Сталева непослідовність

Металургія Публікації
Сталева непослідовність

З початком великої війни Європейський Союз запровадив низку санкцій проти продукції гірничо-металургійного комплексу країни-агресора. Але незважаючи на це Росія продовжує імпортувати на європейський ринок чималі обсяги своєї продукції. Ба більше, у грудневому 12-му пакеті санкцій фактично дозволяє російським виробникам продовжувати постачати до ЄС сляби, чавун, заготівку з легованої сталі, феросплави та DRI і відповідно надає Москві додаткові кошти для продовження війни.

Сталевий зашморг затягується, але повільно

Як відомо, ЄС почав вводити сталеві санкції проти держави-агресора у березні 2022 року. Прийнятий тоді 4-й пакет включав в себе заборону на постачання гаряче- та холоднокатаного прокату, рейок, труб та арматури. У 8-му пакеті (жовтень того ж року) заборона була розширена на групу товарів 72 “Чорні метали” та 73 “Вироби з чорних металів”, але за виключенням чавуну та феросплавів. Тоді ж було введене квотування на сталеві полуфабрикати, а саме сляби та квадратну заготівку.

На перший погляд здавалось би дуже непогано, але повну силу цей пакет вступив лише 30 вересня 2023 року, тобто металурги країни-агресора мали чималий час для продовження експорту цієї продукції на європейський ринок. Крім того у рамках 11-го пакету (червень 2023 року) була запроваджена вимога для компаній, які поставляють до ЄС підсанкційну металопродукцію, надавати докази того що використані матеріали не мали російського походження.

Внаслідок цих заходів імпорт продукції ГМК країни-агресора до ЄС скоротився з 7,92 млн тонн у 2022 році до 4,8 млн тонн у 2023 році. Відповідно у грошовому вимірі він знизився з 3,87 млрд євро до 2,38 млрд євро. Тобто в реальності затягування санкційного зашморгу виявилось дуже повільним. А щодо російського чавуну, то його не відбулось зовсім – у минулому році росіяни збільшили його експорт до європейських країн на 20%, до 1,4 млн тонн.

Що не так з 12-м пакетом санкцій

Прийнявши в грудні минулого року 12-й пакет санкцій ЄС фактично зробив крок назад у політиці обмеження доступу російським металургам на високомаржинальний європейський ринок. Так, на перший погляд незважаючи на спротив деяких лобістів прописана заборона імпорту чавуну та DRI, але….. з 1 січня 2026 року. До цієї дати будуть діяти квоти, які хоча і передбачають скорочення обсягів, але все ж таки дозволяють росіянам реалізувати чималі обсяги цієї продукції.

Більше того, ЄС фактично продовжив дозвіл росіянам імпортувати сляби. Згідно 8-го пакету цей імпорт повинен був би взагалі припинитись з 1 жовтня 2024 року, але зараз він продовжений ще на чотири роки і в дуже великий обсягах. Так в період з 1 жовтня цього року до 30 вересня 2025 року дозволено імпортувати 3,185 млн тонн, а надалі щороку 2,998, 2,623 та 2,061 млн тонн відповідно.

Як відомо, діюча до 30 вересня квота на російські сляби встановлена на рівні 3,75 млн тонн і її навіть не вибирають у повній мірі. Так у минулий квотний період до ЄС було імпортовано 2,8 млн тон російських слябів. ЗМІ країни-агресора відверто пишуть, що цей обсяг повністю задовольняє потреби європейських прокатних заводів групи Новолипецького металургійного комбінату (НЛМК), які розташовані у Бельгії, Франції, Данії та Італії. Ще одним лобістом продовження постачань слябів НЛМК виступив чеський завод Vítkovice Steel, якій до 2014 року належав російському Евразу, а після анексії опинився під контролем російській держкорпорації ВЕБ та був оформлений на п’ять кіпрських офшорних компаній.

Слід зазначити, що рішення влади ЄС щодо продовження імпорту російських слябів зазнало гострої критики від самих європейських металургів. Зокрема генеральний директор Європейської асоціації виробників сталі EUROFER Аксель Егерт взагалі назвав його “історичною помилкою”. “Інтереси маленької частинки металургів ЄС, підхоплені кількома країнами з правом вето, підривають цілі санкцій, де сталь відіграє стратегічну роль не тільки в економічному розрізі, а й безпосередньо в російській війні проти України”, – заявив він.

В свою чергу президент Об’єднання підприємств “Укрметалургпром” Олександр Каленков в коментарі МінПрому також звернув увагу на те, що російські сляби не є критичною сировиною для європейської металургії. “Залишаючи таки лазівки в санкціях, або не запроваджуючи санкції на окремі види продукції створюється неконкурентна перевага для деяких недоброчесних виробників у Європі, – зазначив він. – У Європі є декілька виробників, якими володіють близькі до Путіна російські олігархи в тому числі і ті, які фінансують війну. Ці підприємства знаходяться в Італії в Бельгії, Чехії в деяких інших країнах в будь якому випадку відбувається лобізм окремих країн для того щоб оставити ці лазівки”.

