kjsdsf
Подробнее Запомнить город


Підсумок без підсумків...

23.07.09 , “День”
размер текста:

Незважаючи на позачергову сесію парламенту, що відбудеться 24 липня, політичний сезон першого півріччя можна вважати завершеним. Четверта сесія Верховної Ради закрита, й чимало депутатів уже міркують про «заслужений» літній відпочинок. Разом із ними, звісно, про це думають працівники виконавчої й судової гілок влади. Єдиний момент, який іще утримує можновладців на робочих місцях, — це президентські вибори 2010 року. Власне, ця подія наступного року й примушує народних депутатів плавно переводити політичний сезон першого півріччя в другий. У понеділок спікер Верховної Ради заявив, що зареєстровано ініціативу 151 народного депутата України щодо проведення позачергової сесії Верховної Ради України VІ скликання.

Якими ж є підсумки роботи четвертої сесії парламенту? За цей час Верховна Рада провела 61 пленарне засідання, на яких прийняла 185 законів, серед них за поданням народних депутатів — 87, за поданням Кабінету Міністрів України — 83 і Президента — 15. «Така статистика, зокрема, свідчить про те, що в цей період стало цілком очевидним: у Президента немає підтримки в парламенті», — вважає віце-спікер Микола Томенко. Він пояснив це тим, що глава держави в четвертій сесії наклав вето на 13 законопроектів, 9 з яких повторно ухвалені з подоланням вето Президента.

Схоже, немає сумнівів у самого віце-спікера й у тому, що діяльність парламенту була нерезультативною: «Загалом, четверта сесія Верховної Ради України мала певні успіхи в законодавчій діяльності, які здебільшого перекреслені домінуванням політики й передвиборної діяльності в контексті майбутньої президентської кампанії. Тому парламент діяв, швидше, як інститут ведення політичної дискусії, а не ухвалення оптимальних рішень». Без коментарів...

Виконавча влада, в свою чергу, в особі Кабінету Міністрів за минулі півроку встигла отримати назву «уряд порожніх крісел». На початку року було знято з посади міністра фінансів Віктора Пинзеника, в березні — міністра закордонних справ Володимира Огризка, в червні — міністра оборони Юрія Єханурова й міністра транспорту та зв’язку Йосипа Вінського. Але найцікавіше те, що на їхні місця нікого не призначають, а задовольняються виконуючими обов’язки. Цим же Кабінетом Міністрів в січні були підписані газові угоди з Росією, які чимало експертів щонайменше називають невдалими. Наскільки був ефективним уряд Тимошенко в економічному плані, судити, звісно, громадянам України, виходячи зі зміни товщини власних гаманців. Очевидне одне, Кабмін за ці півроку вів постійну політичну боротьбу на всіх фронтах, особливо з Президентом, і, схоже, така тенденція лише набиратиме обертів.

Президентська вертикаль увійшла в 2009 рік з остаточною втратою підтримки в парламенті, де наприкінці 2008 року була створена «коаліція трьох» з БЮТ, БЛ і частини НУНС. Певна річ, в таких умовах впливати на реальну владу Віктору Ющенку стало набагато складніше. Усе, що залишалося робити Президентові, — це професіонально критикувати роботу уряду й парламенту. Проте він ініціював конституційну реформу, яку широко висвітлювали, але не надали підтримки серед громадськості й влади. Далі, в травні, в самому Секретаріаті Президента відбувається кардинальна ротація — на зміну Віктору Балозі приходить Віра Ульянченко й, відповідно, нові кадри. На цьому етапі на Віру Іванівну покладаються великі надії в поліпшенні іміджу як самого Віктора Ющенка, так і партії «Наша Україна» перед президентськими, а потім, швидше за все, й парламентськими виборами. Наскільки їй це вдасться, покажуть результати виборчих перегонів.

А загалом, минулий політичний сезон, як і зазначалося, слід розглядати крізь призму майбутніх президентських виборів. Кожний суб’єкт української політики, незважаючи на посаду й статус, намагався максимально використати своє становище для майбутніх дивідендів. За ці півроку практично всі основні й неосновні кандидати в президенти проголосили свій намір боротися за крісло президента. Були, звісно, спроби з боку політичних сил — Партії регіонів і Блоку Юлії Тимошенко — вирішити все до 2010 року: переписати Конституцію, розділити сфери впливу й забезпечити себе владою на роки вперед, але їм це не вдалося. Деякі експерти вбачають у цьому неспроможність домовлятися ПР і БЮТ, але треба віддати належне, головну роль в краху можливого союзу зіграла громадськість, погляди якої подавали ЗМІ.

