Китай нарощує кількість вугільних електростанцій

Місцеві органи влади в Китаї за перші три місяці 2023 року схвалили більше дозволів на нові вугільні електростанції, ніж за весь 2021 рік. Як повідомляє The Guardian з посиланням на дослідження Greenpeace, із січня по березень поточного року було схвалено дозволів на 20,45 ГВт вугільної генерації порівняно з 8,63 ГВт за той же період 2022 року. При цьому, за весь 2021 рік було схвалено дозволів на 18 ГВт вугільної генерації.

Між тим, у п’ятирічному плані Комуністичної партії Китаю (КПК) від 2016 року велика увага приділялася скороченню використання вугілля та розвитку екологічно чистих джерел енергії. У 2020 році лідер Китаю Сі Цзіньпін пообіцяв, що до 2060 року країна стане вуглецево-нейтральною.

Це започаткувало епоху скорочення дозволів на використання вугілля, оскільки місцеві органи влади прагнули тримати свою місцеву економіку відповідно до пріоритетів Пекіна. Збільшення кількості дозволів на використання вугілля відбулося у 2020 році, коли п’ятирічний план добіг кінця, оскільки місцеві органи влади очікували посилення обмежень на розширення використання вугілля в наступному раунді.

Однак у 2021 році в Китаї відбулися серйозні відключення електроенергії, що призвело до різкої зміни енергетичних пріоритетів КПК. У вересні ціни на електроенергію різко зросли, оскільки заводи знову відкрилися для задоволення глобального попиту, оскільки решта світу вийшла з пандемії Covid-19. Але уряд обмежив ціни, тому багато електростанцій швидше знизили потужність, ніж працювали на збиток.

Китай використовує вугілля для більш ніж половини свого споживання енергії. Оскільки будинки на більш холодній північній частині країни зіткнулися з перспективою виснажливої зими без опалення, риторика уряду змістилася від скорочення вугілля до приділення пріоритетної уваги енергетичній безпеці.

Це призвело до “міфу про те, що якщо ви збудуєте більше електростанцій, це підвищить енергетичну безпеку”, зазначив Се Веньвен, учасник кампанії з клімату та енергетики в Greenpeace.

Водночас активісти стверджують, що для задоволення потреб Китаю в енергії необхідно не більше вугілля, а більш гнучка мережа.