В Україні зросла частка імпортних будівельних матеріалів – дослідження

Економіка Новини
В Україні зросла частка імпортних будівельних матеріалів – дослідження

Частка імпортних будівельних матеріалів на українському ринку зросла з 14% 2021 року до 23% 2023 року, вітчизняний ринок виробництва будматеріалів потребує системної підтримки з боку держави.

Таку думку висловив CEO ДП “Укрпромзовнішекспертиза”, голова комітету ТППУ з питань промислової модернізації Володимир Власюк під час круглого столу “Будівельні матеріали. Готовність до потреб ринку на відновлення”.

“Частка імпорту в покритті внутрішнього споживання в нас зросла з 14% у 202-му до 23% у 2023-му. Таким чином, навіть кошти, які йдуть через процедуру публічних закупівель, можуть значною мірою йти на імпорт. У розрізі окремих матеріалів необхідне додаткове дослідження, але тенденція до зростання використання імпортних матеріалів за розвиненої галузі загалом є негативною для економіки”, – зазначив Власюк.

Він повідомив, що наразі проводиться друге від початку війни дослідження ринку будматеріалів і здатності його забезпечити потреби країни.

“Ситуація динамічно змінюється. Але поки що немає заводів із виробництва скла, як і раніше. Є кілька (інвестиційних) проектів, але вони ще не працюють. Що стосується таких товарних позицій, як ПВХ, то виробництво відновилося, потужностей стало більше. З’являються нові потужності в цементній галузі. А ось електрообладнання – як не було до війни, так і немає. Це поки що поле для інвестиційних проєктів, які має стимулювати держава”, – вважає Власюк.

Експерт виділив ключові питання, які бізнес не зможе вирішити без участі держави.

“Що стосується стимулювання попиту, величезна роль держави, тому що вона збільшує закупівлі (на проєкти оборони та відновлення). Вкрай важливо, щоб ці кошти не йшли на імпортні матеріали. Ми розуміємо, в яких екстраординарних умовах існує Україна, у нас іде війна. Тому ми можемо, згідно з міжнародним законодавством, застосувати, наприклад, 21-шу статтю СОТ, яка дає змогу країні тимчасово припиняти свої зобов’язання, взяті під час вступу до СОТ”, – зазначив Власюк.

Він наголосив на обов’язковості фокусу на локалізації, купівлі (за бюджетні або донорські кошти) матеріалів лише за умови, що хоча б частина з них вироблена в Україні.

Важливим є питання бронювання фахівців. “Необхідно знайти баланс між потребами економіки та фронту. Для стійкості країни необхідні обидва напрямки”, – сказав він.

Ще одне ключове завдання – автономне забезпечення енергією. “Очевидно, необхідно переходити до моделі автономного забезпечення енергією, наприклад, з альтернативних джерел, насамперед СЕС. Держава має запропонувати, спільно з партнерами, оскільки коштів на це необхідний значний обсяг, хороші, економічно ефективні інструменти”, – сказав Власюк.

Новини

21 Травня 2024

Китай планує збільшити власне виробництво залізорудного концентрату

Після підвищення акцизу пальне в Україні коштуватиме 80 грн/літр

ЄС ініціює антидемпінгове розслідування щодо імпорту труб з Китаю

ArcelorMittal закликає Німеччину до більш реалістичної стратегії декарбонізації

У березні цього року промвиробництво ЄС зросло на 0,6%

За чотири місяці через українсько-польські переходи УЗ перевезла більше всього руди

Китай з початку року збільшив експорт коксу майже на чверть

Японським металургам загрожує дефіцит металобрухту через відмову від конвертерного виробництва сталі

Україна щороку отримуватиме 2,5-3 млрд євро від заморожених російських активів

Атаки на українську енергосистему призвели до уповільнення темпів зростання ВВП

Німеччина схвалила план США про гроші для України з активів рф

Австрія надасть Україні ще 5 млн євро на відновлення енергетичної інфраструктури

Автогаз у мережах АЗС трохи подешевшав

Укрнафтобурінню суд не дозволив відновити видобуток на Сахалінському родовищі

УЗА просить уряд схвалити економічне бронювання для збереження економіки

ЄС хоче розпочати переговори з Україною про вступ у червні

ВСІ НОВИНИ ⇢