Сто днів до зими

Від енергетиків і влади надходять доволі суперечливі сигнали щодо готовності країни до нового опалювального сезону. З одного боку активно транслюється теза, що наступна зима може бути складнішою за попередню. З іншого – звучать рапорти, що усе йде за графіком. При цьому частина інформації про стан об’єктів енергопостачання зі зрозумілих причин не транслюється для широкого загалу. Тож якщо з окремих фрагментів спробувати скласти цілісну картину, то рожевою вона не буде. Але й не «Чорний квадрат» Малевича.

Ремонти і видатки

До певної міри холодним душем для громадськості стали цифри, які голова Нацкомісії з держрегулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) Костянтин Ущаповський навів на засіданні парламентського комітету з питань ПЕК 4 серпня. За його словами, внаслідок російської агресії на ТЕС і ТЕЦ України було  пошкоджено обладнання загальною вартістю 29,9 млрд грн, але аварійно-відновлювальні роботи виконали лише на 482 млн грн, тобто на 1.6%; мережі НЕК «Укренерго» потерпіли на суму 9,6 млрд грн, а відновлювальні роботи виконано лише на 681 млн грн – приблизно 7%. «На жаль, цифри, якими ми сьогодні володіємо, а це звітність на 1 липня цього року, не дає нам позитивної думки стосовно успішного проходження осінньо-зимового періоду», – зазначив голова Нацкомісії.

Уже наступного дня НКРЕКП виступила із заявою, що її керівника неправильно зрозуміли. «Цифра у 2%, якою оперують ЗМІ, не є коректною — вона не враховує всієї звітної інформації по енергогалузі. І показує лише рівень оплат по діючим контрактам на відновлення енергогенеруючого обладнання», –сказано у повідомленні регулятора. Ще й трьома знаками оклику наголошено, що під час своєї доповіді Костянтин Ущаповський підсумував, що планові ремонти для підготовки обладнання на ТЕС та ТЕЦ проходять згідно із затвердженими графіками та забезпечуються всім наявним фінансовим ресурсом. Проте слово – не горобець. Воно уже вилетіло. Тим більше, що навіть у цьому виправданні ніде не прозвучало, що самі по собі цифри, наведені Ущаповським, не відповідають дійсності.

Гасити «зраду» довелося прем’єр-міністрові Денису Шмигалю, котрий на засіданні Кабміну 8 серпня трохи відхилив завісу таємності над підготовкою до опалювального сезону й оприлюднив цілу серію цифр значно оптимістичніших. Посилаючись на Міненерго, прем’єр повідомив, що ремонтні процеси уже завершено на 5 атомних блоках потужністю 4,4 ГВт, а ще 4 блоки потужністю 3,4 ГВт перебувають на ремонті зараз. Стосовно теплових електростанцій, то відремонтовано чи перебувають у ремонті 24 енергоблоки – це 62% від загальної кількості, і це потужність на 4,3 ГВт. Стосовно ГЕС – відремонтовані чи перебувають у процесі ремонту 32 гідроагрегати на майже 1,8 ГВт, або 68% від усієї потужності гідроелектростанцій. Теплоелектроцентралей, які багато де забезпечують людей теплом, відремонтовано 70%, ще 30% зараз у ремонті. «Усі ці дані Міненерго свідчать про те, що ремонтна кампанія йде за планом, – заявив прем’єр – З боку компанії «Укренерго» маємо майже 80% виконання робіт з ремонту магістральних мереж. Зокрема, високовольтні підстанції вже відновлені до рівня довоєнного стану».

Дещо раніше, 30 липня на зустрічі з представниками регіональних влад в Івано-Франківську, той же Денис Шмигаль повідомив, що на відбудову, ремонти й захист об’єктів енергетики лише Держагентству з відновлення виділили з бюджету 10 млрд грн. Крім того, отримано 897 млн USD  допомоги США на генератори, газотурбінні електростанції, трансформатори і ще 166 мільйонів євро від європейського Фонду енергетичної підтримки України. Навіть усіх цих коштів сумарно не вистачить, щоб відновити стан української енергосистеми до довоєнного рівня. Але судячи з підрахунків НКРЕКП, із бюджетних 10 млрд грн освоєно лише десяту частину, хай і станом на початок липня.

Генерація і передача

Об’єктивна реальність, як завжди, дислокується десь посередині між занепадницькими й офіційно бадьорими оцінками. «Масштаб руйнувань – від третини до половини об’єктів енергосистеми. Неможливо відновити все за ті вісім місяців, які минули», – стверджує керівник держкомпанії «Укренерго» Володимир Кудрицький. І він має рацію. Очевидно, що забезпечити нормальний і безперебійний режим роботи енергосистеми в умовах, коли тривають бойові дії, неможливо. Тим більше, після масованих обстрілів попередньої зими. Але час і можливості для того, щоб зробити систему стійкішою, ніж вона була на кінець минулого опалювального сезону, уряд мав. Якщо такого рівня стабільності не досягнуто й нас уже заздалегідь попереджують про триваліші блекаути, то із завданням на літо він не впорався. Стосовно ж загроз повторних ракетних атак РФ на об’єкти енергетики в Україні, то вони неминучі. Але, мабуть, можна погодитися з думкою речника українських ВПС Юрія Ігната, що таку ж інтенсивність цих атак, як торік, Росія підтримувати уже не здатна.

