kjsdsf
 
Подробнее Запомнить город


Українська економіка звільняється від монополій?

размер текста:

Економічна криза викликала нову хвилю монополізації. Бізнесмени спробували скористатися хитким становищем конкурентів і витіснити їх з ринків або поглинути.

 

Там, де контроль над ринком отримати не вдалося, відбувалися спроби цінових змов. Та попри це, песимістичні прогнози щодо монополізації не виправдалися. За останні десять років економіка трансформувалася занадто сильно, щоб її могли повністю взяти під контроль газові, цукрові і вугільні "королі" та "принцеси".

Антимонопольний завдає удару

 

Ситуація у 2009 році нагадувала популярну американську настільну гру "Монополія". Великий бізнес намагався якомога швидше довести до банкрутства своїх конкурентів і скупити їх за безцінь. Для цього були об'єктивні причини: ринки стали звужуватися через спад платоспроможного попиту.

Економічна криза призвела до кардинальних змін у багатьох галузях. Ринок залишали дрібні та слабкі компанії, а їхні місця займали сильніші гравці.

Підстав для концентрації вистачало.

По-перше, з вітчизняного ринку пішло чимало іноземних компаній, які розчарувалися у платоспроможності населення та перспективах бізнесу в Україні.

По-друге, внаслідок збідніння населення став більш дієвим демпінг, який розчистив ринок для монополістів. Головним аргументом торгівлі стала ціна.

По-третє, монополісти відчули слабкість держави і стали зухвало підвищувати ціни чи витісняти з ринку інших.

Водночас, бізнес-колам так і не вдалося запанувати на основних ринках. Їм заважали політична боротьба, високий рівень конкуренції, а також встановлення ринкових умов ціноутворення, які залежать від глобальних тенденцій.

Скупити за безцінь активи своїх колег бізнесмени теж не змогли. Попри складний фінансовий стан, більшість підприємства знайшли вихід з кредитної кабали, а кількість банкрутств у 2009 році зменшилася на 25% порівняно з 2008 роком. Тож сподівання на масову реалізацію цінних активів не виправдалися.

Водночас, Антимонопольний комітет тепер має більше повноважень. Минули часи, коли за монополію карали сміховинними штрафами у тисячу або десять тисяч гривень. Тепер АМКУ може оштрафувати нечесну компанію на 10% річного обігу, що й було зроблено 2009 року щодо ряду бізнесменів.

Працівникам відомства не треба, як колись, шукати письмовий доказ цінової змови, достатньо лише проаналізувати ціни. Тож спроби прибрати ринок до одних рук спричиняли численні конфлікти з АМКУ.

Утім, комітет виграв 80% судових справ. Як наслідок, кількість скарг до відомства виросла майже на третину - з 4 тисяч у 2008 році до 5,5 тисячі у 2009 році. Однак порівняно невеликий штат комітету, близько 800 осіб, не дозволяє оперативно реагувати на всі скарги, нарікають в АМКУ.

Зростання цін у найбільш монополізованих галузях економіки України, 2009 рік, % до 2008 року

 Утримання та ремонт житла

5,9

 Водопостачання

27,9

 Каналізація

40,0

 Гаряча вода, опалення

6,7

 Поштові послуги

50,0

 Міський телефонний зв'язок

18,2

 Залізничний пасажирський транспорт

16,7

 Автодорожній пасажирський транспорт

8,9

 Пальне і мастила

46,0

Джерело: Держкомстат

Енергетика

 

У цій сфері держава не змогла сформувати ринкові підходи до формування ціни. Придбання електроенергії у виробників монополізоване державною компанією "Енергоринок", яка продає її обленерго, а ті - підприємствам та населенню. Причому люди платять за струм втричі менше, ніж корпоративний сектор.

Наприкінці 2009 року Верховна рада ухвалила закон, який дозволяє виробникам напряму продавати підприємствам електроенергію, обходячи обленерго.

Автори сподівалися, що це дозволить енергетикам більше заробляти і вкладати кошти у модернізацію мереж, але у законі не була скасована монополія НКРЕ на формування тарифів.

Відбулися певні зрушення у сегменті експорту електроенергії. Хоча аукціони мали розпочатися ще у липні-серпні 2009 року, вони стартували лише в середині грудня, та й то на тлі численних судових позовів.

Фармацевтика

Епідемія грипу у жовтні-грудні наочно показала, наскільки сильно країна залежить від оптових постачальників ліків та роздрібних мереж. Через відсутність потужного державного оператора приватні компанії могли диктувати свої ціни на ринку.

Так і сталося, коли новини про поширення свинячого грипу викликали паніку серед населення. За лічені дні з аптек зникли медичні маски, вітаміни, ліки проти гострих респіраторних недуг та застуди. Ціни на деякі препарати були завищені удвічі.

