П.Качур: Будемо вважати успіхом зростання внутрішнього споживання на 1 млн тонн цементу

У перший рік війни споживання цементу в Україні скоротилось на 60%, але підприємства адаптувались до  нових умов и зараз нарощують обсяги виробництва як на внутрішній ринок, так і на експорт. На які обсяги виробництва планують вийти цементники за результатами цього року, від чого це буде залежати и чому стержнем державної політики повинна бути підтримка національного виробника розповів в інтерв’ю МінПрому голова Асоціації виробників цементу України “Укрцемент” Павло Качур.

–Як війна вплинула на ринок цементу і що змінилося у роботі Асоціації протягом двох років війни?

– Я б це питання розділив на дві частини. Перша. Як війна вплинула на ринок цементу?  Працювали на виживання. Наведу для підтвердження чисто економічні показники.

У 2022 році ринок споживання скоротився майже на 60% в порівнянні з довоєнним 2021 роком:  4 млн 600 тис тон замість 10 млн 500 тис тон.

Із 9 заводів, що випускали цемент в 2021 році працювали тільки  8. Один завод (в Балаклеї) попав в зону бойових дій і зазнав руйнувань. Він не працює до сьогоднішнього дня. Практично всі заводи працювали без прибутку.  Але навіть в цей надважкий перший рік війни:

• Заводи не зупиняли роботу
• Не звільняли робітників.  Допомогли з евакуацією сімей
• Виплачували повністю з/п
• Сплачували податки в повному обсязі
• Допомагали ЗСУ та територіальним громадам.

У 2023 році ситуація дещо покращилася. Відбулася адаптація до роботи в умовах війни. Почав рости попит на цемент завдяки частковому відновленню будівельного ринку і державним програмам захисту населення, і об’єктів інфраструктури. Дещо зріс експорт.

В результаті в 2023 році внутрішній попит зріс до 6400 тис тон, а виробництво – 7430 тис тон. Різниця між виробництвом і внутрішнім споживанням, це експорт цементу в основному в країни ЄС, що підтверджує конкурентність української продукції як по ціні, так і по якості.

Тепер щодо роботи Асоціації.

Асоціація теж перегрупувала свою діяльність. Адже частина напрямків роботи: лобіювання будівництва бетонних доріг, захист рівних умов конкуренції, боротьба з фальсифікатом відпали самі по собі. Додатково змінився режим роботи через постійні тривоги. Але життя продовжується.

Акценти змістились в сторону активнішого лобіювання гармонізації українського законодавства до вимог законодавства ЄС, прийняття нових стандартів на цемент, формування умов для використання заводами альтернативного палива.  

-Скільки в Україні діючих цементних заводів? Хто зараз є найбільшим виробником цементу?

– Всього в Україні 13 цементних заводів. В зоні окупації наших три заводи: два заводи в Амвросіївці та цементний завод в Бахчисараї.

На підконтрольній частині – 10. Це три заводи ірландської компанії CRH два заводи компанії Дікергофф Цемент Україна, два заводи компанії Кривий Ріг Цемент, Івано-Франківськцемент, Бальцем, і Краматорський цементний завод «Пушка». Два останніх на даний момент не працюють.

Найбільший цементний завод в Україні і один з трьох найбільших в Європі – Івано-Франківськцемент. В довоєнному 2021 році його випуск продукції перевищив 4 мільйони 300 тис тон.

-Які тенденції в експорті та імпорті цементу у порівнянні з довоєнним часом?

-З початком бойових дій імпорт цементу практично припинився. І це, в першу чергу, через безпеку і логістику.

Щодо експорту, то він тримається близько до довоєнного рівня. З незначним ростом. В 2022 та 2023 році експорт складав 1-1,2 млн тон цементу щорічно.

Враховуючи значний спад споживання цементу в Україні після російського вторгнення, експорт став вагомою підтримкою для наших виробників.

-З якими проблемами стикаються виробники цементу?

-Перша і найбільша проблема для виробників цементу – попит. Попит на продукцію різко впав, отже впали і доходи, а видатки не скоротились, навпаки- зростають. Але це не тільки у виробників цементу. Вся країна живе в таких умовах.

Друге – це безпека. Характер військових дій такий, що прилетіти може в будь –який момент і в будь-яке місце.

Тобто під загрозою атак не тільки підприємства в прифронтовій зоні, але й по всій Україні. До цього переліку ще можна додати аварійні відключення електроенергії, нестачу працівників, проблеми з логістикою…

Одним словом – складно. Але підприємства продовжують працювати і виробляти цемент. Бо це продукт потрібний не тільки для відбудови, але й для оборони.

