Як не зашкодити відновленню української економіки

В макропрогнозі уряду на наступний рік передбачено зростання української економіки на 5%. Але досягнення цього показника багато в чому буде залежати не тільки від перебігу воєнних дій, а й економічної політики уряду щодо діяльності вітчизняного бізнесу в цілому та промисловості зокрема. В цьому аспекті є як і обнадійливі тенденції, так і загрозливі, зокрема ті які стосуються тарифної політики державних монополій.

Як очікується, цього року зростання української економіки буде в діапазоні 4,5-4,9%. Хоча такі темпи відновлення не є дуже великими, але приймаючи до уваги втрату частини українських територій і минулорічне падіння ВВП майже на 30% вони можуть вважатись в цілому непоганими.

Також слід звернути увагу на позитивні кроки уряду та парламенту, які сприяли цьому зростанню. Зокрема минулого року набрав чинності закон про локалізацію, якій дозволив збільшити виробництво на низці українських підприємств. Йде поступовий розвиток індустріальних парків, уряд почав надавати гранти на розвиток переробних підприємств і на сьогоднішній день їх сума складає вже 2,5 млрд грн і звісно пільгове кредитування за програмою “5-7-9”, хоча отримання цих кредитів для промисловості є ускладненим.

Однією з найбільших перешкод для української промисловості з початку широкомасштабного вторгнення стали проблеми з логістикою. В першу чергу заблоковані порти, через які Україна експортувала 70% власної продукції. Вантажні перевезення залізницею у 2022 році також скоротилися на 65,3%. Цього року справи пішли значно краще – врешті решт вдалося практично зняти морську блокаду з портів Великої Одеси, трафік яким вже досяг показників які спостерігались під час дії зернової угоди, а головне, що зараз по цьому коридору можна транспортувати не тільки аграрну продукцію. Крім того кластер Дунайських портів цього року продемонстрував збільшення вантажообігу у 2,2 рази. Також покращилось і залізничне сполучення на західних переходах.

Зросли і залізничні тарифи – минулого року на рекордні 70%. Але сприятлива зовнішня кон’юнктура допомогла частково нівелювати зростання вартості перевезень. Сьогодні значна кількість українських підприємств вже наростили обсяги виробництва, але подальше збільшення тарифів може значно пригальмувати розвиток.

Зокрема генеральний директор групи підприємств VESCO Євгеній Цимарман повідомив МінПрому, що за перші 9 місяців 2023 року компанія змогла реалізувати понад 400 тис. тонн української глини. В той же час в умовах війни потенціал для збільшення обсягів виробництва дуже обмежений. “На обсяги виробництва впливають відразу декілька чинників. Ключові з них – це близькість до лінії фронту та системний обстріл східного регіону країни, де розміщені виробничі потужності групи; зміна всіх  раніше вибудуваних  логістичних ланцюгів та їх значне обмеження, що суттєво впливає на собівартість керамічної сировини; мобілізація спеціальної техніки та персоналу; рецесія міжнародного керамічного ринку”, – розповів він.

За словами Є.Цимармана, наразі на вартість керамічної сировини VESCO найбільше впливають саме логістичні витрати. “Тільки при умові відновлення стабільної роботи Укрзалізниці та відкриття портів для відвантаження суден великого тоннажу ми зможемо відрегулювати вартість, що позитивно вплине на обсяги реалізації, й відповідно виробництва”, – відзначив гендиректор, додавши, що після початку великої війни логістичні витрати компанії в рази збільшились,  додались витрати й на оренду майданчиків для перевалки глини в різних точках України та закордоном, що суттєво вплинуло на вартість керамічної сировини.

При цьому він звернув увагу на те, що відсутність гарантій системних постачань та зростання вартості призвело до того, що міжнародні керамічні виробники розпочали пошук альтернативних складових для виробництва для заміни української керамічної сировини. “Подальше зростання залізничних тарифів напряму призведе до ще більшого здорожчання української керамічної сировини і як наслідок стимулюватиме світову керамічну індустрію відмовлятись від української глини, а для групи підприємств VESCO в Україні подальше зменшення обсягів локального виробництва”, – резюмував Є.Цимарман.