Погрози з боку уряду та Антимонопольного комітету, який оштрафував понад 100 аптечних мереж на 0,5 мільйона гривень, а також спад паніки призвели до зниження цін на протигрипозні препарати.

Наразі Верховна рада проголосувала за виділення понад 600 мільйонів гривень на попередження та лікування грипу, однак питання щодо прозорості витрачання цих грошей залишаються. Достатньо згадати аферу з придбанням за державні кошти препарату "Таміфлю".

Хоча гроші надійшли ще у березні, тендер провели лише у вересні. Причому препарат був закуплений за 251 гривню за упаковку в компанії-імпортера, тоді як українські підприємства пропонували виготовити його за 60 гривень за умови забезпечення сировиною.

Придбання тест-систем щодо виявлення грипу закінчилося порушенням кримінальної справи. У 2009 році було виділено 50 мільйонів гривень. Що тоді говорити про 600 мільйонів гривень, які підуть на протигрипозні цілі?

Скраплений газ

Подорожчання імпортного газу та прорахунки з його споживанням призвели до дефіциту пального, внаслідок чого цей продукт став стрімко дорожчати. За даними АМКУ, ціни на скраплений газ восени були завищені у десяти областях. Якщо світові котирування на товар виросли на 12%, то у цих регіонах - на 60%.

Річ у тім, що частину пального забрали облгази, яки постачають його у будинки, де відсутні газові мережі. Та й рівень споживання газу автомобілями і населенням виявився більшим, ніж у 2008 році, внаслідок чого ціни на продукт стали зростати. У ситуацію втрутився АМКУ і змусив операторів дещо знизити ціни.

Зв'язок

"Укртелеком" поступово втрачає свою монополію. Послуги фіксованого зв'язку користуються дедалі меншою популярністю, поступаючись мобільній та IP-телефонії. Зменшується частка державного оператора і в інтернет-сегменті.

Відстала послуга dial-up замінюється широкосмуговим adsl та виділеними лініями. Бездротовий коннект wimax так і не отримав великої популярності, а мобільний інтернет 3G не став масовим через відмову Міноборони віддавати радіочастоти мобільним операторам.

Утім, сектор зв'язку є одним з найбільш конкурентних і, за оцінками експертів, буде стрімко розвиватися завдяки високій конкуренції. Очікувана приватизація "Укртелекому" у 2010 році має лише сприяти зростанню цієї галузі.

Нафтопродукти

Сильно постраждав від монополізму у 2009 році ринок нафтопродуктів. Криза призвела до скорочення споживання бензину та дизельного пального на 20%.

Пріоритетом для багатьох водіїв стала ціна, а не якість, що дозволило одному гравцю фактично монополізувати ринок.

Внаслідок цього половина операторів опинилася на межі розорення. Частина з них змушена була розбавляти бензин, що позначалося на його якості.

Група "Приват" скористалася кількома перевагами і стала диктувати свої умови на ринку. Зокрема, вона придбала цінні активи - заправки ANP, які були власністю "Альфа-Нафти" і знаходилися у заставі Укрпромбанку. Групі вдалося забрати активи, попри те, що у банк була введена тимчасова адміністрація.

Крім того, група отримала монополію на придбання нафти українського видобутку. Контроль над компанією "Укрнафта" дозволяє їй купувати сировину за цінами, у два-три рази нижчими, ніж коштує російська нафта. Це дає змогу групі продавати бензин на гривню дешевше, ніж інші оператори.

Також "Приват" виробляв бензин марок КБ-92 та КБ-95, які мало чим відрізнялися від марок А-92 та А-95, проте мають занижений акциз - 20 євро за тонну проти 110 євро за тонну, що давало групі можливість вигравати у ціні продукту.

Однак наприкінці 2009 року уряд скасував ці привілеї. Він зобов'язав прив'язувати ціну на українську нафту до ціни імпортованої сировини і скасував стандарти КБ.

Інша ситуація на ринку авіаційного пального. Там домінують кілька гравців, в тому числі і "Приват". Остання припинила виробництво авіапального через брак нафти на Кременчуцькому НПЗ, але змогла налагодити його випуск з імпортної сировини, об'єднавши постачання з "Лукойлом".

Внаслідок цього ціни на українське пальне були на 20% вищими, ніж в європейських аеропортах.

Штраф у розмірі 265 мільйонів гривень, накладений АМКУ, змусив альянс "Кредо" - спільне підприємство "Укртатнафти" та голландської Movida International Holdings & Finance B.V., ТОВ "Лук Авіа Ойл" та ДП "Бориспіль" відмовитися від подальшого підвищення цін, хоча цьому передувала тривала судова боротьба.

 

Транспорт

 

2009 рік залишився монопольним для транспортної сфери. Насамперед, йдеться про "Укрзалізницю" - одноосібного оператора на ринку залізничних перевезень.

