В.Бублей: Адвалорна ставка у 20% на експорт брухту була б більш ефективною

Металургія Публікації
В.Бублей: Адвалорна ставка у 20% на експорт брухту була б більш ефективною

Після початку російської збройної агресії український ринок металобрухту суттєво скоротив обсяги заготівлі сировини і надалі збереже негативну динаміку, оскільки металургійні комбінати навряд збільшать виробництво, а експорт суттєво не збільшиться в першу чергу через логістичні, а також митні обмеження. Про це в інтерв’ю МінПрому розповів президент асоціації УАВтормет Володимир Бублей. На його думку, ринок цього року піде за виробництвом, яке в умовах війни може збільшитись в першу чергу за рахунок розблокування портів для металургійної продукції.

  • З яким результатом закінчив минулий рік українській ринок брухтозаготівлі? Які фактори, окрім війни, спричинили на нього найбільший вплив?

В перші два місяці минулого року заготівля працювала досить непогано, ну а потім з початком воєнних дій вона почала стрімко скорочуватись синхронно зі зниженням виплавку сталі в країні. Загалом у минулому році зібрали 997 тис тонн металобрухту, що майже на 76% нижче показника 2021 року. Проблеми ті ж самі, що й у інших підприємств гірнічо-металургійного комплексу. По-перше, ми практично втратили основного споживача, це наші металургійні підприємства, на яких загалом приходилось до 90% постачань металобрухту. Якщо брати експортні альтернативи, то навіть і мирні часи не перевищували 10-15% від загального обсягу заготівлі, а після початку блокади українських портів вони значно ускладнились. Намагання переспрямувати частину вантажів на європейський ринок не є суттєвими за обсягами і особливої погоди на ринку не роблять.

  • Що найбільше стримує експорт українського металобрухту до країн Європейського Союзу?

Є три головні стримуючі фактори. По-перше, це загалом суттєвий спад виробництва сталі у світі і в тому числі і в ЄС, через те споживання та ціни на металобрухт знизились. По-друге, логістичні проблеми, тому що до війни все експортувалося через порти і лише за окремими напрямками до Європи, наприклад там де є широка залізнична колія, зокрема до металургійного комбінату US Steel Košice у Словаччині. Після початку війни довелось якось прилаштовуватись, нести додаткові витрати на перевантаження, використовувати автотранспорт, який є менш вантажопідйомним, тобто в цілому ситуація з експортною логістикою значно ускладнилась. І по-третє, на європейському ринку діють досить високі вимоги до якості металобрухту. До цього фактору додалась ще й потенційна небезпечність брухту який постачається з України у зв’язку з війною, тобто додаткові заходи контролю, які вживаються європейськими споживачами.

Є ще один додатковий фактор, який стримує експорт у європейському напрямку. Він полягає у вільному трактуванні митних тарифів при експорті металобрухту з боку деяких митниць. Згідно Угоди про асоціацію з ЄС, ставка мита складає 3 євро/тонну, але для цього необхідно отримати на митниці експортний сертифікат EUR.1, який підтверджує українське походження товару. Але ж видача сертифікату це 3 євро до бюджету, а невидача це 180 євро до бюджету на кожній тонні експортованого металобрухту. І тут на жаль дуже серйозне поле для усного трактування і зловживання цим з боку митних органів.

  • А багато було таких випадків, коли митниця вимагала щоб з брухту, який прямує до країн ЄС сплачувалось мито у 180 євро?

Асоціація УАВтормет у минулому році вже була змушена за допомоги торгівельного представництва Європейського Союзу організувати нараду з посадовцями митниці щодо обговорення цих питань. І ми згідно до законодавства виписали, які документи мають супроводжувати металобрухт, причому не тільки на експорт, а й у внутрішніх постачаннях, а також за якими нормами чинного законодавства визначається походження металобрухту. Нам надали всю методологічну базу Держмитслужби, а ми, в свою чергу, копії рішень судів за якими суд зобов’язував митницю все ж таки видати сертифікат EUR.1. Коли ми спілкувалися з представництвом ЄС на початку літа в нас було вже більше тридцяти відмов від митних органів надавати експортний сертифікат. І, на жаль, на деяких митницях така практика продовжується.

  • Встановлена Верховною Радою ставка мита у 180 євро/тонну зараз сильно стримує постачання до інших країн?

Звичайно стримує. Навіть враховуючи те, що металобрухт на турецькому ринку подорожчав до 420 дол/тонну, але ж і ставки фрахту теж зросли удвічі – з 30 до 60 дол/тонну. А крім того є видатки на перевантаження.  Таким чином нереально сьогодні зібрати якусь партію брухту по 70 долл/тонну, сплатити мито 180 євро, всі інші видатки і щось на цьому заробити. Взагалі така ставка мита є забороною на експорт металобрухту.

На жаль у свій час законодавці не дослухались до наших пропозицій. На нашу думку, адвалорна ставка десь на рівні 20% від митної вартості була б більш б ефективною. Економіка зараз дозволяла би сплачувати такий рівень мита, це приблизно у 40-50 євро/тонну, і до державного бюджету надходження були б набагато більші. А визначену законодавцем митну ставку у 180 евро бюджет все одно практично не отримує, тому що просто економічно неможливо її сплатити.