Головний вигодонабувач

Як вже було сказано, головну вигоду від пом’якшення санаційного режиму отримує компанія НЛМК російського олігарха Володимира Лісіна, який якимось дивом спромігся уникнути санкцій (попав лише під австралійські) і це не дивлячись на той факт, що його бізнес напряму працює на військову машину країни-агресора. За даними видання The Times компанія Лісіна постачала для російської оборонки сталевий листовий прокат, конструкційну нержавіючу сталь, слабомагнітні сплави, електротехнічну ленту, сталь Armco та холоднокатану плаковану сталь. Ці продукти використовувались для виробництва широкої номенклатури озброєнь – від радіолокаційних систем до ракетної та навіть ядерної зброї.

Крім слябів компанія Лісіна також постачає до ЄС і чавун. Можливість продовжувати роботу на європейському ринку надає йому можливості до подальшого збагачення – за даними Bloomberg Billionaires Index у минулому році статки Лісіна збільшились на 4,08 млрд дол., а загалом російські олігархи, які всі є наближеними до російської влади, інших у військової монархії не може бути за визначенням, на понад 50 млрд дол.

І якщо це рішення не буде переглянуте, то лише від продажу слябів Лісін може у наступні роки отримати понад 6 млрд євро. А загалом в грошовому вимірі по всій номенклатурі товарів ГМК росіяни зможуть виручити на європейському ринку до 3 млрд євро, розповідає О.Каленков. “При чому мова йде про тих виробників, які напряму працюють на військове виробництво у РФ. І страждає від цього не тільки Україна, але й європейські країни для яких збільшується військова небезпека”, – підкреслює президент “Укрметалургпрому”.

Більше санкцій – менше можливостей у агресора

“Звичайно, якщо європейці були послідовні і хотіли б обмежувати імпорт з російської федерації і зменшувати обсяги фінансування економіки РФ вони б мали негайно припините імпорт російської сталі та металургійної сировини, – зазначив у коментарі МінПрому доктор економічних наук, голова правління аналітичного центру CMD-Ukraine Ігор Гужва. – Чимало відомих компаній в Європейському Союзі побудували свою власну політику на тому щоб не купувати російське і вони знайшли альтернативні ті ж самі сляби та іншу продукцію на заміну російської і забезпечили свої підприємства. По-перше, це цілком можливо, по-друге, це політичне та морально-етичне рішення. І вони могли б це робити це більш рішуче”.

Згідно минулорічного дослідження CMD-Ukraine наша країна могла б замістити до 3⁄4 російських поставок металургійної продукції до західних країн. За оцінками заступника міністра економіки Олексія Соболєва Україна має можливості збільшити річний експорт чавуну до 1,5 млн тонн. Тобто здатна повністю замістити на європейському ринку всі постачання російської продукції першого переділу. Те саме стосується і феросплавів, оскільки українські підприємства простоюють з листопада минулого року.

Президент “Укрметалургпрому” висловив переконання, що країни ЄС, які продовжують отримувати російську металургійну продукцію насправді програють в середньостроковій перспективі. “Вони не понесуть жодних збитків у випадку якщо санкції стануть більш жорсткими, тому що є альтернативні постачальники цієї продукції в тому числі й українські. Вся ця номенклатура виробляється Україною, зрозуміло що через дії РФ в нас є логістичні обмеження але Україна упорається з обсягами, щоб замістити РФ. Санкції треба посилювати тому що це обмежує можливості Росії у веденні агресивної загарбницької війни”, – переконаний Олександр Каленков.

Василь Январьов

Новини

24 Травня 2024

Уряд зареєстрував новий індустріальний парк

Вже по 40 – курс гривні до долара оновив історичний мінімум

Україна відвантажила на ринок ЄС 291,6 тис. тонн сталевих напівфабрикатів

Виробництво сталі в Бразилії знизилося

Через пару років нова розподілена генерація повинна замістити існуючу теплову

Бразильські металурги запланували інвестиції в обсязі 19 млрд дол

Перу планує цього року збільшити виробництво міді до 3 млн тонн

Підвищення акцизу на пальне погіршить стан економіки та населення  – Кінах

До кінця травня уряд ухвалить рішення про підвищення тарифів на е/е для населення

Thyssenkrupp продає 20% сталеливарного бізнесу холдингу EPCG

Польський виробник коксівного вугілля проінвестував в оновлення потужностей 1,3 млрд

Киян взимку чекають тижневі блекаути

Італія планує експортувати зелену енергію з Африки підводними трубопроводами

Укрзалізниця планує придбати 80 електровозів

Цього року Україна розраховує отримати від МВФ ще три транші на 4,5 млрд дол.

Через хмарність СЕС не працюватимуть на повну – енергетики попереджають про відключення

ВСІ НОВИНИ ⇢