Дмитро ВИДРІН, політолог, заступник секретаря Ради національної безпеки та оборони України:

— Ніяких підсумків цього політичного сезону немає, ніякі негативні процеси не закінчилися. Спроба створення так званої широкої коаліції — спроба поділити країну між двома політичними силами. Вона завершилася нічим, і зараз ми спостерігаємо її реінкарнацію у форматі видання нового закону про вибори. Думаю, що друга спроба теж закінчиться нічим. Відсутність політичних підсумків я побачив у тому, що не створили жодної антикризової стратегії. Жодна політична сила не подала обгрунтовану програму виходу з економічної кризи. За півроку не створено колективного сценарію розвитку суспільства. Цілковита відсутність підсумків — це і є підсумок на сьогодні.

Верховна Рада до пуття не працювала взагалі, а уряд став заручником такого парламенту. За відсутності коаліції не працює й Кабінет Міністрів, оскільки він створюється з парламентських фракцій. Уряд нагадує сьогодні щелепу з вибитими зубами, бо половина міністрів не може виконувати своїх обов’язків. Їм бракує легітимності. Їсти кризову їжу за відсутності половини зубів — невдячна справа. Видимих позитивних результатів сесії немає, а негативні результати очевидні: триває погіршення економічної ситуації, загострюється протистояння політиків.

Андрій КЛЯЧИН, директор аналітичного бюро «Система», Дніпропетровськ:

— Минулий політичний сезон пройшов під знаком економічної й політичної кризи в Україні. Починаючи з вересня минулого року, вітчизняна економіка покотилася під ухил, причому падіння обсягів виробництва виявилося рекордним — до 40%. Криза охопила банківський сектор і фінансову систему країни, зросло приховане й офіційне безробіття, посилюються проблеми з невиконанням бюджету. Незважаючи на це, уряду Юлії Тимошенко вдалося утриматися біля керма країни, хоча він втратив майже третину міністрів. Прем’єр-міністру довелося виявити чималу винахідливість, щоб, з одного боку, восени минулого року не допустити створення нової коаліції у форматі Партія регіонів-«Наша Україна». З іншого боку, вже навесні розпочати переговори з регіоналами з метою зміни української Конституції. Унаслідок цих подій, які майже рік трусили Україну, кризовий статус-кво було збережено й з цим ми наближаємося до чергових президентських виборів.

Основні претенденти на перемогу в них майже очевидні — Юлія Тимошенко або Віктор Янукович, які очолюють потужні політичні сили. Однак, окрім того, поступово набирає бали Арсеній Яценюк, якого багато хто вважає креатурою Президента й технічним кандидатом, але який може перетворитися на реальну силу. Останнім акордом політичного сезону стала заява Віктор Ющенка про те, що він сам збирається брати участь у президентських виборах. Тепер залишається гадати, що збирається зробити в цьому плані команда Президента, адже рейтинг глави держави, м’яко кажучи, залишає бажати кращого. Чи буде це розпуск парламенту, поєднання або перенесення виборів — прогнозувати, на мій погляд, майже неможливо. Адже за останні роки ми були свідками неодноразових порушень Конституції, починаючи з так званого третього туру минулих президентських виборів. Думаю, що новий політичний сезон розпочнеться тим самим, чим закінчився минулий, — нестабільністю в країні, яка триває й не обіцяє нічого доброго її громадянам.

Віктор НЕБОЖЕНКО, політолог, директор соціологічної служби «Український барометр»:

— Президент показав, що в умовах залежності від свого оточення й через обмеженість політичних поглядів він не може керувати країною. Парламент, у свою чергу, продемонстрував, що бурхлива публічна діяльність депутатів — усього лише інсценування, що не має відношення ні до демократії, ні до парламентаризму. Це одна з найгірших і найнеефективніших сесій Верховної Ради за останні п’ятнадцять років. Минулого року парламент хоча б реагував на поточні події. Четверта сесія з самого початку показала, що не вміє працювати. Сесія розпочалася з дуже гострого газового конфлікту, для розв’язання якого парламент нічого не зробив.

Абсолютно не зрозуміло, як ці парламентарії збираються ухвалювати парламентську форму правління, міняти Конституцію України, якщо вони показують такий приклад роботи. За цю сесію я не бачив жодного рішення, яке було б політично грамотним і економічно вигідним країні. Усі рішення надто суперечливі й несуть на собі відбиток впливу лобістських груп. Політичні сили готуються до президентської кампанії й абсолютно не займаються проблемами країни.

