Демурінський ГЗК: порвати з Росією

Металургія Публікації
Демурінський ГЗК: порвати з Росією

Понад 10 років Демурінський гірничо-збагачувальний комбінат працював під контролем власників із РФ. Росія була головним ринком збуту титанової сировини, яку він видобував. Принаймні до 24 лютого 2022 року. Рівно через рік після початку повномасштабної війни 100% акцій Демурінського ГЗК передали Фонду державного майна України. Націоналізація підприємства стала виправданим кроком. Але це тільки перший крок. Не менш важливо, забравши ГЗК у російських господарів, зберегти його виробничу діяльність і прибутковість.

Зазираючи в історію

Демурінський ГЗК працює на Вовчанському родовищі ільменіто-цирконієвих пісків у Дніпропетровській області. Його запаси оцінюються у 5 млн т ільменіту, рутилу й цирконію. Продуктивні руди залягають на глибинах 4-70 м. Геологічна структура Вовчанського родовища досить подібна до розташованого неподалік Малишівського, яке нині розробляє державна ОГХК. Але за обсягом запасів перше все ж таки суттєво поступається другому.

Перші спроби видобутку ільменітових руд на Вовчанському родовищі були здійснені у середині 2000-х. Проєкт розгорнула дніпропетровська компанія «Інвест-Агро», близька до тодішнього міністра промисловості України Василя Гуреєва. У 2006 році вона відкрила тут Новоандріївський кар’єр та отримала перший ільменіт. Але промисловий видобуток розпочався лише у 2016 році. На той час активом уже володіли росіяни. У 2021 р., піковому для ГЗК, підприємство виробило 18,5 тис. т ільменітового концентрату, 6 тис. т рутилового і  2,7 тис. т цирконового.

Первинно планувалося, що комбінат вироблятиме в середньому за рік 38 тис. концентратів у період 2020-2030 рр. Тобто у планові терміни на максимально ефективні показники роботи підприємство ще не вийшло. Але темпи розвитку демонструвало останнім часом вельми обнадійливі. Якщо порівнювати показники 2021-го з 2019-м, то ріст видобутку на ГЗК становив понад 30%, а якщо брати суто цирконовий концентрат, то його виробництво збільшилося майже в 4 рази. Результати діяльності за 2022 р. Демурінський ГЗК ще не оприлюднював, проте з поточних показників зрозуміло, що вони істотно просіли. А зараз підприємство взагалі призупинило роботу: труднощі зі збутом наклалися на арешти майна. Щоб зрозуміти, як до цього дійшло, потрібно знову повернутися до до історичного екскурсу.

У 2012 р. 75% акцій компанії «Інвест-Агро» викупила кіпрська компанія Limpieza Limited. Згодом вона стала й засновницею Демурінського ГЗК. Вона ж отримала ліцензію на освоєння Вовчанського родовища, яка чинна до 2031 р. Кінцевим бенефіціаром кіпрського офшору була російська компанія «ВСМПО-Ависма» – найбільший виробник титану у світі. Нині основним акціонером «Ависмы» є бізнесмен Михаїл Шелков (59 позиція у російському топі найбагатших від Forbes за 2022 р.).  Через фірму «Промышленные инвестиции» він володіє 65,3% акцій «ВСМПО-Ависма», власником ще 1,15% акцій є безпосередньо. Відтак Шелкова можна вважати фактичним власником Демурінського ГЗК та компанії «Інвест-Агро». Зрештою, після кількамісячних слухань на такому висновку зійшлися й українські суди. Хоч керівництво комбінату й намагалося довести протилежне.

Шелков, Ільто й російський ВПК

Персональні санкції проти Шелкова РНБО України запровадило ще у 2021 році. У жовтні 2022-го їх повторно закріпив своїм указом президент Зеленський. На той момент Бюро економічної безпеки вже арештувало 100% акцій Демурінського ГЗК. 3 лютого 2023 р. Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду постановила конфіскувати комбінат на користь України. 24 лютого його майно й активи передали в управління Фонду держмайна. Тепер підприємство очікує на свою подальшу долю.