В свою чергу в Українській зерновій асоціації підкреслюють, що аграрії цього року фактично продовжують працювати в збиток зокрема через війну і дорогу логістику і 5 з 6 основних зернових та олійних культур цього року є збитковими для виробників сільськогосподарської продукції. Втрати у сільському господарстві через зменшення виробництва, блокаду портів та здорожчання виробничих факторів перевищують 25 млрд дол. При цьому втрати від недоотриманого врожаю агрокультур оцінюються у понад 10 млрд дол. Крім того, внаслідок військової агресії російської федерації, Україна втратила близько 25-30% посівних площ, що вже призвело до суттєвого зниження виробництва зерна.

Таким чином підвищення залізничних тарифів на вантажні перевезення та здорожчання вартості використання вагонів заведе аграріїв у ще більші збитки і вони скоротять посівні площі під урожай 2024 року. “В умовах, коли експорт зернових та олійних є одним із основних джерел валютних надходжень до країни – скорочення посівних площ під цими культурами автоматично означає падіння експорту і валютної виручки. Скорочення виробництва, а відтак і експорту зернових та олійних, призведе до падіння і вантажних перевезень Укрзалізниці та її доходів. Таким чином, зростання тарифів призведе до негативного результату для самої Укрзалізниці”, – переконані в УЗА.

В самій Укрзалізниці поки не підтверджують інформацію про підвищення вантажних залізничних тарифів на 20% з 1 січня. Заступник директора департаменту комерційної роботи УЗ Валерій Ткачов заявив, що за фінпланом компанії ніякого підвищення не передбачено. “Але стоїть відкритим питання можливої індексації. Але ця індексація, застосовувати її чи ні, вирішить наш акціонер – Кабінет міністрів”, – відзначив він. Слід також нагадати, що ще у вересні віце-прем’єр-міністр з відновлення України Олександр Кубраков у наступному році зосередитись на проєктах, які сприятимуть економічному зростанню. І навряд чи цьому сприятиме чергове здорожчання логістики для українських підприємств.

Також слід звернути увагу і на той факт, що Укрзалізниця отримує допомогу як від держави, так і від західних партнерів України. Зокрема цього року пряме бюджетне фінансування залізниці становитиме 5 млрд грн., а ще на 6 млрд грн уряд надає державні гарантії за кредитами, які компанія залучає у міжнародних фінансових організацій. У червні повідомлялось, що Укрзалізниця отримає фінасування в суму 200 млн євро від Європейського банку реконструкції та розвитку, а ще раніше грант від Європейського інвестиційного банку. В той же час у українській промисловості значно менше можливостей залучати кошти для фінансування своєї діяльності.

Генеральний директор Федерації роботодавців транспорту України Володимир Гусак переконаний, що будь яке підвищення залізничних тарифів зараз не на часі, оскільки воно скоротить темпи відновлення української економіки. Він також звернув увагу на те, що Укрзалізниця фактично засекретила всі свої дані щодо структури собівартості та інвестицій. “Цього року Укрзалізниця збирається поставити рекорд інвестицій, а наступного року його побити. Інвестиції плануються понад 30 млрд грн. Причому куди і на що ідуть ці гроші, невідомо, – зазначив він. – Так само не можна підтвердити, що ці гроші використовуються ефективно, оскільки всі ми знаємо, що коли в Україні щось робиться в умовах великої секретності, то є дуже великий корупційний ризик. І безперечно в усіх споживачів залізничних послуг є справедливі побоювання, що можливо якісь речі УЗ робить не дуже ефективно і намагається прикрити це підвищенням тарифів”.

На думку В.Гусака сьогодні в діяльності Укрзалізниці має бути відновлена прозорість, проведений відкритий діалог з урядом і зі споживачами залізничних послуг. “Не слід забувати, що у гонитві за короткостроковою вигодою або простими рішеннями такими як підвищення тарифів, Укрзалізнниця буквально підрубає сук, на якому сидить руйнуючі свою власну вантажну базу. Бо частина підприємств, ще якісь підприємства, можуть закритися і вже не відновити свою роботу після перемоги України через підвищення тарифів залізниці та інших державних монополій”, – резюмував він.

Василь Январьов