Кость БОНДАРЕНКО, політолог, директор Київського інституту проблем управління ім. Горшеніна:

— Майбутній виборчій кампанії передує нинішній «сірий час», який і вплинув на роботу Верховної Ради. Цю сесію можна назвати сесією нової коаліції, на якій також намагалися створити широку коаліцію. Якщо говорити про результативність роботи парламенту, то коефіцієнт корисної дії був низьким. Як у третій, так і в четвертій сесії існувала ситуативна або умовна більшість політичних сил, де говорили про економічну й політичну кризу та про можливий розпуск парламенту. І тоді, й зараз блокування парламенту — це норма життя. Що стосується уряду, то з січня поточного року він почав втрачати міністрів, як і контроль над ситуацією в країні. Хоча треба віддати належне Кабміну, він не склав рук у скрутній економічній і політичній ситуації. Загалом же, народ розуміє, що ні парламент, ні уряд не виведуть країну з кризи, тому сподівається лише на себе.

Микола КОЗЛОВЕЦЬ, докторант Київського національного університету імені Тараса Шевченка:

— В цілому минулий політичний сезон оцінюю як невдалий. Україна виявилась найменш підготовленою до світової фінансово-економічної кризи, до боротьби із нею, насамперед у плані відсутності єдності серед нашого політичного бомонду. Якщо у світі, зокрема, в Європі, ми побачили об’єднання зусиль еліт, то в Україні навпаки, спостерігається різке протистояння. Більше того, різні політичні сили намагаються використати цю надзвичайно складну ситуацію з метою отримання дивідендів напередодні президентських, а після них — парламентських виборів. Депутати самі собі ставили задовільні оцінки. Я б поставив їм «незадовільно». З огляду на критичну ситуацію, що склалася в економічній, фінансовій, соціальній і політичній сферах, на таку оцінку заслуговують як усі політичні сили, так і Верховна Рада. Слід відзначити, що корені фінансово-економічної кризи мають не стільки зовнішні, скільки внутрішні причини. Її витоки сягають ще періоду застою, перебудови і минулих років незалежності України, коли нічого реального не робилося для модернізації української економіки.

В цілому, я думаю, політичні сили не усвідомлюють глибини цієї економічної, політичної й ціннісно-моральної кризи, яку переживає сучасне українське суспільство, яке, по суті, вичерпало резерви попередньої моделі розвитку. Нової системної моделі до цього часу не створено, і свідченням цього є відсутність програми комплексного реформування українського суспільства незалежно від того, які сили перебувають при владі. Сподіваюся, що спекотне літо матиме зворотній ефект і дещо охолодить голови наших політиків, тож вони зможуть продемонструвати в новому політичному сезоні більшу відповідальність за майбутнє України, за вирішення надзвичайно гострих проблем, які постали перед нашою державою на нинішньому етапі розвитку, включно з внутрішніми та зовнішніми небезпеками, насамперед з боку Росії. Український правлячий клас своєю безвідповідальністю і показушною турботою про національні інтереси виніс собі діагноз. Хотілося б, щоб на наступних президентських виборах українці виступили в ролі хірурга, який проведе його санацію.

Костянтин МАТВІЄНКО, експерт корпорації стратегічного консалтінгу «Гардаріка»:

— Минулий політичний сезон можна назвати не закінченням, а переходом на іншу стадію, оскільки напередодні президентських виборів, у період відпусток, головне завдання більшості політиків — максимально нашкодити конкурентам і виграти в громадській думці. Що стосується практичних наслідків для країни, то можна відзначити наступне: закон, який практично знищив ігорний бізнес в Україні; закон, який вплине на стан земельного ринку України; а також прийняття ряду інших законодавчих актів, які матимуть наслідки для рефінансування банків, для Євро-2012 та ін. Отже, не варто вважати цей політичний сезон зовсім некорисним для України, але ця користь настільки мала в порівнянні з тим, що потрібно було зробити, що можна говорити про цілковиту неефективність правлячого класу і парламенту зокрема.

Опозиція також удавала, що нібито працює. Ті вимоги, які вона висувала, наприклад, щодо збільшення мінімальної заробітної плати, зрозуміло, є нереальними. Стосовно уряду — я взагалі не знаю, чи є в нас повноцінний уряд, адже в ньому немає міністра фінансів, закордонних справ, оборони, транспорту і зв’язку. Що стосується Президента, то він скоріше імітував діяльність, ніж робив якісь конкретні кроки. Тож про наслідки роботи Президента для країни говорити не доводиться, вони відсутні. Таким чином, політична верхівка вкотре продемонструвала свою інтелектуальну та моральну неспроможність. Це був один із найменш корисних політичних сезонів для країни.