Щоправда, нині у кіпрських реєстрах єдиним власником і директором Limpieza Limited вказана громадянка України Світлана Ілтьо, чиї адвокати й намагалися перешкодити націоналізації Демурінського ГЗК. Раніше ця ж жінка фігурувала у компаніях, задіяних в операціях з торгівлі українською титановою сировиною і пов’язаних з колишнім головою правління ОГХК Русланом Журилом. Нині вона стверджує, що начебто викупила всі права власності на Limpieza Limited у Михайла Шелкова 20 лютого 2022 р., тобто за 4 дні до вторгнення РФ в Україну. Проте судді ВАКС побачили чимало ознак фіктивності у цій угоді. Й небезпідставно підозрюють, що завдяки їй «ВСМПО-Ависма» та її власники могли б і надалі зберігати контроль над українським ільменітовим комбінатом, якщо його не націоналізувати.

По-перше, за 75% акцій Limpieza Світлана Ілтьо (за посередництвом іншої кіпрської фірми – Bolatico Limited) заплатила лише 3750 євро. При тому, що загальні активи Limpieza, як свідчать матеріали судового розгляду, перевищують 10 млн USD, а чистий прибуток за 2021 р. становив 186 741 USD. По-друге, як з’ясувалося в суді, кошти за цю оборудку надійшли на рахунок «ВСМПО-Ависма» лише 10 березня 2022 р., а це може свідчити, що купівлю-продаж оформили заднім числом, власне, щоб уникнути санкцій. По-третє, фірма Limpieza Limited має непогашений борг перед «ВСМПО-Ависма» на суму більш як 9 млн USD, а отже росіяни  мають потужний інструмент впливу на ГЗК, а потенційно і на повернення його собі у власність. По-четверте, одним з директорів Limpieza Limited до 24 серпня 2022 р. (тобто ще півроку після її начебто продажу) залишалася Мар’яна Шинкар. Вона ж є директором кіпрського офшору Cador Enterprises, що належить «Промышленным инвестицииям» Михаїла Шелкова, і фіндиректором «доньки» «ВСМПО-Ависма» – VSMPO Tirus ltd.

Іншим дражливим моментом є постачання видобутого Демурінським ГЗК концентрату на експорт до Росії. До 2021 р. понад 80% цієї сировини фінально потрапляло замовникам на території РФ, навіть якщо сам комбінат початково укладав контракти з неросійським контрагентом. Проілюструвати цю тезу може співпраця з австрійською компанією Osttor. Як випливає із судових матеріалів, у 2021 р. через цю фірму титановмісний концентрат з Вовчанського родовища отримали 15 компаній у Росії і 2 в Білорусі.  У період з  2 грудня 2021 р. по 25 квітня 2022 р. Osttor здійснила 37 відвантажень продукції Демурінського ГЗК на адресу російського ТОВ «АСР» – 100-відсоткової дочірньої компанії «ВСМПО-Ависма», яка у свою чергу тісно співпрацює з державним російським ВПК-концерном «Ростех». До речі, засновником Osttor є громадянин України Юрій Перцев, ще один бізнес-партнер ексголови ОГХК Руслана Журила. Так само акредитованим постачальником «Ростеху» є  й бєлгородська компанія «Радиал Групп Регион», яка до війни була одним з найбільших отримувачів сировини з Демурінського ГЗК.

ФДМ на роздоріжжі

Зараз комбінат уже не співпрацює з Osttor, але повністю гарантувати, що його продукція не потрапляє на територію РФ, все одно складно. Наприклад, якщо раніше одним із його покупців був російський підрозділ шведської групи ESAB, то у 2022-му комбінат активно відвантажував титановий концентрат на адресу його угорської та чеської філій. Зрештою, те ж саме робили й ОГХК та ще один український сировинний трейдер «Імекс Мінералс».

