Інфіковано Лукойлом

Економіка Публікації Технології
Інфіковано Лукойлом

Ще у 2000 році з хімічного концерну «Оріана» (Калуш, Івано-Франківська обл.) було виведено кілька найбільш привабливих цехів і на їх базі створили підприємство «Лукор» спільно з російською нафтовою компанією «Лукойл». З часом «Лукор» перетворився на «Карпатнафтохім», а його структура власності кілька разів змінилася, проте пуповина, яка зв’язує калуську компанію з російськими власниками не розірвана й досі.

І проблема не тільки в тому, аби довести, що за підставними фізичними чи юридичними особами ховаються бенефіціари з РФ. В Україні досі нема прозорої і зрозумілої схеми, як чинити з конфіскованими активами агресора. Відтак «Карпатнафтохім» завис у невизначеності. Залишати підприємство й надалі під контролем російських власників недопустимо, а забрати і закрити – безгосподарно.    

Від «Лукойла» до KNC

Ще торік за клопотанням Генеральної прокуратури було накладено арешт на рахунки і приміщення «Карпатнафтохіму», а також на 100% корпоративних прав на підприємство вартістю понад 2,3 млрд грн, які нині належать зареєстрованій у Нідерландах компанії Karpaty Chemical B.V. У жовтні ці права були передані в управління державного агентства АРМА. У грудні т. в. о. голови АРМИ Дмитро Жоравович зізнався, що у його відомства нема достатнього інструментарію, щоб ефективно управляти цим активом. У березні адвокати «Карпатнафтохіму» домоглися розблокування арештованих рахунків компанії, щоб не паралізувати його виробничу діяльність, виплату зарплат і податків. Водночас вони намагаються довести, що нинішні власники «Карпатнафтохіму» ніяк не пов’язані з росіянами. Але у світлі слідчих дій, які уже кілька місяців тривають на підприємстві, це навряд чи здійсненно.  

Кримінальне провадження, в якому службових осіб «Карпатнафтохіму» підозрюють у ведені господарсько-фінансової діяльності з підсанкційними особами РФ та Білорусі, відкрито ще у червні 2022 року. У березні 2023-го в ухвалі Печерського районного суду м. Києва було оприлюднено деякі зведені результати, отримані правоохоронцями. Так-от, у період з 2021 по 2022 роки «Карпатнафтохім» перерахував компаніям із цих країн майже 1,5 млрд грн. При цьому приблизно 1 млрд грн отримали компанії безпосередньо з групи «Лукойл» (ПАТ «Лукойл» ТОВ «Лукойл-Волгограднефтепереработка», ТОВ «Лукойл-Пермнефтеоргсинтез», ТОВ «Ставролен», ТОВ «Лукойл-Белоруссия»). Після 24.02.22 обсяг таких операцій істотно зменшився, та все ж і після 24 лютого калушське підприємство придбало товарів чи послуг у Росії на 3 млн грн, у Білорусі – на 121 млн грн. Не менш жвава торгівля велася і зі структурами, підконтрольними «Лукойлу», за межами РФ. За інформацією Держфінмоніторингу, у період з 28.10.2005 по 22.12.2022 зафіксовано 356 операцій «Карпатнафтохіму» з компаніями Litasco S. A., Lukoil Europe Holdings B. V., Lukoil International GMBH, Lukoil Neftohim Burgas AD на загальну суму 6,2 млрд грн.

Одночасно «Карпатнафтохім» активно експортував у Росію та Білорусь свою продукцію. Тільки за 2021-2022 рр. обсяги його експорту до першої з цих країн становили у грошовому виразі понад 104 млн грн (відвантажувався переважно бензол), до другої – понад 24 млн грн (в основному – каустична сода). Серед  документів компанії, які виявили правоохоронці, є навіть митні декларації й сертифікати про походження товару для компанії «Белхим», датовані 24-25 лютого 2022 р. Якраз у ці дні російські війська вели наступ на Київ з території Білорусі, а «Карпатнафтохім» все одно відправляв туди свій товар. Після 24.02.22 калуському підприємству довелося змінити свій торгівельний вектор. Основним її партнером стала швейцарська фірма KNC Trading SA.

Від Мамедова до Рапопорта

Як зазначено в судових матеріалах, за період з 05.01.2022 по 07.11.2022 «Карпатнафтохім» здійснив фінансові операціє на загальну суму 4 377,11 млн грн – усі за участі іноземних контрагентів. При цьому на користь KNC Trading SA було перераховано 121, 5 млн USD (3 493,58 млн грн в еквіваленті). Нюанс у тому, що зареєстрували цю фірму у 2019 році головний бенефіціар «Карпатнафтохіму» Ілхам Мамедов та його фінансова радниця Анна Сафонова. Мамедов до 2014 року очолював доньку «Лукойла» в Україні – ПІІ «Лукойл-Україна» й фінально забезпечував продаж її мережі АЗС австрійській Amic Energy. Він же є співвласником згаданої вище компанії Karpaty Chemical B.V., якій належить 100% статутного фонду «Карпатнафтохіму». Тут партнером Ілхама Мамедова виступає український бізнесмен Ігор Щуцький. Та все ж колишньому функціонеру «Лукойла» дістався контрольний пакет – 51%.

