ХАЕС набирає вагу

Публікації ТЕК Технології
ХАЕС набирає вагу

Війна уже змінила чимало економічних пріоритетів. Окремі проекти, які досі могли десятками років лежати у шухляді, тепер набувають першочергового значення. Це стосується й добудови нових енергоблоків на Хмельницькій АЕС. «Енергоатом» ставить за мету збільшити щонайменше удвічі потужності цієї станції у максимально короткі терміни, наскільки це дозволяє безпека. Саме тому у червні було модифіковано угоди про співпрацю з американським енергетичним холдингом Westinghouse та оператором польської енергосистеми PSE.

Раз, два,…п’ять, шість

2 червня міністра енергетики України Герман Галущенко, президент НАЕК «Енергоатом» Петро Котін і  і головний виконавчий директор Westinghouse Electric Company Патрік Фрагман заклали символічний камінь на місці будівництва двох нових атомних блоків на Хмельницькій АЕС. Нумеруватися блоки будуть як №5 і №6. Де-факто це означає, що Україна остаточно відмовляється від ідеї добудовувати на ХАЕС третій і четвертий блоки, хоч під них уже було споруджено бетонні конструкції, ступінь готовності яких перевищує 70%. Нюанс у тому, що ці «футляри» розраховані винятково на російські реактори формату ВВЭР-1000. Під західні моделі вони не годяться. Раніше Україна кілька разів пробувала навіть створити спільне з Росією підприємство (можливо, ще й за участю казахів), щоб добудувати об’єкти. Очевидно, що тепер на цих намірах поставлено жирний хрест. Погано тільки, що ці старі фундаменти «з’їдають» істотну частину території Хмельницької АЕС, а з вільною землею у неї й так напружено. Натомість демонтаж коштуватиме хмару грошей.

Якщо бути точним, то у червні з Westinghouse підписали угоду про будівництво у майбутньому аж 9 нових атомних блоків в Україні. Торік мова йшла про 5. Але не варто забігати попереду паротяга. Випробування на міцність співпраця між «Енергоатомом» і Westinghouse пройде саме у процесі спорудження хмельницьких агрегатів. І тут залежить, наскільки платоспроможним виявиться український партнер. Бо виступати головним інвестором будівництва американська компанія не готова. Вона згідна вкластися у проект технологіями, частково коштами, але не нестиме основний фінансовий тягар. Навіть в обмін на акціонерну частку в компанії, яка швидше всього буде створена для торгівлі енергією, виробленою на нових блоках. Принаймні така позиція Westinghouse станом на червень-2022. Хоч переговори на цю тему ще триватимуть.

Станом на листопад-2021 будівництво 5 енергоблоків за американськими технологіями оцінювалося орієнтовно у 30 млрд USD,  тобто в середньому 6 млрд USD на один блок. Це суттєво дорожче, ніж стара  російська альтернатива, але вибору вже нема. Нагадаємо, що для добудови 3 і 4 блоків Хмельницької АЕС з реакторами ВВЭР-1000 вистачало за попередніми розрахунками від 2 до 3 млрд USD.  

Американська новинка

Westinghouse пропонує Україні технологію AP1000 – це реактори нового покоління потужністю 1100 МВт. Є певні  застереження, що ці реактори у світі ще широко не застосовуються. Та все ж Україна буде не першою, хто їх встановить. Чотири таких реактори уже працює в Китаї. Два буде встановлено на американський АЕС Vogtle – єдиній атомній електростанції країни, яка зараз розбудовується. Рішення про закупівлю кількох реакторів AP1000 ухвалила Індія. Цілком імовірно, що під впливом міжнародних санкцій проти РФ на їх користь відмовляться і ті країни, які досі планували розширювати потенціал своєї ядерної енергетики за рахунок моделей ВВЭР. Зрештою, у січні 2022 року меморандуми про можливість використання AP1000 група Westinghouse підписала у Польщі та Чехії.

До війни план у «Енергоатому» був такий: до 2025 року добудувати третій енергоблок на ХАЕС, до 2029-го – четвертий і п’ятий. Зараз, оскільки блоків №№3-4 уже не буде, терміни переглядають. Сказати точно, коли почнеться процес будівництва, а тим більше, коли закінчиться, в уряді ще не готові. Стартувати хотіли б уже у 2023 році. Але це залежить від багатьох чинників: ходу війни, джерел фінансування, експертної документації, громадських слухань, землевідведення й інших організаційних моментів. Як уже було сказано вище, ХАЕС відчуває дефіцит земельних площ для зведення блоку №5, а також для облаштування тимчасового комплексу, де буде відбуватися складування і монтування збірних конструкцій, які постачатимуть із-за кордону.

Наступне питання – це наявність водних ресурсів для охолодження енергоблоків. За словами генерального директора Хмельницької АЕС Андрія Козюри, нині водойма атомної станції може забезпечити надійне охолодження енергоблоків сумарної потужності 3400 МВт, а зараз максимальне навантаження на них становить 2000 МВт. Тобто якщо додати ще один енергоблок, води вистачить. Але вже паралельно з будівництвом блоку №6 доведеться вживати додаткових заходів: будувати дамбу, охолоджувальні градирні тощо.