Юрій ШВЕДА, політолог, кандидат політичних наук, доцент Львівського національного університету ім. Івана Франка:

— Нічим особливим минуле півріччя нас не здивувало, загальні тенденції продовжували існувати, а саме — жодна із існуючих політичних сил не має переконливої більшості, жодна з них перед початком президентських, а можливо, і парламентських виборів не впевнена у своїй стовідсотковій перемозі. Тому і розглядаються варіанти корекції виборчого законодавства, щоб забезпечити їй максимальний успіх на виборах. Крім того, помітно, що основні політичні гравці — Партія регіонів і БЮТ — у реалізації своїх прагнень щодо отримання влади цілком готові забути про всі, здавалося б, непримиримі суперечності й укласти певний пакт для досягнення цієї мети і, головне, поділу влади для проведення виборів. Це показує, що ідеологічні суперечності та ідеологічні програми цих партій мають вторинне значення і, звичайно, в цій боротьбі інтереси народу — не на першому плані.

Минулий політичний сезон позначився кількома суттєвими поразками Блоку Юлії Тимошенко. Зокрема, те, що лідер Партії регіонів Віктор Янукович заявив, що не підпише угоди, серйозно вдарило по БЮТ, який постійно опонував до ПР, звинувачуючи їх у всьому. В основу своїх програм Партія регіонів нині поклала соціальний популізм, який раніше дуже активно застосовувала Юлія Тимошенко, перебуваючи в опозиції. Сьогодні цей соціальний популізм, коли йдеться про боротьбу начебто за інтереси народу, підвищення рівня життя (а це — колишній «коньок» БЮТу), Партія регіонів активно застосовує у протистоянні з урядом Тимошенко. А загалом, очевидно, можна говорити, що цей політичний сезон завершився, політичні сили тією чи іншою мірою знайшли певні вигідні для кожної з них компроміси. Очевидно, що з вересня політична боротьба вступить у нову фазу — протистояння, яке буде зумовлено початком президентської кампанії.

Володимир ФЕСЕНКО, політолог, директор Центру політичних досліджень «Пента»:

— Головна подія, що так чи інакше впливала на хід політичного сезону України, це економічна криза. Все решта виявилося другорядним наслідком цих подій. З другого боку, ситуацію у Верховній Раді в межах цього політичного сезону визначав план парламентської більшості. Де-юре коаліція існує, де-факто — парламентської більшості немає. Це протиріччя визначило головну інтригу політичних подій у парламенті. Були спроби відправити у відставку уряд Тимошенко, але безрезультатно, оскільки немає більшості ні в коаліції, ні в її противників: Партія регіонів фактично опинилася без союзників. З другого боку, стало зрозумілим, що більшість потрібна, тому Юлія Тимошенко шукала можливості створення такої більшості. Саме цим було обумовлено проект БЮТу створити мегакоаліцію з Партією регіонів. До речі, це була далеко не перша спроба створити такий союз, проте, як і раніше, вона виявилася невдалою. Провал нової коаліції ПР і БЮТ, яка фактично була за п’ять хвилин до створення, став однією з найрезонансніших подій цього політичного сезону.

Щодо діяльності Президента, то я не бачу будь-яких сенсанцій протягом останнього півріччя. Головною подією, звичайно, стали зміни в оточенні Ющенка, тобто оновлення керівництва Секретаріату Президента — відхід Балоги і прихід Ульянченко. Але ж це не можна вважати головною подією для країни. Балога відійшов, але конфлікт Ющенко-Тимошенко залишився. Політика Секретаріату Президента не оновилася принципово, кардинально, оскільки, головним змістом його діяльності залишився конфлікт з Кабінетом Міністрів і з прем’єром-міністром. Очевидним в останні дні став намір Ющенка брати участь у президентських виборах, хоча шансів на перемогу в нього практично немає.

Олег САНЖАРЕВСЬКИЙ, кандидат історичних наук, директор Центру євроатлантичної інтеграції, Рівне:

— Якщо підсумовувати політичний сезон, то варто зробити кілька висновків. По-перше, останні події ще раз довели відсутність політичної еліти як такої. Нині в Україні спостерігається економічна, політична та духовна криза. Економісти підсумовують, що дефіцит бюджету становитиме майже мільярд гривень, при цьому простежується величезний класовий розрив. На тлі такої ситуації політики могли б об’єднатися, щоб виправити її, та цього не відбулося. Натомість діяла система зговору, система «кидка». Зрештою, відсутність політичної еліти нічого доброго для країни не пророкує.

