Аудит на руїнах: втрати економіки за час війни

Економіка Машинобудівництво Металообробка Металургія Публікації ТЕК Теми дня
Аудит на руїнах: втрати економіки за час війни

Зазвичай, кінець року – це час підводити підсумки й будувати плани. На жаль, у 2022-му передусім документуємо збитки. Київський Центр економічної стратегії (ЦЕС) підійшов до питання комплексно й підрахував, що станом на початок грудня прямі втрати України оцінюються у 135,7 млрд USD, а непрямі, як-от втрата доходів та додаткові витрати на відновлення, – це ще 165,5 млрд USD.

Картина макро

При такому стані речей на відновлення необхідно 242 млрд USD. Вказана сума суттєво вища від прямих втрат, оскільки передбачає, що багато об'єктів буде відбудовуватися не такими самими, як до війни, а з урахуванням новітніх вимог щодо безпеки, енергоефективності, інклюзивності тощо. Окрім того, прогнозуються додаткові витрати на поповнення робочого капіталу і відновлення втрачених обсягів діяльності.

Згідно з оцінками ЦЕС, прямих збитків найбільше зазнали житлові будівлі й інфраструктура – на 52,5 млрд USD та 35,6 млрд USD відповідно. Натомість непрямі збитки найбільше зачепили аграрний сектор (34,3 млрд USD) та активи підприємств і промисловість (33,1 млрд USD). Очевидно, це призвело до тотального спаду в усіх сферах економіки. Проте він виявився не таким значним, як очікувалося у першому кварталі, але трохи гіршим, порівняно з літніми прогнозами – постійні ракетні удари РФ по енергетичних об’єктах в Україні внесли свої корективи.

«За результатами 2022 року ми маємо набагато більш оптимістичні прогнози падіння економіки, ніж передбачалось в кінці лютого — не більше 32%, – вважає міністр економіки України Юлія Свириденко. – На наступний рік Мінекономіки прогнозує зростання ВВП на рівні 3,2%, адже ми впевнені, це буде рік перемоги». Центр економічної стратегії у своєму підсумковому дослідженні за 2022 р. «Економіка України під час війни» наводить і кілька неофіційних прогнозів. Вони майже не відрізняються від урядового щодо актуального стану, але розходяться щодо подальшої перспективи. Зокрема, інвестиційна компанія Dragon Capital нещодавно знизила прогноз падіння ВВП у 2022 році з 30% до 32%, інвестиційна група ICU – з 32% до 35%. Але при цьому Dragon Capital очікує падіння на 5% і в наступному році, тоді як ICU прогнозує зростання на 4%. А от Міжнародний валютний фонд очікує у 2023 році на  зростання українського ВВП максимум на 1%. Така цифра наведена у підписаному нещодавно листопадовому меморандумі між МВФ та урядом України.

Вельми стримані сподівання у МВФ пояснюють тим, що і в першому кварталі 2023-го щонайменше українська економіка ще відчуватиме вплив пошкоджень в енергетичній системі. У наступних кварталах економічна діяльність може активізуватися, але переважно за рахунок державних видатків, тоді як відновлення експорту буде повільним, а ріст споживання – слабким.

У 2023 році  Україна залишатиметься критично залежною від зовнішнього фінансування. Виходячи з тексту меморандуму, бюджетний дефіцит у країні не стане кардинально меншим: 5,7 млрд  USD у 2023 р. проти 6,4 млрд USD у 2022-му. Значні обсяги зовнішнього фінансування мали б підтримати валютні резерви на рівні приблизно 21 млрд USD  до кінця 2023 року, що еквівалентно трохи більше ніж 2,5 місяця імпорту. Відтак інфляція в Україні, за прогнозом МВФ, становитиме 22% у наступному році проти 30% очікуваних цьогоріч. 

Сумарна цьогорічна міжнародна допомога Україні станом на середину грудня перевищила 28 млрд  USD (із них 12 млрд  USD – це грантові кошти). Завдяки цим надходженням вдалося вберегти фінансову систему держави від руйнації. Станом на початок грудня золотовалютні резерви НБУ є навіть більшими, ніж були 23 лютого. Та й рівень інфляції хоч і видається достатньо високим, але все ж навіть нижчий, ніж у деяких країнах, де війни нема. Наприклад, у Туреччині показник інфляції сягнув 84%, у Молдові – 31%.

