Очікуючи на CBAM

Екологія Металургія Публікації
Очікуючи на CBAM

Три роки тому, у березні 2021-го, Європарламент ухвалив запровадження в зоні ЄС механізму митного вуглецевого коригування (Carbon Border Adjustment Mechanism – CBAM). У жовтні 2023-го стартував перехідний період у його впровадженні. Із січня 2026-го він має запрацювати у повному обсязі. І тоді на значну частку товарів, які ввозяться до ЄС, накладатиметься додатковий вуглецевий податок. Механіка там передбачена дещо складніша, не така прямолінійна і ще не до кінця відома, але суті це не міняє.

При цьому Україна належить до числа держав, по чиєму експортному потенціалові CBAM здатен вдарити найболючіше. Насамперед, по металургії, а також по хімічний і цементній промисловостях та по електроенергетиці.

Бюрократичне божевілля

Наразі СВАМ не працює у монетизованому форматі. Компанії з ЄС повинні лише надавати звітність про викиди парникових газів (як прямі, так і непрямі), пов’язані з їхнім імпортом, але не повинні нічого платити. Ця вимога стосується поки що лише 6 видів товарів – цементу, чавуну/сталі, алюмінію, мінеральних добрив, електроенергії, водню. Власне на цю шістку припадає понад 50% викидів, охоплених європейською системою торгівлі квотами на вуглецеві викиди.

Починаючи із 2026 року, імпортерам з ЄС доведеться купувати спеціальні сертифікатів CBAM, ціна на які розраховуватиметься залежно від середньотижневої аукціонної ціни квот на викиди CO2. Хоча якщо імпортери зможуть довести, що ціна на вуглець вже була сплачена  під час виробництва імпортованих товарів, платити за це не доведеться. Водночас очевидно, що витрати на сертифікати в кінцевому варіанті лягатимуть на ціну виробника і робитимуть його продукцію менш конкурентоздатною.

Бізнес у Євросоюзі уже побоюється, що новий механізм породить шквал додаткової бюрократичної документації, а складність розрахунків призводитиме до великої кількості спірних ситуацій. «Бюрократичне божевілля, викликане CBAM, неймовірне», заявив Вольфганг Гроссе Ентруп, голова німецької асоціації хімічної промисловості VCI. 60% осіб, які ухвалюють рішення в компаніях, що імпортують продукцію з-поза меж ЄС, не знають або не розуміють вимог CBAM — стверджує компанія Deloitte за результатами недавнього  опитування 700 німецьких фірм.

Напевне, і в керівних органах ЄС підозрювали, що новий механізм виявить у себе на шляху чимало підводних каменів, якщо розтягнули перехідний період аж на два роки. За цей час постараються виявити найбільш явні хиби. Відтак до 1 січня 2026 р. CBAM може зазнати відчутних коректив. Проте малоймовірно, що Брюссель відкладе його впровадження чи тим більше відмовиться від ідеї.

Справа на мільярд доларів

Натомість для України важливо не проморгати цю проблему як начебто порівняно віддалену в часі і не настільки нагальну на тлі воєнних дій. Щоб усвідомити її важливість, достатньо зазначити одну цифру. Якби CBAM запрацював у повному форматі вже зараз, то втрати України на експорті тільки металургійної продукції перевищили б 1 млрд дол. А це приблизно третина від усього сталевого експортного виторгу у воєнні роки.

У довоєнний період вплив CBAM теж оцінювався негативно, але він все ж не був би таким руйнівним, як може статися зараз. Зокрема, у 2021 р. Україна експортувала металопродукції на 14 млрд дол, а на ринки ЄС відправлялося трохи більше ніж 40% цього експорту. У 2023-му натомість виторг провалився до 2,64 млрд дол, а сумарна частка країн Євросоюзу серед покупців збільшилася до 85%. Інакше кажучи, українська металургійна галузь нині критично залежна від збуту в Європі. І навіть якщо в перспективі відвантаження чорних  металів через чорноморські порти пожвавиться, на поновлення втрачених позицій на інших ринках і досягнення довоєнного рівня товарообігу підуть роки.

Вступ України до Євросоюзу (навіть якби це сталося до 2026 р.) автоматично не нівелює проблему CBAM для вітчизняних металургів. Бо вони апріорі перебувають у технологічно програшній позиції. Ще до повномасштабного вторгнення показники викидів  COна тонну продукції в українських меткомбінатів були вищими, ніж у підприємств ЄС.  Для чавуну співвідношення становило в середньому 1,8 т проти 2,1 т; для напівфабрикатів — 1,9 т проти 2,8 т; для прокату — 1,9 т проти 3 т. У всіх випадках – не на нашу користь. З очевидних причин за 2 останні роки українські виробники чавуну і сталі аж ніяк не могли дозволити собі повноцінну «зелену» модернізацію. А в Євросоюзі ці процеси розгорталися на повну силу, частково ще й за рахунок державних субсидій та дотацій. В результаті за рахунок доплат за вуглецеві викиди металургійна продукція походженням з України у 2026 р. може виявитися на 10-15% дорожчою за аналоги від конкурентів.

