Закон про промзабруднення посилив тиск на промисловість у воєнний час

Закон №11355 “Про інтегроване запобігання та контроль промислового забруднення” створює додаткові труднощі для українських підприємств в умовах війни через надто короткий термін, передбачений для переходу на нові екологічні вимоги. Про це пише видання Eurometal із посиланням на агентство Fastmarkets.

Експерти застерігають, що стейкхолдери в Україні мають дуже обмежений час, щоб виконати вимоги нового закону. Відповідно, з’являється ще один виклик на додаток до тих, з якими бізнеси вже стикнулися через необхідність здійснювати виробництво в умовах воєнного часу.

“Україна хоче спростити свій вступ до Європейського Союзу. Це означає, що нашому бізнесу потрібно буде переходити на нові стандарти швидше, ніж очікувалося”, – сказав Fastmarkets речник ключового українського металургійного підприємства “Метінвест”.

Він зазначив, що новий закон викликає занепокоєння через той короткий відрізок часу, який відведений на модернізацію, та економічний тиск, який він чинитиме на підприємство. Речник “Метінвесту” також наголосив, що умови, за яких найкращі доступні технології та методи (НДТМ) повинні бути впроваджені, а застаріле обладнання виведене з експлуатації, можуть стати проблемою під час війни.

Відповідно до закону, протягом 4 років з моменту набрання чинності законом компанії повинні отримати інтегрований довкіллєвий дозвіл із встановленими питомими нормативами викидів і відходів для підприємств. Речник “АрселорМіттал Кривий Ріг” (АМКР) розповів Fastmarkets, що до жовтня 2028 року, який є кінцевим терміном подачі заявок на отримання такого дозволу, їхнє підприємство має виконати велику кількість підготовчих дій і мати готовий інвестиційний план, а також потенційні джерела фінансування для модернізації обладнання, відповідно до НДТМ у виробництві.

“В умовах воєнного стану, коли компанії економічно нестабільні, ці вимоги є надзвичайно складними. Незрозуміло, як ми зможемо здійснити екологічну модернізацію, і які міжнародні компанії готові відвідати Україну для виконання будівельних та інженерних робіт”, – заявили виданню в АМКР.

На підприємстві також розповіли, що на момент початку повномасштабного вторгнення українські сталеливарні підприємства вже розпочали співпрацю з іноземними інженерними та технологічними компаніями щодо проєктів модернізації.

“Закон може допомогти залучити фінансування наших екологічних ініціатив. Однак надзвичайно важко залучити іноземне фінансування для заводу, над яким щодня літають ракети”, – зазначили в “Метінвесті”.

Вплив CBAM на політику декарбонізації України У Fastmarkets констатують, що навіть після кінця серпня 2023 року, коли “морський коридор” дозволив експортувати продукцію з чавуну та сталі через порти великої Одеси, ЄС залишається ключовим ринком для продукції українського походження.

За оцінками ринкових джерел, понад 80% готової металургійної продукції України та 80% залізної руди експортується до ЄС, тому для України вкрай важливо узгодити свою політику декарбонізації з Євросоюзом.

“Метінвест” та “АрселорМіттал Кривий Ріг”, ключові гравці української металургії, розмірковують над можливістю переходу на виробництво сталі за допомогою електродугових печей або інших технологій, які допоможуть знизити рівень викидів. Але з великою ймовірністю, це стане можливим лише після закінчення воєнних дій.