Минулого опалювального сезону РФ зосередила більшість зусиль не на тому, щоб вивести з ладу об’єкти генерації (що технічно складніше) а на тому, щоб зруйнувати механізм внутрішнього розподілу електроенергії в Україні. Саме тому атакувала підстанції високовольтних ЛЕП. За словами першого заступника міністра енергетики Юрія Власенка, загалом було вражено 96 трансформаторів. Скільки з них уже замінено він не повідомив, але зазначив, що до кінця року планується встановити ще 16. І цього, як запевняє Юрій Власенко, посилаючись на «Укренерго» має вистачити, щоб перебути зиму без мережевих обмежень.

Натомість директор Центру досліджень енергетики Олександр Харченко у липні зазначав, що до початку опалювального сезону Україна встигне встановити щонайбільше 20% від необхідного високовольтного обладнання важкого типу. Проблема в тому, що трансформатори потрібних Україні параметрів серійно у світі не виробляються. Тому поновлення їх парку можливе лише за рахунок унікальних замовлень, що довше і дорожче, або ж за рахунок викупу старих агрегатів у країнах пострадянського простору чи колишнього соцтабору. Раніше цю потребу значною мірою закривав завод «Запоріжтрансформатор», але зараз він перебуває у процесі банкрутства і не працює. Торік у листопаді його націоналізували, але щоб відновити виробництво трансформаторів забракло і часу, і коштів. 

Щодо стану безпосередньо об’єктів генерації, то тут невідомості менше. Згідно з планами Міненерго, до початку опалювального сезону у строю будуть усі енергоблоки АЕС (Запорізьку виносимо за дужки) і всі теплові станції, яких у держвласності не так і багато. Зі свого боку Дмитро Маляр, директор компанії «Д. Трейдинг» (холдинг ДТЕК), повідомив, що з 19 енергоблоків холдингу, які зазнали пошкоджень внаслідок повітряних атак, 11 уже відновлено, а ще 7 буде відновлено до початку зими. Тому на виході енергетики здатні потенційно згенерувати стільки електроенергії, скільки буде потрібно країні. Навіть із урахуванням того, що попит може бути на 10-20% вищим, ніж торішньої зими. Зрештою, як «підстраховку» Україна має нині можливість імпортувати до 2 ГВт електроенергії з-за кордону, аби покривати піки споживання. 

Вугілля і газ

Дражливий момент у тому, чи вистачить запасів палива, щоб забезпечити повноцінну роботу теплової генерації упродовж усієї зими. Згідно із завданням уряду, на початок опалювального сезону на складах має зберігатися 1,8 млн т вугілля, а в підземних сховищах – 14,7 млрд кубометрів природного газу. Станом на початок серпня уже є 1,4 млн т і 12,5 млрд кубів відповідно. За словами Юрія Власенка з Міненерго, хоч держшахти цьогоріч і видобувають на 10-15% продукції менше, але вийти на плановий показник з запасів вугілля – цілком досяжне завдання. У ДТЕК ситуація навіть краща. Результати видобутку вугілля цьогоріч очікуються точно такі ж, як і в 2022-му – 17 млн т рядового і 12 млн т товарного. Якщо за планом на 15 жовтня, повідомив Дмитро Маляр, на складах компанії мало б бути 1,2 млн т вугілля, то вже зараз накопичено 1,1 млн т.

Дещо інша ситуація з природним газом. По-перше, не всі 12,5 млрд кубів, наявних нині у ПСГ, належать «Нафтогазу України». У цьому казані є й ресурс приватних видобувників, і такий, що зберігається в режимі митного складу. Крім того, цього літа, за підрахунками учасників ринку, на теплових станціях спалюється на 30% більше природного газу, ніж рік тому. При цьому мова насамперед іде про державні трипільську і Зміївську ТЕС, де вугілля не завжди вистачає, а мазутне господарство не придатне.              

І це не зовсім ОК, бо виснажує газові запаси країни, які й без того балансують на мінімально достатньому рівні. За оцінками ТОВ «Оператор ГТС України», згаданих вище 14,7 млрд кубометрів газу у сховищах справді вистачить на опалювальний сезон, якщо наступна зима буде з помірними температурами, «Газпром» продовжуватиме транзит через Україну, а нерезиденти випомпують з ПСГ на експорт не більше 0,5 млрд кубометрів палива. Проте якщо навіть один із цих чинників дасть збій, брак газу може стати відчутним уже в лютому 2024 р. 

Ярослав Ярош