Розбудова гирла Бистре допоможе наростити експорт через Дунай

Для вишукування нових резервів нарощування експорту української агропродукції Україні доведеться розбудовувати гирло Бистре — український канал до Чорного моря, що дасть змогу наростити експорт через Дунай на мільйон тонн до наявних 2,2-2,3 млн тонн щомісяця. Про це заявив заступник міністра розвитку громад, територій та інфраструктури Юрій Васьков, передає «Інтерфакс-Україна».

Таке інфраструктурне рішення не матиме жодних негативних наслідків. Це виключно позитив для всіх країн, через які протікає Дунай”, — сказав Васьков на засіданні зернового клубу Української Зернової Асоціації (УЗА) минулого тижня.

Заступник міністра наголосив також на необхідності організації цілодобової роботи на каналі Суліна в Румунії, який наразі працює лише 17 годин на добу, що позначається на темпах роботи та суттєво їх уповільнює.

Зараз у румунському гирлі Дунаю Суліна та українському гирлі Бистре скупчилася така кількість суден, що цей шлях необхідно розвивати. Це дохід, насамперед, румунського бюджету”, — наголосив він.

За інформацією Васькова, ключовим питанням у нарощуванні експортної можливості Дунаю є організація рейдових перевалок у румунських територіальних водах.

Реалізація цих трьох складових надасть змогу експортувати через Дунай ще мільйон тонн аграрних вантажів до транспортованих нині 2,2-2,3 млн тонн щомісяця, пояснив він.

Завдання української сторони: узгодити з Румунією можливості перевезень українським дунайським флотом української сільгосппродукції до рейдової точки, зазначеної румунською стороною. Технічно це питання можна вирішити за наявності політичної волі протягом тижня”, — пояснив Васьков.

За його інформацією, Україні для початку будь-яких дій необхідно отримати згоду румунської сторони, оскільки в рамках конвенції ESPOP, до якої долучилася Україна, вона є обов’язковою. Україну в цьому питанні підтримує Європейська Комісія. Український уряд очікує початку роботи нового уряду Румунії і планує провести зустріч для обговорення комплексу питань, пов’язаних з рухом аграрних вантажів Дунаєм.

У лютому МІУ повідомило про збільшення прохідної осадки суден на ділянці від 0-го кілометра гирла Бистре річки Дунай до 77-го кілометра Кілійського гирла до 6,5 метра, а від 77-го кілометра до 116-го кілометра Кілійського гирла — до 7 метрів. Рік тому максимальна осадка становила тільки 3,9 метра.

Після відновлення паспортних глибин на українській ділянці річки Дунай Дунайські порти досягли рекордного значення в 12 суднозаходів та 90 тис. тонн на добу. У травні морські порти Рені, Ізмаїл та Усть-Дунайськ оновили рекорд місячної перевалки, обробивши понад 3 млн тонн вантажів. Загалом у січні-травні 2023 року порти на Дунаї обробили 11,5 млн тонн вантажів, що є абсолютним рекордом перевалки для портів цього регіону за п’ять місяців.

Україна найближчим часом розпочне консультації з Єврокомісією, Румунією та країнами-членами міжнародних екологічних конвенцій щодо питання днопоглиблення української частини Дунаю, яке забезпечить прохідну осадку суден 7,2 метра, на одному рівні із Сулинським каналом на румунській ділянці.

У 2022 році дунайські порти збільшили обробку вантажів до 16,5 млн тонн з 5,5 млн тонн у 2021 році. Після проведення робіт із підтримки оголошених глибин та гідроспоруд в акваторіях морських портів планується, що у 2023 році вантажообіг сягне 23 млн тонн.