  • За Вашими оцінками, експорт металобрухту з України цього року буде більший ніж у минулому?

У 2022 році на експорт було відправлено 53,6 тис. тонн українського металобрухту. Зараз за кордон відправляємо приблизно по 6-7 тис тонн, таким чином експортні постачання зростуть приблизно до 80 тис. тонн. Таким чином суттєвого збільшення імпорту ми не прогнозуємо, тому що стримуючи чинники, які вже були названі, діятимуть і у цьому році.

  • А скільки ми взагалі зберемо металобрухту у цьому році?

Якщо ми прогнозуємо виплавку сталі на рівні 6 млн тонн, то заготівля складе близько 900-950 тис тонн. Традиційно основний наш споживач це все ж таки внутрішній ринок. Призупинили закупівлю Інтерпайп чи Каметсталь і всі сидять чекають коли можна буде туди щось продавати. Тому такий прогноз збору металобруху він реалістичний. Якщо звісно не будуть розблоковані порти щодо металургійної продукції. Тоді ринок металобрухту піде за виробництвом, яке безумовно збільшиться.

  • На українських полях стоїть багато знищеної військової техніки окупантів. Раніше в ЗМІ вже лунала думка, що таким чином можна буде збільшити заготівлю металобрухту. Як Ви вважаєте, скільки теоретично можна отримати сировини внаслідок утилізації цієї техніки?

По-перше, треба пам’ятати, що згідно чинного законодавства вся знищена російська техніка вважається власністю держави. Тобто без відповідних дозвільних документів від Міністерства оборони жоден металургійний комбінат її не прийме. І взагалі її обсяг не такий вже й великий. Всі ті знищені 3 тисячі танків це приблизно 120 тис тонн металобрухту. А загальний обсяг знищеної російської техніки, яка ще іржавіє на українських полях, ми оцінюємо приблизно у 250 тис тонн. Так, рано чи пізно вся ця знищена російська техніка опиниться на українських меткомбінатах, але якогось там суттєвого впливу на ринок металобрухту за обсягами вона не буде мати.

Крім того є питання поводження з цим військовим металобрухтом в першу чергу щодо безпеки, а також можливої шкоди для довкілля. Ще один момент – велика кількість різних марок сталі, а також кольорових металів використовується для виробництва цієї техніки і тому її переробка є досить складним та специфічним процесом, оскільки її необхідно “розкласти” за цими марками та сортами металу.

  • Влітку 2020 року Верховна Рада прийняла закон про детінізацію ринку металобрухту. Чи встиг ринок відчути якісь позитивні зміни від прийняття цього закону до початку російського вторгнення?

Вплив звичайно був позитивний, оскільки завдання детінізації полягало в тому, щоб вивести з тіні первинну ланку заготівлі і таким чином надати можливість підприємцям через дуже просту систему легалізації вести цю підприємницьку діяльність, а не одразу вивалювати на них всі ті обмеження і всі ті дуже серйозних нормативних вимоги, які висуваються до підприємств які вже займаються переробкою металобрухту. Такий шанс підприємцям надали – багато хто вийшов з тіні. Також позитивним було і створення відкритого реєстру, і якщо в ньому тебе нема, то с тобою ні споживач, ні на митниці не матимуть справи. І більшість підприємців обрали можливість спокійно працювати, виконали вимоги, зареєструвались, але на жаль правозастосування у нас правоохоронними і контролюючими органами у багатьох випадках лишилося на тому рівні, коли ці норми не були прийняті. Фактично доходить навіть до того, що в деяких підприємців вимагають ліцензії на те, щоб займатись цим видом діяльності.

Але все ж такі прийняття цього закону це позитив, і на цей рік асоціація УАВтормет планує і надалі працювати з державними інституціями і доводити всі ці зміни до логічного кінця, тобто до прийняття низки підзаконних актів які мають вже надалі працювати як практичні інструменти в питаннях заготівлі металобрухту. 

Василь Январьов

Новини

20 Травня 2024

Влада Індії планує стимулювати виробництво ЗРС з низькосортних руд

Вартість кредитів для підприємств поступово скорочується

УЗ скасувала аукціони з продажу металобрухту

British Steel постачатиме залізничні рейки до Туреччини

НКРЕКП підвищило ціни на електроенергію для бізнесу

Індійська JSW Steel знайшла коксівне вугілля в Мозамбіку

Турецька Habas отримала дозвіл на будівництво прокатного заводу

Україна наростила експорт сталевих напівфабрикатів майже вдвічі

Метинвест в I кварталі скоротив виплавку сталі, але збільшив виробництво ЗРС

Виробництво сталі у Китаї відстає від минулорічних показників

Заводи в Україні змушені наймати жінок через брак персоналу

За підсумками січня-квітня імпорт довгого прокату в Україну зріс на 9,9%

Мінекономіки представило проєкт оновленого порядку стимулювання для індустріальних парків

Британія запровадила санкції щодо одного з найбільших контейнерних терміналів росії

Ціни на золото встановили новий рекорд

Українські підприємства збільшили імпорт нікелю на 60%

ВСІ НОВИНИ ⇢