Інша справа, що 2023 рік вимагатиме ще більше зовнішніх запозичень. Як зазначає ЦЕС, цьогоріч найбільшими донорами держбюджету України були Сполучені Штати та Європейський Союз, які вже надали 10 млрд  USD та 8 млрд  USD відповідно. Проте у 2023-му Київ розраховує отримати по 18 млрд USD від кожного – тобто і від США, і від ЄС.

Завершивши з макроекономічними показниками, далі коротко розглянемо стан справ у найбільш критичних галузях, виходячи з аналізу експертів ЦЕС.

Фрагменти мікро

Чорна металургія – одна з тих, по кому війна вдарила найболючіше. Уже за перші місяці повномасштабного вторгнення вона втратила приблизно третину своїх активів. Маріупольські меткомбінати «Азовсталь» та ММК ім. Ілліча зруйновано – а це друге і третє за розмірами металургійні підприємства України. Восени частково зазнав руйнувань і лідер галузі – «АрселорМіттал Кривий Ріг». АМКР та інші підприємства періодично зупинялися чи працювали не на повну потужність, причиною чого є не тільки обстріли, а й блокування морських портів, через які експортувалася переважна більшість металопродукції. Як наслідок сталеве виробництво за січень-листопад 2022 р. було на 70% меншим, ніж за аналогічний період торік. У рейтингу Worldsteel Україна впала з 14 на 22 місце. За перші три квартали поточного року експорт чорних металів скоротився до 4 млрд USD (-62%), експорт залізної руди – до 2,8 млрд USD (-54%).

Електроенергетика це  галузь, яка з жовтня 2022 року стала головною ціллю російських ракетних ударів по інфраструктурі України. Через два місяці після початку таких атак в Україні не залишилося жодної ГЕС і ТЕС, які б не потрапила під обстріли. Крім того, пошкоджено щонайменше половину високовольтних об’єктів передачі електроенергії. А найбільша в країні, та й загалом у Європі, Запорізька АЕС з весни перебуває під російською окупацією. Сукупність цих чинників призвела до дефіциту електричної енергії в системі наприкінці року і до вимушених обмежень в енергозабезпеченні споживачів, які можуть тривати щонайменше до кінця березня 2023-го.

Водночас і споживання електроенергії скоротилося в середньому на 30% внаслідок значних пошкоджень інфраструктури, скорочення промислового виробництва та руйнувань житлового фонду.

Окрім того, експерти ЦЕС звертають увагу й на істотне зменшення потенціалу електростанцій, що використовують відновлювані джерела енергії (ВДЕ). 11% таких потужностей зруйновано, 34% – перебуває на тимчасово окупованих територіях чи в зонах ведення бойових дій. І хоч у загальному балансі генерації частка таких об’єктів усе ще порівняно мала, вона впевнено зростає. Зокрема, за останні три роки (2019-2021) збільшилася у понад 2 рази – з 3,6% до 8%. Таким чином, до повномасштабного вторгнення ВДЕ-станції уже виробляли більше електроенергії, аніж ГЕС (чия частка становила 6,7%) або ТЕЦ (5,5%). Тому автори дослідження вважають за необхідне подальше розгортання об’єктів ВДЕ у центральних та західних регіонах України. 

Вугільна промисловість. Вугілля – це енергоносій, який у період ведення воєнних дій здатен стати додатковим елементом стійкості української енергетики, зважаючи на його потужні запаси в надрах.. Складність у тому, що значна частина видобутку зосереджується на сході країни. Станом на 15 вересня, 25% державних вуглевидобувних підприємств та низка приватних перебували на тимчасово окупованій території. У зв’язку з активними бойовими діями та браком енергопостачання відбувається неконтрольоване затоплення гірничих лав  шахт ДП «Первомайськвугілля» (4 шахти), АТ «Лисичанськвугілля» (4 шахти), ДП «Шахта ім. Сургая» та ДП «Шахтоуправління Південнодонбаське №1». Стан деяких інших шахт достеменно невідомий і може бути оцінений лише після деокупації територій.

