kjsdsf
Подробнее Запомнить город


Приватизація Одеського припортового заводу. Закулісні домовленості

размер текста:

Ще з того дня, коли став відомий остаточний перелік учасників конкурсу, Юлія Тимошенко почала хвилюватися щодо результатів продажу Одеського припортового. Оточення прем’єра розповідає, що вже тоді прем’єрка неодноразово висловлювалась з приводу репутаційних ризиків за будь-якого результату торгів.

Якби конкурс офіційно виграла "Сибур", це б стало картою в руках президента – прем’єра в черговий раз відкрито звинуватили б у змові з Путіним. Якби ж ОПЗ був відданий Ігорю Коломойському та його партнерам, козир отримала б опозиція, яка би побачила в цьому змову з кишеньковим олігархом.

"І найбільше нас турбувало те, що такі звинувачення лунали б незалежно від того, за яку ціну був проданий завод", - запевняє джерело в Кабміні.

За його словами, Тимошенко до останнього сподівалась, що підтвердяться чутки про співробітництво Григоришина з лівійцями. З публічної точки зору, перемога російсько-українського бізнесмена нанесла б найменшої шкоди іміджу Юлії Тимошенко.

За інформацією "Української правди", про можливе скасування результатів було відомо ще за дві доби до конкурсу.

По-перше, про це були попереджені росіяни. На переговорах з представником "Сибуру" Тимошенко декілька разів запевняла, що їм не треба боятися указів президента та ухвал судів. Прем’єр пообіцяла підтримати будь-якого переможця – але лише в тому разі, якщо вона побачить відкриту конкуренцію.

По-друге, напередодні конкурсу Дмитро Парфененко був проінструктований щодо двох ключових моментів проведення конкурсу. В.о. голови Фонду декілька разів просили не використовувати під час тендеру молоток і не виносити остаточного вироку до засідання комісії в дорадчій кімнаті.

За словами джерел "Української правди", юристи, що готували приватизацію, наполягали – пряма трансляція останнього удару молотка і слова ліцитатора "Продано!" можуть стати найвагомішим аргументом переможця у судах.

Але Дмитро Парфененко зробив по-своєму – на аукціоні був і молоток, і фінальна репліка ліцитатора. Наразі відносини Кабінету міністрів з в.о. голови Фонду держмайна майже в стані війни.

В оточенні прем’єра вважають, що Парфененко грав у подвійну гру, намагаючись захистити себе з усіх боків за будь-якого результату конкурсу. Окрім невдалого проведення процедури аукціону, йому закидають те, що він не вивів із складу конкурсної комісії представника секретаріату президента Валерія Капіноса.

Джерела стверджують, що Парфененко до самого початку конкурсу доповідав, що представника президента на торгах не буде. Прем’єр дізналась про присутність Капіноса у залі торгів лише з прямої трансляції.

АФРИКАНСЬКІ ГОСТІ УКРАЇНИ

Історія з продажем Одеського припортового заводу буде неповною без викриття ролі ще одного учасника – Лівії.

Родина Муаммара Каддафі давно намагалася побудувати стосунки з Україною. Окрім офіційної дипломатії, працювала неофіційна.

На неформальні переговори в Тріполі літали керівники секретаріату президента Олександр Зінченко та Віктор Балога.

Неодноразово до Києва з конфіденційними візитами прилітав син лідера лівійської Джамахірії Сеіф аль-Іслам Каддафі. Він отримав європейську освіту і вважається найбільш прогресивним з числа нащадків полковника.

Сеіф займається покращенням іміджу своєї батьківщини у світі. Саме він брав участь у переговорах по звільненню болгарських медиків, ув'язнених у Лівії, та про повернення з Шотландії на батьківщину лівійця Меграхі, засудженого за теракт над Локербі.

Один з секретних візитів до України Сеіф здійснив у 2006 році. В очі посвячених людей кинулося те, що він прибув літаком батька. Син Каддафі проробляв у Києві питання заміщення на Кременчуцькому нафтопереробному заводі татарської нафти.