По-друге, політична система, запропонована в Україні, є антипродуктивною. Мова не йде про її цілковиту недієздатність, однак результативною таку систему назвати не можна. Зламати ж її зараз просто немає кому. А загальним підсумком політичного сезону є те, що на цьому негативному тлі країна наближається до нових виборів. Але й тут прогнози песимістичні: оновлення, на жаль, не відбудеться. У теперішніх обставинах люди не відчувають просвітку. Кожен сам за себе. Проте саме в цих обставинах думка громадян набирає вагу. Кандидатам потрібні голоси, то ж від виборців багато чого залежить. Тут важлива ініціатива, втім, нині, хоч як це прикро, українці доведені до такого стану, що думають, як вижити.

Володимир ПРИТУЛА, керівник Громадського комітету з моніторингу свободи преси в Криму:

— Цілком очевидно, що серед підсумків нинішнього політичного сезону головне місце посідають події, які не відбулися, хоч як це парадоксально. По-перше, не відбулося розпуску парламенту, хоч багато спостерігачів цього чекали. Це говорить про слабкість опозиції, яка була зацікавлена в розпуску ВР. По-друге, не було створено широку коаліцію, хоч спроби такі були. Це означає, що Юлія Тимошенко як ініціатор цього процесу програла його, відтепер повернути їй колишні позиції буде надзвичайно важко. Минулий політичний сезон можна назвати сезоном розчарувань, сезоном утрачених можливостей. Прикро, що через бездіяльність та безініціативність політичних сил політична криза в державі цього сезону, швидше за все, плавно перейде в наступний і стане одним із визначальних політичних факторів. Втішає те, що минулого півріччя в Україні не відбулося якихось провальних подій ні в політиці, ні в економіці, хоч багато експертів пророкували майже колапси в тій чи іншій сфері, але Україна встояла.

Наступний політичний сезон в Україні обіцяє теж бути політично гострим, бо цьому сприятимуть вибори Президента і, можливо, Верховної Ради. Однак, можна з певністю сказати, що хоч би хто з вірогідних кандидатів став президентом — Віктор Янукович, Юлія Тимошенко, Арсеній Яценюк чи нинішній Президент Віктор Ющенко, серйозних потрясінь у політичному курсі держави все одно не буде. Буде багато галасу, бруду, зовнішніх втручань з боку Росії, штучних компроматів, переважно з нічого, однак все це не зачепить фундаментальних основ політичного процесу в Україні. Цілком очевидно, що поступальний курс до європейської інтеграції, хоч і надзвичайно повільний, Україна не змінить, бо всі провідні політичні сили зацікавлені саме в наближенні України до цивілізованого світу.

Валерій Костюкевич, Вадим Рижков, Тетяна Козирєва, Тетяна Кушнірук, Микита Касьяненко, Людмила Жукович, Євгенія Крикун.

 


Комментарии
комментариев: 0

...


Дайджест
Через найбільші схеми з ухиляння від сплати податків, в яких задіяний великий бізнес, держава недоотримує кожен рік 100 мільярдів гривень.
26.09.17, 112.ua
Зная о типичных схемах работы мошенников, можно уберечь себя и близких.
У премьер-министра Владимира Гройсмана назрела проблема, ошибка в решении которой может стоить ему политического рейтинга и ухудшения взаимоотношений с западными партнерами.
26.09.17, Сегодня
За год цены на мясо и яйца выросли вполовину, на молочку — на треть, а гречка подешевела.
25.09.17
25.09.17, Газета.ru
Порошенко: канадский бизнес готов прийти на Украину.
25.09.17, ubr.ua
Эксперты назвали ТОП-3 изменений, которые помогут снизить цену на газ для населения.
Кирилл Журенков — о сырьевом кризисе, с которым может столкнуться рынок хай-тека.
Начиная с сентября месяца этого года банки существенно ужесточили операции клиентов - физических лиц.
Через скандал в НАК Нафтогаз України під загрозу поставлено основний козир України у переговорах з ЄС та у спорі в Стокгольмському арбітражі — українська ГТС.
25.09.17, Financial club
Держбанки виграли конкуренцію за гроші страхових компаній. Страховики довірили їм 41% своїх депозитів. Така динаміка спровокована минулим банкопадом і жорсткістю вимог регулятора. Страховики кажуть, що крім держбанків віддають перевагу банкам з іноземними капіталом, а також установам, які готові до спільного бізнесу.
23.09.17
22.09.17
21.09.17


Жми «Подписаться» и получай самые интересные новости портала в Facebook!