Не встигнути за 2 роки

За оцінками Владислава Антипова, керівника Центру екології та розвитку нових технологій, європейський механізм вуглецевого коригування імпорту може створити додаткові витрати на традиційну металопродукцію у розмірі до 100 євро за тонну. Фінально розмір таких витрат залежатиме від ціни на викиди вуглецю в ЄС станом на момент повноцінного впровадження вимог CBAM у Євросоюзі.

Виконавчий директор комбінату «АрселорМіттал Кривий Ріг» Йожеф Чапо в коментарі для видання Politico зазначив, що у такому разі може виникнути ситуація, коли українська сталь стане надто дорогою для ЄС, а це підштовхне держави співдружності до імпорту дешевших товарів з більш віддалених джерел. При цьому, за іронією долі, вуглецеві викиди глобально навіть зростуть. Бо процес тривалого транспортування металопродукції, скажімо, з Бразилії чи В’єтнаму до Європи супроводжуватиметься викидом додаткових тонн CO2 в атмосферу.

Раніше схожі побоювання висловлював і генеральний директор групи «Метінвест» Юрій Риженков. Адже через додатковий податок продукція походженням з України у певний період може стати неконкурентною на ринку ЄС й експорт буде заблоковано. За словами Юрія Риженкова, CBAM не ускладнить роботу європейських заводів «Метінвесту», бо нині вони використовують місцеві сляби. Однак перебудувати заводи в Україні до 2026 року через війну неможливо. Якби не повномасштабна війна, ще можна було б встигнути, але зараз українські виробники сталі просто не залучать під це необхідних інвестицій. А на модернізацію тільки «Запоріжсталі», за оцінками СЕО «Метінвесту», потрібно 2 млрд дол.

Винятки можливі

Водночас  ситуація не є цілковито безвихідною. З боку самого Євросоюзу лунали меседжі, що там не прагнуть надмірно карати виробників товарів із третіх країн і готові диференційовано підходити до обкладання вуглецевим податком. Є навіть кілька опцій, щоб ослабити ймовірний негативний вплив CBAM. Але необхідно уже обговорювати ці варіанти з офіційним Брюсселем.

Найочевидніший із них – чинник форс-мажору. Ухвалений Європарламентом регламент CBAM дозволяє робити винятки, «якщо сталася непередбачувана, виняткова та неспровокована подія, яка знаходиться поза контролем однієї або кількох третіх країн». Хіба агресія РФ проти України – не такий прецедент? Якщо ні, тоді що?

Зрештою, пункт про те, що ЄС може застосовувати диференційований підхід до вуглецевого коригування у торгівлі з різними країнами, та навіть частково чи повністю звільняти ввізні товари від майбутнього збору, прописаний у резолюції Європарламенту від 10 березня 2021 р. про запровадження CBAM. Це допустимо за умови, що відповідна країна готова дотримуватись того ж «зеленого курсу», який декларує Євросоюз, та/або механізм CBA може зашкодити сталому розвитку цієї країни (наприклад, якщо йдеться про товари критичного для неї експорту). Виходячи з цього пункту, Україні, ймовірно, довелося б укласти з ЄС угоду, в якій були б прописані заходи і графіки наших дій щодо зниження вуглецевого сліду. Але це точно не вимагалося б до 2026 року.

До речі, ще у березні 2021 р. в уряді України було створено робочу групу з формування консолідованої позиції щодо  механізму митного вуглецевого коригування на чолі з віце-прем’єром Ольгою Стефанішиною. Але з тих пір, як зауважують зацікавлені учасники ринку, група жодного разу не збиралася. Хоч проблема зачіпає не тільки ГМК, а й, як було згадано вище, виробників електроенергії, хімікалій, цементу. Причому в цих галузях фіскальне навантаження на продукцію внаслідок впливу CBAM може бути навіть вищим, ніж на металургію.

Ярослав Ярош

Новини

24 Травня 2024

Уряд зареєстрував новий індустріальний парк

Вже по 40 – курс гривні до долара оновив історичний мінімум

Україна відвантажила на ринок ЄС 291,6 тис. тонн сталевих напівфабрикатів

Виробництво сталі в Бразилії знизилося

Через пару років нова розподілена генерація повинна замістити існуючу теплову

Бразильські металурги запланували інвестиції в обсязі 19 млрд дол

Перу планує цього року збільшити виробництво міді до 3 млн тонн

Підвищення акцизу на пальне погіршить стан економіки та населення  – Кінах

До кінця травня уряд ухвалить рішення про підвищення тарифів на е/е для населення

Thyssenkrupp продає 20% сталеливарного бізнесу холдингу EPCG

Польський виробник коксівного вугілля проінвестував в оновлення потужностей 1,3 млрд

Киян взимку чекають тижневі блекаути

Італія планує експортувати зелену енергію з Африки підводними трубопроводами

Укрзалізниця планує придбати 80 електровозів

Цього року Україна розраховує отримати від МВФ ще три транші на 4,5 млрд дол.

Через хмарність СЕС не працюватимуть на повну – енергетики попереджають про відключення

ВСІ НОВИНИ ⇢