Азія активізує зусилля із розвитку торгівлі квотами на викиди вуглецю

Азія активізує зусилля із розвитку торгівлі квотами на викиди вуглецю, повідомляє Bloomberg. Проте вуглецеві ринки регіону наразі охоплюють лише невелику частину викидів.

За останні два місяці Індонезія та Японія запустили біржі з торгівлі квотами на викиди вуглецю, Китай планує розширити чинну схему вже з 2024 року, а Бхарат (Індія) продовжує підготовку до цього кроку.

За словами Стефано Де Клара, голови секретаріату International Carbon Action Partnership, Азія є найбільш динамічним регіоном у світі з точки зору запуску, планування та розробки нових систем, і не викличе здивування, якщо протягом наступних кількох років з’явиться ще більше відповідних механізмів.

Попри подвоєння розмірів азійських вуглецевих ринків з 2020 року, вони наразі покривають лише 14% світових викидів, тоді як регіон відповідає за майже половину від їх загального обсягу. Низькі ціни квот на викиди вуглецю не змогли забезпечити потужних стимулів до декарбонізації для компаній, що, зрештою, не принесло очікуваних переваг у боротьбі зі зміною клімату.

Більшість урядів не бажають впроваджувати повномасштабні механізми, побоюючись уповільнення економічного зростання, і віддають перевагу заходам, спрямованим на конкретні сектори. Втім, Де Клара прогнозує, що ціни на викиди вуглецю можуть зрости за мірою їх розвитку у найближчі роки.

«Системи торгівлі викидами часто обдумано починають із відносно низької ціни, щоб переконатися, що учасники розуміють, як вони працюють», -зауважив експерт.

Так, наприклад, у Китаї вже наступного року розширити вуглецевий ринок країни за межі сектору виробництва електроенергії на інші галузі, що є забрудниками. Національна схема торгівлі викидами націлена на 2,2 тис. виробників електроенергії, які викидають 4,5 млрд т CO2-еквівалента на рік. До кінця десятиліття Пекін планує розширити торгівлю квотами, щоб покрити 70% загальних викидів.

Уряд Бхарату запропонував поетапне запровадження двох механізмів: обов’язкового ринку, який встановлює систему обмежень і торгівлі для секторів з інтенсивними викидами вуглецю, та добровільного, який ще знаходиться на стадії розробки. Абхай Бакре, гендиректор урядового Бюро енергоефективності, каже, що обов’язковий ринок має бути запущений протягом наступних двох років і охоплюватиме 15% викидів країни до 2030-го. Він, серед іншого, орієнтуватиметься на виробництво сталі та алюмінію.

Вуглецева біржа в Індонезії стартувала у вересні поточного року. Наразі діє лише добровільна платформа. Очікується, що до кінця десятиліття країна у три етапи розгорне вуглецевий ринок.

У жовтні в Японії почала діяти добровільна схема торгівлі вуглецевими квотами, керована Токійською фондовою біржею. Учасники можуть торгувати так званими J-кредитами, які випускає уряд для перевірених планів скорочення викидів. Запуск відбувся після оприлюднення 10-річного плану ціноутворення на викиди вуглецю. Він має на меті перетворити існуючу «Лігу зеленої трансформації» (державно-приватний форум) у національну систему.