Але, можливо, на ньому ланцюжок не закінчується. У 2020 році директором  KNC Trading SA стає громадянин Швейцарії Крістіан Росселе. Цю посаду він сьогодні суміщає з кріслом директора в іншій швейцарській фірмі Orsett Trading S.A, яка є великим імпортером зерна з України. Власник Orsett – російський бізнесмен Олександр Рапопорт, вихованець «Лукойлу». Його брат Андрій, один із засновників «Альфа-Банку», вже перебуває під санкціями в Україні. Сам Олександр Рапопорт був одним із ініціаторів створення в Калуші СП «Лукор» разом зі своїм давнім другом і колегою Олексієм Смірновим. Смірнов на той час очолював компанію «Лукойл-Нефтехим», Рапопорт працював у ній комерційним директором. Відтак вони стали головою і членом наглядової ради «Лукора», а згодом курували роботу й «Карпатнафтохіму».

Паралельно Рапопорт зі Смірновим розвивали власний бізнес, придбавши 50% акцій групи «Полипластик» – найбільшого виробника пластикових труб у РФ. Для цього він використовував поліетиленову сировину, вироблену на хімзаводах «Лукойла». Згодом до них приєднався й «Карпатнафтохім». Власне, за ініціативою групи «Полипластик» у Калуші було відкрито новий завод з випуску пластикових труб. Нині його активи теж арештовані, як такі, що належать росіянам. Щоправда, вже іншим (мова йде про Мирона Горіловського й Валерія Буяновського). Свою частку в «Полипластику» Смірнов з Рапопортом продали ще у 2014 році.

Хоч це не означає, що вони втратили зв’язки з Калушем. Наприклад, пов’язаний з Олександром Рапопортом офшор Astrachem Limited досі володіє місцевим підприємством «Карпатсмоли», яке теж було створено на осколках хімконцерну «Оріана». Зараза номінальним власником Astrachem Limited вказаний громадянин Естонії, але раніше вона належала іншому офшору – Petrochem Holding WM Limited, директор якого Юрій Чалов є водночас управителем вілли Рапопорта на Лазуровому узбережжі Франції. Двоюрідний брат Олександра Рапопорта – Ігор Рапопорт є мешканцем Калуша, колишнім засновником «Карпатсмол» і нинішнім засновником компанії «Грейн Пауер», яка представляє інтереси Orsett Trading S.A. в Україні. Натомість колишній генеральний директор «Карпатнафтохіму» Сергій Чмихалов тепер працює на Олексія Смірнова в Росії – очолює м’ясокомбінат у Тверській області, який належить останньому. Усе так тісно переплелося.

Калуський клубок

Але в цих хитросплетіннях заплутався цілий Калуш. У місті майже все обертається довкола «Карпатнафтохіму» – місцевий бюджет, робочі місця, інші бізнеси. До повномасштабного вторгнення компанія перераховувала до скарбниці міста понад 100 млн грн на рік. У 2021 р. підприємство пережило, можливо, найкращий економічний рік у своїй історії, отримавши понад 24 млрд грн чистого доходу і понад 6 млрд грн прибутку. У 2022-му доходи впали в 4 рази, а замість прибутків з’явилися збитки на 7,5 млрд грн. Зрозуміло, повномасштабна війна вплинула на ці показники, певний час виробництво простоювало. Хоч і варіанти виведення коштів за межі країни у Генпрокуратурі теж розглядають.

У будь-якому разі відновити роботу «Карпатнафтохіму» в такому форматі, як було раніше, неможливо. Навіть коли настане мирний час. Підприємство занадто глибоко було втягнуте у кооперацію з російським і білоруськими партнерами – від отримання звідти дизпалива (як сировини) до збуту на тамтешні ринки готової продукції. Натомість його зупинка ставить під ризики роботу тих же «Карпатсмол», Калуського трубного заводу і його торгового дому «Євротрубопласт» (зокрема й у разі, якщо ці підприємства буде повернуто в державу власність України), а також Калуської ТЕЦ, яка пов’язана з «Карпатнафтохімом» технологічними комунікаціями й закупівлею технічної солі. Не кажучи вже про можливе загострення екологічних проблем у регіоні.

Тому, щоб не стріляти собі в ногу, у таких кейсах, як із «Карпатнафтохімом», доцільно не зволікаючи запроваджувати певну модель на кшталт санації чи зовнішнього управління – щоб і бізнес міг функціонувати, і гроші не витікали до держав-агресорів. На жаль, за більш як рік повномасштабної війни законодавчо таку модель не прописано. Хоч калуський хімічний гігант – не єдиний об’єкт, де її можна було б застосувати.  

Ярослав Ярош

Новини

20 Грудня 2023

Видобуток залізної руди в Китаї зріс на 7,1%

Україна залучила грант 150 млн євро від ЄС

ЄС та США домовилися призупинити торговельну війну до березня 2025 року

Українські металурги не встигають підготуватись до СВАМ через війну

Метінвест планує побудувати прокатний завод в Італії

У грудні Україна виробила понад 50 тисяч FPV-дронів

Українська економіка у листопаді зросла на 4%

У ремонт вийшли одразу чотири блоки ТЕС та одна ТЕЦ 

Стабільні тарифи держмонополій пришвидшать темпи відновлення промисловості – Біленький

Попит на нержавіючу сталь в США залишиться практично незмінним

Укрнафта збільшує видобуток нафти

Частка продукції ГМК в структурі перевезень УДП у 2024 році може зрости більш ніж вдвічі

Євросоюз знайшов альтернативи російському газу 

Німеччина купуватиме норвезький газ 15 років

В напрямку портів Великої Одеси суттєво збільшилась кількість вагонів

Німеччина у листопаді скоротила виробництво сталі на 2,4% 

ВСІ НОВИНИ ⇢