-Які технології, продукти та послуги галузі можуть бути корисними у відбудові України?

-Найбільш корисним буде наш український цемент. Цемент, як основний будівельний матеріал, буде ключовим для відновлення України.

За різними оцінками, ефект мультиплікатора цементної промисловості становить 3-4 рази, що означає, що на кожен долар доданої вартості, створений у цементній промисловості, 3-4 долари генеруються в загальній економіці.

Таким чином, при споживанні цементу на 1 млрд дол., додана вартість в економіці становить 3-4 млрд доларів, плюс додаткових 1-2 млрд доларів податків, що є значними для України (загальний ВВП близько 170 млрд доларів).

З цієї причини надзвичайно важливо стимулювати внутрішнє виробництво та інвестувати в його розширення. Війна ще продовжується, а підприємства-виробники цементу вже планують свої програми нарощення виробництва.

Наше завдання на період післявоєнної відбудови чітке і конкретне: виробити цементу більше, ніж буде потребувати будівельна галузь.

Ми також відповідальні за те, щоб продукція українських виробників цементу  відповідала європейським стандартам якості. Тільки в цьому випадку ми маємо шанс підняти економіку, створити додаткові робочі місця, отримати податкові відрахування до бюджету і Пенсійного фонду.

-Які дії має зробити влада, щоб підтримати будівельний бізнес у військовий час?

– Перше. Стан війни диктує два головних пріоритети – оборона країни і максимально ефективна робота економіки, бо саме за рахунок сплачених податків фінансуються витрати на армію та виробництво зброї.

Зовнішнє фінансування на це Україна не може використовувати. В сьогоднішніх умовах ми не ставимо нереальних вимог. Але звертаємо увагу і хотіли б розуміння від людей, наділених владними повноваженнями в простих речах: якщо робота підприємств є пріоритетом, то можливо призивати на службу, в першу чергу, треба тих, хто не працює, хто взагалі не вносить свого вкладу у перемогу над ворогом.

Друге. Визначений порядок бронювання. Але чим пояснити, що між датою погодженого списку на бронювання до видачі самого дозволу більше місяця. І ще приклад. Є перелік критично важливих підприємств. Є список критеріїв, яким критично важливі підприємства повинні відповідати. Потрібно спростити щорічне проходження процедури підтвердження його приналежності до списку критичних.

Якщо говорити про стратегічні завдання, то вони більше стосуються роботи економіки країни в період відбудови.

Для держави постане два ключових завдання:

-Організувати максимальну прозорість і конкурентність та мінімізувати корупційні ризики при   виборі забудовників;

-Стимулювати максимальну локалізацію. Ми повинні скористатись можливістю і  максимально  отоварити надані кошти на відбудову товарами і послугами українських компаній.

Опора та підтримка національного виробника має стати стержнем державної політики щодо відбудови.

–Як закінчився 2023 рік? Ваші прогнози і очікування на 2024 рік

– Оцінка результатів 2023 року залежить з чим їх порівнювати. Якщо з 2022 то не погано. Маємо зростання внутрішнього споживання на 1млн 800 тис тон цементу, відповідно маємо зростання виробництва. Зупиняли печі не так часто як у 2022 році,  менше виключали електроенергію.

Очікування на 2024 рік пов’язані з успіхами ЗСУ на полі бою. Саме ЗСУ дають країні в цілому і виробникам будівельних матеріалів, зокрема, віру у майбутнє та надихають на продуктивну роботу вже сьогодні. Хай Бог їх береже.

Щодо виробничих показників, то будемо вважати успіхом зростання внутрішнього споживання ще на 1 млн тонн цементу.

–Наскільки гостро сьогодні стоїть питання бронювання співробітників у вашій галузі від мобілізації? Яка на Вашу думку повинна бути ідеальна схема?

-Я не знаю ідеальних схем в принципі і не маю достатньо знань, щоб коментувати варіанти схем мобілізації зокрема. Зараз ми проводимо бронювання у відповідності до порядку, визначеного Постановою КМУ.

В наших виробників є прохання до всіх учасників ланцюжка прийняття рішення, щоб не було бюрократичних заморочок після того, як рішення прийнято.

На жаль, маємо випадки коли після погодження бронювання військовими наказ міністерства у встановлені терміни відсутній.

Олена Курашина