Хоч Кабмін і заморозив підняття тарифів компанії, але монополізм призвів до зниження якості транспортування.

Поїздів не вистачало для вантажних перевезень, через це частка залізничного транспорту у структурі перевезень стрімко падала, поступаючись автомобільним і автобусним.

Традиційно сильні позиції монополізму і в автомобільному вантажному транспорті. Хоча тут і не домінують певні компанії, але розцінки затверджуються ними на власний розсуд - уряд досі не затвердив методику формування тарифів. Це дозволяє перевізникам вдаватися до змов.

Ринок авіаперевезень зазнає трансформації. Авіакомпанії вже не можуть безпідставно підвищувати ціни на рейси, адже на ринок вийшли перші лоу-кост компанії, які ведуть агресивну цінову політику, хоч і поступаються якістю сервісу. У пасажирів з'явилася альтернатива "традиційним" авіаперевезенням.

Сільське господарство

Аграрний ринок характеризується високою конкуренцією. Тут не лише немає фірм-монополістів, але й зменшилася кількість цінових змов. Усі спроби локального домінування долаються за рахунок ввезення продукції з інших областей.

Ціни різко не стрибали, а продукція була на ринку в достатку. Єдиний виняток - цукор, який подорожчав удвічі, але це наслідок зростання цін на зовнішньому ринку та зменшення посівних площ цукрових буряків.

Загалом спокійна ситуація на агроринку викликана добрим врожаєм зерна та зростанням конкуренції як між виробниками, так і між продавцями.

Серйозною ознакою монополії залишаються хіба що послуги елеваторів, значна частина яких є приватними. Вартість послуг у секторі часто відрізняється у півтора-два рази залежно від регіону.

У 2009 році виробники стали жертвою інших монополістів - роздрібних мереж. Торгові мережі сплачують борги за валютними позиками, і через це затримують розрахунки з постачальниками. Оскільки великих продуктових мереж не надто багато, вони можуть легко диктувати свої умови постачальникам.

Виробники сподіваються на ухвалений у першому читанні закон про внутрішню торгівлю, який жорстко регулює терміни розрахунків за поставлені товари і вводить санкції за їх невиконання.

2010: монополія чи конкуренція

Влада досі недооцінює роль вільної конкуренції, яка покращує ефективність бізнесу, підвищує якість товару та сервісу, адаптує ціни до економічно обґрунтованих показників.

Новий президент та уряд змушені будуть зайнятися природними монополіями - родовищами, залізницею, житлово-комунальним господарством, електроенергетикою. Ці сектори вимагають запровадження непопулярних методів заради розвитку конкуренції, однак влада навряд чи наважиться це зробити.

Скоріш за все, монополія буде зникати у найбільш ринкових галузях - АПК, рітейлі, зв'язку, кабельному телебаченні, транспорті, послугах. Натомість, там, де зберігається контроль держави, там і надалі процвітатиме монополія. Насамперед, йдеться про енергетичний сектор, залізничні перевезення та ЖКГ.

Сергій Чигир

 


Комментарии
комментариев: 0

...


Дайджест
С разной периодичностью в печатных и других СМИ появляются материалы о необходимости введения массового декларирования доходов.
Предыдущие акции депутата по блокированию ОРДЛО принесли Украине одни убытки.
На минувшей неделе правительство официально провозгласило новый этап реформирования пенсионной системы. Однако полный текст соответствующего законопроекта пока не обнародован, а из информационных материалов, размещенных на правительственном портале, создается впечатление, что главное в этой реформе — неповышение пенсионного возраста.
27.05.17, Сегодня
Квитанции будут приходить до первого июля, а тем, кто не заплатит вовремя, грозят штрафы.
Если бы власти был нужен цивилизованный рынок земли, его бы уже создали. Этот вопрос обсуждают третий десяток лет, переливая из пустого в порожнее, постоянно. И с таким же постоянством всплывают одни и те же преграды для появления рынка — кадастр не готов, правового регулирования нет, законодательства нет. Желания все это изменить тоже.
26.05.17
26.05.17, ubr.ua
Юристы рассказали, как налоговики копают под компании с неоформленными работниками.
26.05.17, Дело
Третий год подряд директор входящего в Метинвест Холдинг Авдеевского коксохимического завода Муса Магомедов практически управляет городом-спутником предприятия, пережив с ним самые сложные моменты. В перерывах между обстрелами он нашел время рассказать о перспективах АКХЗ, жизни в бомбоубежище и мечтах о розовых фламинго.
Нефтяные державы сохранили сокращение добычи.
26.05.17, ubr.ua
В тяжелой промышленности полный упадок, зато активизируется агропереработка и легпром.
Компания добилась смягчения ковенантов.
25.05.17
24.05.17
23.05.17
22.05.17


Жми «Нравится» и получай самые свежие новости портала в Facebook!