Запасаємось ураном

Ще одним важливим моментом підписаних на початку червня угод стала готовність Westinghouse постачати ядерне пальне не тільки на майбутні, а на всі діючі в Україні атомні енергоблоки. Зараз на Україні таких 15. І більшість усе ще отримує російські паливні елементи. У травні «Енергоатом» узяв кредит у державному «Укргазбанку» обсягом 1,5 млрд грн, щоб закупити додаткові цьогорічні партії ядерного палива від Westinghouse. У перспективі Україна хоче локалізувати частину їх виробництва на власній території. Задля цього «Енергоатом» уже давно прагне приєднати до себе частину потужностей Східного гірничо-збагачувального комбінату. Кращу частину. «Нещодавно ми надали Кабміну відповідні пропозиції. Ми пропонуємо об’єднати не весь ГЗК, а тільки частину. Ми не візьмемо на себе ті шахти, які планується вивести з експлуатації та законсервувати», – повідомив в одному з недавніх інтерв’ю президент НАЕК Петро Котін.

За його словами, «Енергоатом» готовий інвестувати у Східний ГЗК 2 млрд грн на першому етапі, щоб підприємство почало розвиватися. А в перспективі – 12 млрд грн. Розрахунок робиться і на те, що українська уранова сировина може бути цікава американським партнерам. Проте в найближчій перспективі усе ядерне пальне постачатиметься на українські АЕС з виробничого майданчика Westinghouse у Швеції. Надалі сторони погодилися розпочати виготовлення компонентів тепловидільних збірок в Україні на базі одного з відокремлених підрозділів НАЕК «Енергоатом». Як уточнюють у компанії, зараз завершується процес кваліфікації з виробництва голівок і хвостовиків для палива Westinghouse. Остання також створить фірмовий інженерно-технічний центр в Україні, який супроводжуватиме не лише будівництво нових атомних блоків, але й виведення з експлуатації старих.

Традиційно флагманським активом української атомної енергетики вважається Запорізька АЕС із шістьма активними енергоблоками, найбільша у Європі. Проте нині вона захоплена російськими окупантами. Тож навіть після того, як її буде визволено, близькість до кордону з Росією залишатиметься постійним фактором ризику, що мимохіть нависатиме над станцією. Тому поступово роль лідера галузі перетягуватиме на себе Хмельницька АЕС, наймолодша в обоймі, відтак найсучасніша. Крім того, її географічне розташування є значно сприятливішим, як у ракурсі можливих зовнішніх загроз, так і з погляду експорту певних обсягів виробленої електроенергії на ринок Євросоюзу. Саме з останнім напрямком і пов’язана активізація співпраці «Енергоатому» з польськими енергетичними компаніями.  

Вікно в Європу

Оператор польської енергетичної системи PSE розпочав будівництво високовольтної лінії на 440 кВ, яка має з’єднати Хмельницьку АЕС та місто Ряшів на сході Польщі, неподалік від кордону з Україною.  В ідеалі PSE прагне завершити прокладення цієї артерії уже до зими, щоб мати змогу отримувати в наступний опалювальний сезон українську енергію. Вартість будівництва оцінюється у 30 мільйонів злотих (приблизно 250 млн грн). Але, як пишуть польські медіа, долучитися до фінансування цього проекту вже висловили бажання великі польські бізнеси, як-от нафтовий концерн PKN Orlen,  велика хімічна компанія Synthos та ін. В очікуванні складної зими усі вони зацікавлені у доступі до дешевого українського електропостачання.  

За словами керівника національної компанії  «Укренерго» Володимира Кудрицького, запуск в експлуатацію ЛЕП між Хмельницьким і Ряшевом дасть змогу наростити експорт української електроенергії на 25-30% і потенційно заробляти на цьому понад 1 млрд євро щороку. Володимир Кудрицький додав, що лінія працюватиме у синхронному режимі, тобто до неї доступ матимуть усі учасники українського та європейського ринків. У принципі така нитка ЛЕП між державами існує, але вона була прокладена ще за Радянського Союзу у 80-ті роки, тому потребує генерального апгрейду, а по суті майже повної реновації.

Зрештою, попервах плани були ще масштабніші. У середині минулого десятиліття уряд України розглядав варіант добудови блоків №№ 3-4 на ХАЕС і приєднання до європейської енергетичної системи ENTSO-E в одному комерційному комплекті. Тобто нові блоки мали би працювати в автономному режимі, суто на експорт. Проте з фінансових причин задум не було реалізовано. Нині ж Київ готовий ділитися власною генерацією з ЄС, чи принаймні з Польщею, не чекаючи, поки буде зведено нові блоки. Але наскільки ці добрі наміри здатні втілитися в реальність, покаже стан, у якому українська енергосистема увійде опалювальний сезон-2022/2023. Зокрема і те, в якому режимі працюватиме Запорізька АЕС.

Ярослав Ярош

Новини

17 Червня 2024

Подорожчання бензину може вдарити по українцях

Брак робочої сили може стати ключовим фактором для української економіки в наступні місяці 

Товарообіг ГМК Мексики зріс на 20,9%

УЗ отримала техніку та обладнання на $7 млн

В Китаї запущено нову лінію з виробництва електротехнічної сталі

ЄБРР може збільшити фінансування для відновлення енергосистеми України 

Мінекономіки рекомендує бізнесу інвестувати в проєкти розподіленої генерації

На Саміті миру підтримали позицію України щодо захисту портів

Комітет ВР схвалив добудову двох енергоблоків ХАЕС

Україна наростила імпорт коксу втричі

Україна наростила експорт сталевих напівфабрикатів на 71,5%

Гроші з підвищення тарифу на світло спрямують на відновлення державних об’єктів – Держенергонагляд

Гірничорудні підприємства України наростили експорт ЗРС

Феросплавні заводи втрачають ринок України через простої

Україна скоротила експорт титановмісних руд на 43%

Норвегія виділить $103 млн на відновлення енергетики України

ВСІ НОВИНИ ⇢