Україна у 2023 році наблизилася до Європейського зеленого курсу

Україна у 2023 році наблизилася до цілей Європейського зеленого курсу і має пришвидшити законодавчу імплементацію, забезпечити масштабування проєктів і домогтися залучення коштів, заявила Керівниця аналітичного центру DiXi Group Олена Павленко.

Це сталося під час презентації річного моніторингового звіту “Україна та Європейський зелений курс”, де експерти обговорили ключові завдання на 2024 рік, повідомляє DiXi Group у Facebook.

Віцепрезидент DiXi Group Антон Антоненко підкреслив, що ще на початку повномасштабного вторгнення й уряд, і громадськість дійшли згоди, що відновлення має бути саме зеленим. Однак цей посил потрібно втілювати у життя.

Радник із питань енергетики European Union in Ukraine Торстен Волерт зазначив, що те, що НЕК “Укренерго” отримало статус повноправного члена ENTSO-E є свідченням реальної європейської інтеграції України.

В рамках приєднання України до європейських ринків та зеленої трансформації важливі перехідний період і чіткий план, а також інтеграція нашого бізнесу в ланцюжки зелених цінностей. Це стане завданням на 2024 рік.

Керівник відділу Європейського зеленого курсу Секретаріату Energy Community Адам Квеч також підкреслив значний прогрес України.

Адже країна перебуває у трійці найкращих держав-членкинь Енергетичного співтовариства, яке зосереджено на солідарності, інтеграції енергетичних ринків та декарбонізації. У 2024 році Україна має зберегти цей прогрес та не допускати “відкату” реформ.

Замміністра захисту довкілля та природних ресурсів Вікторія Киреєва запевнила, що впровадження реформи промислового забруднення перебуває на швидкому старті, а кліматична політика є роботою всього уряду.

Головними викликами 2024 року вона назвала: реформу вуглецевого ціноутворення; впровадження систему торгівлі квотами на викиди парникових газів. Експертка DiXi Group Альона Корогод додала, що Україні бракує визначеності щодо розвитку відновлювальної генерації.

Тому потрібно схвалити відповідні національні цілі до 2030-го з урахуванням політик та оновлених цілей ЄС та Енергетичного співтовариства.

“І Кабінет міністрів, і Верховна Рада намагалися втілювати реформи у сфері охорони довкілля, й уже це є досягненням, адже повномасштабне вторгнення триває та позначається на порядкові денному, як-от російське знищення Каховської ГЕС, що кардинально змінило урядові пріоритети”, – сказала старша аналітикиня ресурсно-аналітичного центру “Суспільство та довкілля” Зоряна Козак.

Аналітики також відмітили прогрес у фінансуванні зеленої трансформації, а саме започаткування державного фонду декарбонізації та енергоефективної трансформації та 50 млрд євро Ukraine Facility.

Щоб залучати фінансування необхідно контролювати реформи, а уряду – представити обґрунтований план. На заході експерти також звернули увагу на низку питань, а саме на: суттєву прогалину щодо декарбонізації транспорту в Україні; відсутність стабільного інвестиційного клімату.

Антоненко додав, що перевагою та водночас недоліком ЄЗК є те, що він надзвичайно широкий і освіта має бути його частиною.