Тоді, у 2006, Сеіфа Каддафі намагалася зачарувати президентська родина. Та його поїздка запам'яталася інтригами у оточенні Ющенка за право вести переговори з Каддафі.

Відповідальними за візит сина диктатора були племінник глави держави Ярослав Ющенко і Арсен Аваков, який є наближеним до брата президента Петра Ющенка. Також намагалися зіграти свою роль сирієць Харес Юссеф і глава секретаріату Віктор Балога.

У підсумку Сеіф Каддафі зустрівся з тодішнім прем'єром Януковичем і братом Ющенка Петром та поїхав з України, ні про що не домовившись.

Ще один конфіденційний візит до України Сеіф Каддафі здійснив у 2009 році. Цього разу сина диктатора супроводжував Нестор Шуфрич, який познайомився з ним у Каннах на тусовці під час кінофестивалю.

Шуфрич привів Каддафі-молодшого його до Януковича безпосередньо в той день, коли з Каддафі-старшим у Тріполі зустрічалася Юлія Тимошенко.

Наприкінці минулого року сам Муаммар Каддафі побував у Києві. На Банковій він зустрівся з Ющенком, а до його намету, розбитого на Липках, завітала Тимошенко. Прем'єр ще двічі в цьому році літала до Тріполі – з робочою поїздкою та на святкування 40-річчя лівійської революції.

Крім того, за словами джерел, Тимошенко спілкувалася з Каддафі телефоном за декілька днів до аукціону. В інтерпретації самої прем’єрки, диктатор начебто дав згоду на участь в аукціоні та погодився заплатити ледь не 1,5 мільярда доларів.

Переказ цієї розмови існує лише у версії джерел, які чули це від Тимошенко. Що насправді сказав Каддафі, назавжди залишиться таємницею.

ХОЛДИНГ ЛІВІЯ-YARA-КУЛЬЧИК

Лівія мала стати одним з фаворитів конкурсу з продажу Одеського припортового заводу.

Для участі в аукціоні було створено консорціум, в який увійшли також норвезька Yara та польський бізнесмен, колишній спонсор Олександра Квасьневського Ян Кульчик.

Кульчик розвинув неймовірну активність навколо цього проекту і навіть пробився на особисту зустріч з прем'єр-міністром Тимошенко.

Кульчик також отримав письмову довіреність від Yara на представництво їх інтересів під час переговорів.

Природа цього дивного холдингу пояснюється тим, що Yara має завод у Лівії. Фактично Одеський припортовий купувався би не для лівійців, а для норвежців, але фінансувався би режимом Каддафі. Заставою Yara перед Тріполі став би її лівійський актив.

Крім того, Кульчик намагався залучити до проекту групу бізнесменів, яка би позбавила лівійців монопольного впливу в консорціумі. Зокрема, Кульчик вів переговори з росіянином Віктором Вексельбергом і американцем Алексом Ровтом, що володіє Сєвєродонецьким "Азотом".

Десь за місяць до початку прийому заявок на конкурс Ян Кульчик запропонував спільну участь у аукціоні і Ігорю Коломойському.

Переговори тривали три тижні. За інформацією "Української правди", головна суперечка виникла через бажання Коломойського отримати більший, ніж у самого Кульчика, вплив у компанії, яка управлятиме ОПЗ після приватизації.

Сам Ігор Коломойський стверджує, що Ян Кульчик був "номіналом і прикривав лівійську і норвезьку державні компанії". За його словами, Кульчик вийшов з процесу переговорів в односторонньому порядку і не попередив "Приват", коли подав заявку "консорціуму трьох" без згоди Коломойського.

А за декілька тижнів до конкурсу Кульчик домігся аудієнції в Тимошенко, під час якої пообіцяв, що холдинг заплатить за завод 1 мільярд доларів.

ГРИГОРИШИН

Але лівійці йшли на аукціон не лише в конструкції Кульчика. За допомогою грошей Тріполі Одеський припортовий збирався придбати Костянтин Григоришин, який давно товаришує з Сеіфом Каддафі.

