Як збільшення експорту брухту вдарить по українській металургії

Точка зору

З кінця минулого року ціни на сировину пішли вгору. Ціна на брухт чорних металів, яка вже декілька місяців складає близько 500 долл за тону, дозволяє експортувати сировину, не дивлячись не високе експортне мито.

Через це українські металургійні компанії опинились перед потенційною проблемою дефіциту сировини. В той же час, скрізь у світі країни з розвинутою металургією повністю закривають або значно обмежують вивіз металобрухту.

Для чого Україні металобрухт?

Брухт чорних металів – стратегічна сировина для гірничо-металургійного комплексу України. Він використовується на всіх типах металургійних виробництв. В тому числі, це необхідна домішка під час виробництва сталі із залізної руди.

А для найбільш екологічної електрометалургійної галузі – це основна сировина, частка якої у виробництві сталі перевищує 90%.

Українські підприємства щорічно виготовляють більше 20 млн сталі і споживають для цього близько 3 млн тон металобрухту. Тобто, без металобрухту виробництво сталі в Україні неможливе.

Завдяки цій сировині, ГМК забезпечує від чверті до третини експортної валютної виручки країни. Безпосередньо в галузі працюють більше 120 тис. осіб. З урахуванням суміжних галузей, металургія забезпечує більше 600 тис. робочих місць.

Більш того, Асоціація Укрметалургпром підрахувала, що експорт тони брухту, завдяки миту, дає державі близько 2 тис. грн податкових надходжень. А продаж тони брухту, переробленого в сталь, дає 8,2 тис. грн надходжень до бюджету.

Чому виникла проблема з дефіцитом брухту?

З початку 2000-х років обсяги заготівлі брухту в Україні поступово знижувались через брак інвестицій і зношення металофондів часів СРСР.

Після початку війни на Донбасі в 2014 році, для української металургії загострилася проблема дефіциту металобрухту через скорочення бази заготівлі, яка була присутня в окупованих районах Донецької і Луганської областей.

Зростання світової ціни на брухт в 2014 – 2016 роках призвело до значного збільшення експорту – до 1,2 млн тон в 2015 році.

Щоб забезпечити стратегічну для країни металургійну галузь сировиною, з 2016 року Україна підвищила вивізне мито на брухт. Сьогодні воно складає 58 євро за тону.

Попередні роки мито виконувало свою функцію. При споживанні в Україні близько 3 млн тон брухту, в 2020 році обсяг експорту становив всього 35,8 тис. тон.

Однак наприкінці минулого року світові ціни на брухт значно зросли. Якщо у березні 2020 року ціна на брухт складала $180 за тону, то у січні 2021 року вона доходила до $420 за тону.

Сьогодні, за даними Platts, вона коливається в межах $490-510 за тону.

Висока ціна створила можливості продавати сировину за кордон з надприбутком, попри велике експортне мито.

Згідно даних Митної служби, за 5 місяців 2021 року обсяг експорту брухту склав 146,3 тис. тон – в 4 рази більше, ніж за весь 2020 рік.

За оцінками експертів, найближчим часом експорт брухту із України може зрости до 80-90 тис. т щомісяця.

Майже 95% експорту йде до Туреччини. Це й недивно, оскільки частка електрометалургії в загальному виробництві сталі в цій країні складає 70%. Турецькі металургійні підприємства побудовані біля портів узбережжя Чорного моря, що надзвичайно полегшує й здешевшує закупівлю брухту із України та РФ.

При тому, турецькі меткомбінати є прямими конкурентами українським підприємствам на ринках ЕС на Близького Сходу.

Чому попит на брухт буде зростати?

Сьогодні цінність брухту зросла через загальносвітовий тренд на декарбонізацію, тому що виплавка сталі електрометалургійними заводами, де в якості сировини використовується брухт, дає менше викидів СО2.

Для порівняння, Мартен генерує 2,5 тон викидів СО2 на кожну тону сталі. Конвертори мають 1,8 – 2 тони викидів на тону сталі. Натомість, викиди СО2 електрометалургійними заводами складають до 0,25 тон СО2 на тону сталі.

Таким чином, Євросоюз, виконуючи "зелену угоду" (green deal), в подальшому буде лише нарощувати частку електрометалургії в загальному балансі виробництва сталі.

"Ми хочемо використовувати більше брухту для переробки в нову сталь, щоб підвищити ефективність використання наших ресурсів", – заявив 31 травня Ауреліо Браконі, менеджер з рециклінгу та сировини Європейської металургійної асоціації Eurofer.

Тобто, вже йде загострення боротьби за сировину, важливість якої, з огляду на зелений курс буде тільки зростати.

Як інші країни обмежують вивіз брухту?

У період пікових цін на брухт країни з розвинутою металургією посилили обмежувальні заходи щодо його експорту.

Наприклад, Російська Федерація піднімає мінімальне мито на експорт брухту з 45 до 70 євро за тонну. Це вже друге підвищення мита на експорт брухту з початку року.

При тому, виконавчі органи Євразійського економічного союзу (ЄЕС), до якого входять РФ, Білорусь, Казахстан, Вірменія і Киргизстан, пропонують заборонити вивезення з митної території ЄЕС брухту чорних металів.

На початку червня група європарламентарів письмово звернулася до Європейської комісії із закликом заборонити експорт брухту з ЄС. Ініціатором виступив представник Італії Массіміліані Саліна.

Італійські металургійні компанії, які залежать від імпорту брухту, найбільше стурбовані його можливим дефіцитом в ЄС.

В листі звернення вказується, що використання металобрухту дозволяє зменшити споживання первородної сировини і за рахунок цього скоротити викиди вуглекислого газу металургійною промисловістю.

Слід зазначити, що нетто-експорт брухту з країн ЄС-27 зріс від 9 млн тон у 2015 році до понад 15 млн тон в 2019 році.

В Китаї діє експортне мито у 40%, що фактично є забороною на експорт брухту. Казахстан з початку 2014 року періодично вводить тимчасову заборону на експорт брухту. Аргентина призупинила експорт брухту до кінця 2021 року.

Якщо Україна не зможе стримати зростання експорту брухту, українські металургійні підприємства, вперше за 5 років, опиняться в умовах дефіциту сировини.

Це призведе до зниження валютної виручки від експорту сталі, скороченню робочих місць і податкових надходжень.

Василь Мельник

Новини

26 Квітня 2024

Vale за результатами I кварталу скоротила чистий прибуток майже на 13%

Tata Steel відхилила план профспілок щодо збереження доменної печі

Японія інвестує у розвиток чилійських мідних шахт

У енергосистемі зберігається дефіцит – обмежено споживання криворізької промисловості

72% роботодавців в Україні нарікають на дефіцит кадрів

Anglo American відхилила пропозицію BHP

Тігіпко придбав вагонобудівний завод в Австрії

Відсутність продажу брухту Укрзалізниці негативно позначається на діяльності компанії

НКРЕКП відмовилася скасовувати прайс-кепи для промисловості

В лютому імпорт напівфабрикатів з України становив 100 тисяч тонн

США вперше за 40 років розпочнуть виробництво ядерних боєголовок

У Києві вже відновили 70% енергообладнання, пошкодженого російськими обстрілами

25 Квітня 2024

Модель економічного бронювання порушує основоположні принципи конституції – юрист

Тариф на світло треба поступово збільшити до ринкового – експерт

Сумихімпром після тривалої паузи відновив роботу

Україна може стати одним із найважливіших транспортних хабів Європи

ВСІ НОВИНИ ⇢