Сі Цзіньпін заявив про стійкість китайської економіки

Лідер Китаю Сі Цзіньпін заявив, що китайська економіка є стійкою і основи її довгострокового зростання залишаються незмінними.

Як передає кореспондент Укрінформу, про це йдеться у його зверненні до учасників бізнес-форуму БРІКС у Йоганнесбурзі, яке зачитав міністр торгівлі КНР Ван Веньтао.

«Китайська економіка має сильну стійкість, величезний потенціал та велику життєздатність і цього року зберегла імпульс відновлення та зростання», – зазначив Сі.

За його словами, Китай має кілька явних економічних переваг, серед яких надвеликий споживчий ринок, повноцінний промислово-виробничий комплекс, а також велика кількість висококваліфікованої робочої сили та приватних підприємців.

Зауваживши, що за останнє десятиліття на Китай припало понад 30 відсотків річного зростання світової економіки, китайський лідер сказав: «Гігантський корабель китайської економіки продовжуватиме розсікати хвилі та рухатися вперед».

Як відомо, західні економічні експерти й аналітики вказують на ряд індикаторів, що можуть сигналізувати про уповільнення постковідного відновлення другої за величиною економіки світу.

Серед них називають триваючий спад на ринку нерухомості, низькі споживчі витрати населення та стрімке зростання кредитування, спричинене зусиллями уряду стимулювати економічну активність у країні на фоні триваючого втручання держави в економіку й продовження неринкових практик влади.

Як повідомлялось, Центральний банк Китаю минулого тижня несподівано знизив ключову ставку вдруге за три місяці, що свідчить про нарощення владою зусиль із пом’якшення монетарної політики, аби прискорити темпи відновлення економіки після жорстких антиковідних обмежень.

Аналітики припускають, що Центробанк таким кроком міг мати намір підтримати слабкий сектор нерухомості, проте така зміна ставок збільшила розрив у прибутковості з іншими великими економіками, зокрема Сполученими Штатами, створюючи більший тиск на юань і ризикуючи відтоком капіталу.

Цього року китайський юань уже втратив близько 5% стосовно долара і став однією з найгірших азіатських валют, через що прибутковість 10-річних державних облігацій Китаю знизилася до 2,56%, найнижчого рівня з травня 2020 року.