Р.Іллічов: Сьогодні є два шляхи компенсації спаду у виробництві сільгосптехніки

Українські виробники сільгосптехніки з початком широкомасштабної агресії стикнулись зі значним скороченням попиту на свою продукцію, але ситуацію можна  покращити за рахунок заходів державної підтримки і розвитку експорту. Таку думку в інтерв’ю МінПрому висловив генеральний директор Федерації роботодавців України Руслан Іллічов. Він також розповів, які є у розпорядженні держави є механізми щодо стимулювання внутрішнього попиту, як на виробників вплинула блокада українсько-польського кордону, про доступ до дешевих кредитів та проблему бронювання працівників.

Як війна вплинула на сектор сільгоспмашинобудування?

Безумовно, немає компаній, на яких би повномасштабне вторгнення не позначилося негативно. Але причини цього різняться залежно від локації компаній та продукції, яку вони виробляють. Приміром, один з найбільших виробників зрошувальних систем, який входить в асоціацію “Украгромаш”, оцінює скорочення внутрішнього ринку в 2022 році в 10 разів – через окупацію територій, які такими системами користувались, – Херсонська область та землі довкола Маріуполя. Продажі самого виробника скоротились трохи менше – в 5 раз. Виробник навісного обладнання для обробітку ґрунту оцінює скорочення ринку в 30%. Елеваторного обладнання – на 50% в 2022 році і ще на 30% – в 2023. При цьому деякі виробництва, що були розташовані в східних областях, були зруйновані або значно постраждали від обстрілів. Інші витратили час та гроші на релокацію.

Скільки в Україні діючих підприємств сільгоспмашинобудування?

До війни здійснювали виробничу діяльність понад 200 компаній, які виробляли близько 17 тисяч номенклатурних видів продукції від простої до складної техніки. Під час повномасштабного вторгнення частину компаній було релоковано, частина була зруйнована чи виробничі потужності залишилися на окупованих територіях. Таким чином, виробників стало менше. Але називати цифри поки зарано.

За даними “Інституту аграрної економіки” вітчизняні аграрії різко зменшили закупівлю сільгосптехніки через війну. На Вашу думку, яким чином можна покращити цю ситуацію?

Заходи державної підтримки можуть впливати на попит на українську сільгосптехніку та обсяги її виробництва. Зокрема, Уряд відновив дуже очікувану програму компенсації аграріям 25% від вартості купленої сільгосптехніки українського виробництва, ініційованої ФРУ ще у 2017 році. Завдяки цій програмі з 2017 по 2021 рік частка українських машинобудівників на внутрішньому ринку збільшилась із 15% до 33%. А обсяг виробництва зріс з 5 до 12 тис. одиниць. З’явились і розвились нові виробництва, які нині також стали експортерами. Цього року перелік сільгосптехніки українського виробництва, яку аграрії зможуть купити та отримати компенсацію частини її вартості, оновлюють.

Який потенціал є у експорті сільськогосподарської техніки?

Експортний потенціал української сільськогосподарської техніки є значним, особливо з огляду на високу якість та надійність продукції, яку наші виробники пропонують чи готові запропонувати, та її конкурентні ціни. Внутрішній ринок споживання сільгосптехніки просів через нестачу фінансів у аграріїв, складність поставки агропродукції на зовнішні ринки. Скорочення продажів техніки в Україні треба компенсувати розширенням її експорту. Для цього Федерація роботодавців України, зокрема, організовує національні стенди на провідних міжнародних виставках техніки, допомагаючи компаніям презентувати свою продукцію. Зокрема, минулої осені представили українських виробників на найбільшій галузевій виставці Agritechnica 2023. Компаній таким чином знайшли нових клієнтів в Європі та з інших континентів, започаткували нові або розширили діючі B2В та дилерські контракти. За два роки ФРУ організувала 5 національних стендів для сільгоспмашинобудівників на таких виставках у Данії, Німеччині, Угорщині, Польщі, Латвії, наразі працює шостий – в Чехії.  

Як вплинула на ринок сільгосптехніки блокада українсько-польського кордону?

Вартість логістики автоперевезеннями для компаній зросла майже в два рази, що призвело до зростання кінцевої ціни продукції. Підприємства також скаржаться, що це ускладнює їхню участь у виставках. Одна з компаній заздалегідь вивозила техніку для виставки в Польщі: довго чекали на кордоні, везли об’їзними шляхами і вже на території Польщі мали затримку через додаткові огляди та перевірки документів, в результаті потрапили на виставку на другий день і зі значними зусиллями.

Крім того, як зазначають компанії асоціації “Украгромаш”, деякі контракти просто зривались через острах клієнтів не отримати готову техніку через блокування кордону.

Чи стикаються виробники з проблемою бронювання працівників?

За нинішніх умов далеко не всі виробничі компанії можуть забронювати своїх працівників, навіть коли мова йде про висококваліфікований персонал, який працює на дороговартісній техніці.

Ще одна проблема компаній – складнощі з виїздами сервісних команд за кордон для пуско-налагоджувальних робіт проданої техніки, а також – на навчання в іноземних компаніях, техніку яких наші виробники використовують на власному виробництві.

Які дії влада має зробити, щоб підтримати виробників у військовий час?

Підтримка виробників під час війни вимагає комплексного підходу з боку влади, що включає як невідкладні заходи реагування, так і стратегічні ініціативи для довгострокової стабілізації та розвитку.

Ось кілька ключових дій, які може здійснити влада, кажуть представники компаній:

– Для підтримки внутрішнього попиту. Збільшення фінансування програми компенсації 25% на закупівлю української сільгосптехніки, про яку ми вже говорили. Можливо, створення державної лізингової компанії, яка б за оптовими цінами закупала українську техніку і надавала її аграріям, які не можуть знайти фінансування на власне обладнання. Стимулювання внутрішнього попиту на продукцію вітчизняних виробників через державні закупівлі або інші заходи.

– Для розвитку експортного потенціалу. Страхування ризиків на більш тривалі терміни та під низький відсоток. Пом’якшення обмежень, пов’язаних з валютним регулюванням. .

– Для розвитку виробництва та інновацій. Доступ до фінансів у вигляді дешевих кредитів (розширення програми «5-7-9») та грантів.

Василь Январьов