Григоришин також домігся особистої зустрічі з Тимошенко, де сподівався отримати від неї гарантії повернення 400-мільйонної застави в разі поразки, а у випадку перемоги – що вона захистить результати аукціону при спробах скасувати торги.

Крім того, окремо з Тимошенко зустрічався фінансовий радник лівійців з паспортом громадянина США, прізвище якого "Українській правді" не вдалося встановити.

Але після того, як своїм указом Ющенко завадив приватизації ОПЗ, лівійці відмовилися від участі в конкурсі. Спеціальним листом вони поінформували Кульчика про заборону оперувати їх грошима в переговорах.

Зрештою, холдинг Yara взагалі не заявився на аукціон, а Григоришин під час торгів оперував власними коштами або акумульованими в інших джерелах.

КОЛОМОЙСЬКИЙ

Ігор Коломойський вів безпрограшну гру. Розрахунок полягав у тому, що або він через суд заблокує проведення конкурсу, або виграє його в разі рішучості Тимошенко іти до кінця.

У Коломойського була така установка - за будь-яких обставин дати більшу суму, ніж російський "Сибур", адже у майбутньому в нього все одно залишалась можливість через судові позови заблокувати виплату ним цих грошей.

Невідомо, чим оперувала Тимошенко, коли після проведення аукціону заявила про змову. Можливо, вона отримала інформацію спецслужб про зустріч за декілька днів до конкурсу, яка відбулася у Дніпропетровську між Коломойським і Григоришиним.

Про що вони говорили – невідомо. Не виключено, що ці двоє справді домовилися не виснажувати один одного під час аукціону з продажу Одеського припортового, а домовитися за підсумками торгів.

Але окрім ОПЗ, ці двоє мають інші теми для розмови – у 2004 вони створили спільну компанію, що володіє акціями шести обленерго, а нещодавно придбала держпакет "Чернігівобленерго".

Крім того, змова передбачає участь усіх трьох учасників. Тому що наявність у схемі не посвяченого у інтригу ламає всі підкилимні домовленості.

Є ще одна деталь. Досі невідомо, хто саме бере участь у консорціумі інвесторів, що стоїть за переможцем аукціону – "Нортімою". Джерела "Української правди" стверджують, що єдиної компанії, яка б об’єднувала всіх учасників, не було і немає. Домовленості з Коломойським мали швидше "понятійний" характер.

"Це не юридична особа. Ідеться про об’єднання на базі угоди зі взаємними зобов'язаннями, за якими стоять шість фізичних осіб", - розповіли "Українській правді".

З іншого боку, за декілька днів до конкурсу Ігор Коломойський в коментарі "Українській правді" повідомив, що він точно знає одну українську компанію, яка вела переговори про спільну участь у приватизацію з російським "Сибуром".

Якщо виявиться, що ця ж компанія, або її власник пізніше увійшли у пул інвесторів "Нортіми", це може частково підтвердити підозри Кабміну щодо закулісних домовленостей.

"СИБУР"

Про рішучість росіян купити Одеський припортовий свідчить той факт, що дочка "Сибура" найпершою перерахувала 400 мільйонів застави за завод. За словами джерел, патронат над ними в Києві здійснював Нестор Шуфрич, який міг виступати гарантом як від Тимошенко, так і від Януковича.

Чи існувала політична домовленість між Тимошенко і Путіним про перехід ОПЗ в управління Москви – достеменно невідомо. Можливо, на переговорах українського прем’єра з російськими гінцями лунало те ж саме, що і на зустрічах з лівійцями – бажання почути від Тимошенко гарантії, що переможець, якщо ним виявиться "Сибур", дійсно отримає завод.

Щоправда, у 2008 в пресу потрапила доповідна тодішнього глави секретаріату Віктора Балоги на ім'я глави СБУ Валентина Наливайченка про "сім пунктів державної зради".

Під номером три в цьому переліку згадувалося про дії уряду Тимошенко, яким "створюються сприятливі умови для передачі під контроль російських бізнес-структур стратегічних підприємств України".