Щодо фізичних обсягів видобутку вугілля, то у січні-2022 середньодобовий показник становив 80,6 тис. т. У липні він скоротився до 55-56 тис. т. Надалі цю статистичну інформацію перевели в категорію «Для службового користування», але навряд чи динаміка істотно змінилася. За інформацією Міністерства енергетики, зниження видобутку вугілля за підсумками 2022 р. очікується на рівні 30%. Тобто загалом буде видобуто приблизно 20 млн т енергоносія.

Видобуток газу у 2022 р. скоротився зовсім помірно. За перше півріччя (з урахуванням двох ще мирних місяців) було загалом отримано 9,3 млрд кубометрів природного газу, що на 4,5% менше, ніж за такий же період 2021 р. Згідно а розрахунками Міненерго, загалом за 2022 рік видобуток становитиме 12,5 млрд кубів природного газу, що на 6,6%, або на 1,3 млрд кубів, менше, ніж торік. Як зазначає Олександр Харченко, директор Центру енергетичних досліджень ЦЕС, найбільші газові родовища країни не потрапили до зони бойових дій, проте бої відбувалися в безпосередній близькості від них. Це стосується передусім Харківської та, меншою мірою, Полтавської, Сумської та Чернігівської областей. Крім того, робота газовидобувних підприємств ускладнюється тим, що в умовах війни вони не можуть повноцінно здійснювати нове буріння і капремонт свердловин, а лише підтримують обслуговування наявного свердловинного фонду. Це пов’язано з використанням спеціальної техніки, яка для ворожої розвідки може здаватися військовою.

За прогнозом Міністерства енергетики, споживання газу протягом опалювального сезону 2022/2023 рр. становитиме приблизно 11,7 млрд куб. м, що майже на 40% нижче за торішній показник. Загальне ж газоспоживання очікується за підсумками року на рівні 18,5 млрд кубометрів (-30% від обсягів 2021 р.). Проте експерти ЦЕС вважають, що вже упродовж 2-3 років після закінчення війни можна буде збільшити видобуток природного газу до 25-26 млрд куб. м на рік. Паралельно за умови належних  заходів енергозбереження вдасться скоротити споживання природного газу в Україні на 10%.

АПК хоч і зазнав серйозних втрат у активах (земельні угіддя, тваринницькі ферми, переробні комплекси тощо), але під кінець року вийшов практично на довоєнні обсяги експорту продукції. У першу чергу завдяки реалізації міжнародної ініціативи «Grain from Ukraine». Від початку 2022/23 маркетингового року (відлік старував у липні) Україна експортувала 20 млн т зернових культур. З них через чорноморські порти в рамках «Зернової ініціативи» – 14 млн т. Відтак у місячному виразі експорт навіть наздогнав торішні показники.

Проте подальші перспективи аграрної галузі все одно непевні. Цьогорічний урожай основних культур становить орієнтовно 64 млн т (у 2021 р., для порівняння, був зафіксований рекордні 106 млн т). Озима посівна кампанія виконана на 94% від плану, але сам план на 40% скромніший від того, що ставився торік. Перспективи ж посіву ярових значною мірою залежатимуть від подальшого перебігу війни і від тривалості «Зернової ініціативи». У листопаді 2022-го її було продовжено на 120 днів. А це означає, що у березні наступного року постане потреба в черговій пролонгації.   

Ярослав Ярош

Новини

27 Січня 2023

УЗ хоче взяти в управління 25% Крюківського вагонобудівного заводу

Нідерланди передали Україні 300 тонн енергообладнання

Експорт чорного брухту з Японії скоротився на 13,6%

Поставки чавуну з України до Турції скоротилися 

Liberty Steel реалізує нові проекти з оптимізації та підвищення якості продукції

Держава припинила фінансувати видобувну галузь під час війни

Tata Steel розпочала будівництво нового міні-заводу з виробництва арматури

Прямі збитки українського бізнесу внаслідок війни сягнули 13 млрд – KSE

Російська компанія відсудила борг у Фірташа в 30 млрд руб.

JSW Steel, ArcelorMittal та НЛМК можуть викупити два заводи Liberty Steel у Бельгії

Уряд затвердив процедуру отримання дозволу на викиди

Суха Балка замінить електродетонатори на неелектричні

УЗ не планує масового списання вагонів у 2023 році

США додали суднобудівні підприємства Росії до санаційного списку

Ісландія допомагатиме відновленню енергетичного сектору України

У Польщі хочуть побудувати завод з виробництва зброї для України

ВСІ НОВИНИ ⇢