Або ще один приклад. Раніше цирконовий і рутиловий концентрат Демурінського ГЗК у не надто великих обсягах, але регулярно купував санкт-петербурзький ливарний завод «ПК Литпром». Зараз він цей же товар отримує від естонської фірми Estream OU. Але засновники і в неї, й у «Литпрому» одні й ті ж самі громадяни РФ. Зрештою, самі гірничі підприємства не завжди мають змогу, та й бажання, відслідковувати маршрути своєї сировини. Саме тому з літа 2022 р. в Україні запроваджено спеціальну процедуру експорту ільменітів, за дотриманням якої слідкує Держекспортконтроль. Попри нарікання виробників на зайву бюрократію таке рішення у воєнний час є радше виправданим, ніж шкідливим.

З тих самих міркувань є сенс перетримати аж до закінчення війни Демурінський ГЗК у державній власності, не поспішаючи з його перепродажем чи передачею в управління. Але тут теж є різні варіанти. Перший, найочевидніший: передати його до Об’єднаної гірничо-хімічної компанії (ОГХК), у складі якої уже працює два ільменітові ГЗК – Вільногірський та Іршанський. Мінус такого рішення – довкола ОГХК постійно виникають всілякі непрозорі схеми і жодним антикорупційним органам не вдається це викорінити. Наприклад, 15 лютого з ОГХК звільнили чергового керівника на підставі внутрішнього фінансово-економічного аудиту.

Другий варіант – об’єднати Демурінський комбінат із Запорізьким титаново-магнієвим комбінатом і спробувати спільними зусиллями випускати титановий шлак, а перспективі й губку. Саме ЗТМК  нині передано на відповідальне зберігання конфісковане майно Демурінського ГЗК. Водночас раніше ЗТМК контролювався холдингом бізнесмена Дмитра Фірташа. І не факт, що у поки що програній суперечці з державою за цей актив він уже поставив крапку. Третій шлях – залишити Демурінський ГЗК самостійною одиницею, але радикально змінити менеджмент підприємства, сформований ще російськими власниками.

Зрештою, який би варіант не обра уряд, важливо не зволікати і якомога швидше повернути комбінат у роботу. У довоєнні роки він довів, що може працювати прибутково. Зокрема, за 2021 р. Демурінський ГЗК отримав 83,5 млн грн чистого прибутку, а виторг від реалізації становив 453 млн. грн. Усього ж за три довоєнні роки (2019-2021) він продав продукції більш як на 1 млрд грн.

Щоправда, коли будуть остаточно підбиті підсумки 2022 р., то стане очевидним, що виторг упав  більш як удвічі. Принаймні за 9 місяців він натягнув лише на 153 млн грн. Але така тенденція характерна для  титанової галузі держави в цілому. Воєнні ризики, труднощі з логістикою і відторгнення російських ринків збуту зробили свою справу. Експорт титанових руд з України торік скоротився більш як на 40%. Виторг упав майже на 20%.  

Ярослав Ярош

Новини

19 Грудня 2023

Туреччина скорочує імпорт нержавіючої сталі

Держприкордонслужба повідомляє про рекордні черги вантажівок на кордонах

Нацбанк підрахував збитки експортерів від блокади кордону

З аеропорту Бориспіль вилетів пасажирський літак

Наступний рік для економіки України буде складнішим – Reuters

ЄС планує виявляти незаконну перевалку російської нафти

ЄС скоротив імпорт українських напівфабрикатів на 11,6%

Споживчі ціни в єврозоні у листопаді збільшилися на 2,4% 

Україна втратила понад 1 млрд євро внаслідок блокади кордону з Польщею

Болгарія заборонила експорт палива з російської нафти

Саудівська Аравія планує різке збільшення виробництва сталі

Новим коридором у Чорному морі пройшли вже понад 300 суден

Метінвест готовий виробляти більше військової продукції за умови державної підтримки

Уряд Великої Британії з 2027 року запровадить свій СВАМ

ЄБРР збільшив капітал на 4 млрд євро для підтримки України

ЄС у жовтні збільшив імпорт залізної руди з України на 9%

ВСІ НОВИНИ ⇢