"З цією метою була здійснена спроба форсувати приватизацію Одеського припортового заводу. Для переговорів щодо ОПЗ в Україну приїздив Сергій Лукаш – довірена особа Володимира Путіна", - писав Балога.

Лукаш є керівником служби безпеки "Газпрому", а "Сибур" контролюється російським газовим гігантом.

Ці звинувачення Балоги можна було б сприймати скептично, якби не його реабілітація Юлією Тимошенко.

Втім, джерела в Кабміні стверджують, що саме дії російської сторони та їхні запевнення стали головною причиною зриву приватизації Одеського припортового заводу.

За інформацією "Української правди", за два дні до конкурсу представник "Сибуру" мав особисту зустріч з Юлією Тимошенко. Росіяни запевнили прем’єрку, що в них достатньо коштів для придбання ОПЗ за прийнятною ціною.

За словами джерел, представник російської компанії підтвердив Тимошенко, що заради участі у конкурсі "Сибур" залучив в Ощадбанку Російської Федерації…1,2 мільярди доларів.

Умовою Тимошенко нібито була планка торгів – не менше одного мільярда, які їй також обіцяв Кульчик від імені лівійсько-норвезького консорціуму.

***

Наразі юристи компанії "Нортіма" та правники Тимошенко активно готуються до судових баталій. За інформацією "Української правди", найближчим часом інформаційна кампанія буде спрямована проти голови Окружного адміністративного суду Києва, який доклав руки до винесення ухвали про заборону продажу ОПЗ.

Втім, положення Ігоря Коломойського нестабільне.

Позиваючись, він має всі шанси, адже в "Положенні про порядок проведення конкурсів...", затвердженому Фондом держмайна, міститься вичерпний перелік випадків, коли конкурсна комісія не може визнати переможця. І жодної згадки про "змову" там немає.

Але навіть після перемоги в суді Коломойському буде дуже важко примусити державу підписати угоду про передачу ОПЗ.

Команді прем’єра з легкістю вдасться затягнути процес до президентських виборів. А у лютому, незалежно від того, хто виграє – Віктор Янукович чи Юлія Тимошенко, виконавча служба навряд чи буде на стороні "Привата". І доля ОПЗ знову буде визначатися в результаті політичних домовленостей.

Мустафа Найем, Сергsй Лещенко

 


Комментарии
комментариев: 0

...


Дайджест
17.10.17, Дело
Украина пока даже не приступила к внедрению у себя плана BEPS по борьбе с агрессивным налоговым планированием. Тем не менее некоторые из его мероприятий напрямую коснуться украинского бизнеса уже в 2017 году.
Кабинет министров подготовил жалобу в ВТО на Россию из-за ограничения импорта украинских товаров в РФ и их транзита в другие страны.
Несмотря на санкции США против России немецкий бизнес закрепляется на просторах Евразии.
17.10.17, Сегодня
Эксперты считают, что оптимистичные показатели достижимы, но нужны реформы и новые рынки
17.10.17, 112.ua
В течение пары недель украинские депутаты зарегистрировали сразу два законопроекта по регуляции криптовалюты. Редакция 112.ua обратилась к мировому опыту и украинским экспертам, чтобы разобраться, насколько хороши текущие инициативы.
17.10.17, Сегодня
Оклад парламентариев будет расти только вместе с прожиточным минимумом.
Инфляция в сентябре уже превысила базовый прогноз НБУ на 2017 г.
17.10.17, Сегодня
Девять бюджетных месяцев для местного самоуправления стали плодотворными, считает координатор по финансовой децентрализации.
14.10.17
14.10.17, 112.ua
Дипломат Вадим Трюхан рассказал о том, почему сейчас не удастся быстро снять напряжение с украинско-венгерских отношений.
Политические силы никак не поделят между собой должности в ГБР.
13.10.17
12.10.17
11.10.17


Жми «Подписаться» и получай самые интересные новости портала в Facebook!