Експорт-фенікс

Свого дна експорт товарів з України досягнув ще влітку 2023-го, після чого симптоми стали потрохи поліпшуватися. Тож від 2024 року в уряді очікують суттєвого приросту експорту: навіть у півтора раза за тоннажем і хоч би на 20-30% у грошовому еквіваленті. Для цього потрібно наче й небагато: щоб аграрні компанії принаймні зберегли торішні показники, а інші галузі – насамперед ГМК – наростили обсяги експорту.

АПК підсів, ГМК піднявся

У 2022 і 2023 роках Україна відправляла на експорт майже однаковий вантаж – приблизно  по 100 млн т товарів щороку. Натомість за 4 місяці 2024-го сумарний обсяг відправлень тільки трохи не дотягнув до 50 млн т. Причому у квітні було зафіксовано рекордний місячний показник за весь період повномасштабного вторгнення – понад 13 млн т.  Як зазначають у Міністерстві економіки, це на 1,3 млн т більше, ніж було у березні, і навіть дещо більше, ніж у лютому 2022-го.

Щоправда, з фінансового погляду експортні досягнення значно скромніші. За перший квартал 2024-го експортний виторг був лише на 107 млн USD (1,1%) більшим, ніж за аналогічний період 2023-го, і становив 9,96 млрд USD. 65% цієї суми вторгували підприємства АПК (топові позиції – кукурудза, пшениця, соняшникова олія). Але водночас їхні надходження від експорту скоротилися майже на 300 млн USD, або на 4,4%. Річ у тому, що у лютому-березні ціни на зернові на світових біржах обвалилися  до трирічних мінімумів і тільки у квітні потихеньку почали рух у висхідному напрямку.

У  березні-2024 взагалі було зафіксовано чотиримісячний мінімум в аграрному експорті з України. На ціновий спад наклалося ще й блокування автомобільного руху на українсько-польському кордоні. Пік фермерських протестів у Польщі спостерігався саме в цей період. І як наслідок у березні поточного року експорт аграрної продукції автотранспортом у напрямку Польщі упав до мінімального місячного значення за весь час від початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну – до 48 тис. т.

Тому підмога для загальнонаціонального експорту з боку гірничо-металургійної галузі (щоб не псувати статистику) надійшла дуже вчасно. Особливо додають оптимізму показники рудної торгівлі. За підрахунками Державної митної служби, у першому кварталі 2024-го Україна відправила за кордон 9 млн т ЗРС, що майже втричі більше, ніж рік тому. Тоді було 3.6 млн т. Грошовий виторг від експорту залізорудної сировини, щоправда, не був пропорційно вищим. Він становив у першому кварталі 2024 р. 863 млн USD проти 404 млн USD, тобто це лише трохи більше, ніжу 2 рази.

Китай забирає рудну половину

Головним досягненням стало відновлення регулярного постачання руди до Китаю. Пробне судно пішло туди ще у вересні 2023-го. У четвертому кварталі сумарні обсяги експорту вже зросли до 1,4 млн т , а в першому кварталі 2024-го – до 4,4 млн т. Тобто це вже ледь не половина усього рудного експорту з України за вказаний період. Інша річ, що цінова кон’юнктура на зовнішніх ринках також не тішить. Від початку року ціни на ЗРС впали майже на 30%, тоді як витрати на логістику в українських металоекспортерів залишаються стабільно високими. Вони щонайменше у 2 рази вищі, ніж до повномасштабної війни.

Ще 1,1 млрд USD в експортну скарбничку  держави додали у першому кварталі метали і вироби з них. Щоправда, у цьому сегменті приріст не був аж настільки разючим. За перший квартал 2024 р. експорт чорних металів додав 15,4% у грошовому виразі (+142 млн USD), порівняно з показником річної давності. У квітні тенденція збереглася. На експорт було відправлено продукції ГМК (руди і чорних металів) майже на 100  млн USD більше, ніж у квітні 2023-го. У цілому на ці дві товарні групи припадало уже понад 20% українського експорту. А рік тому було лише 13%.

Тому зараз вкрай важливе завдання – втримати цей темп. Якщо кожного кварталу відправляти за кордон по 9 млн т руди, то сумарний річний показник уже істотно наблизиться до довоєнного рівня. У 2021 р., до прикладу, не експорт було відправлено 44 млн т руди з України. Стосовно ж металів і виробів із них, то тут повернення на довоєнні позиції обіцяє бути тривалішим. Хоч позитивні зрушення не можна не помічати. У березні 2024-го в Україні було виготовлено 611 тис. т сталі. Це найвищий місячний показник за час повномасштабного вторгнення. І водночас це все ще втричі менше, ніж було у березні 2021 року.

Одеські відтискають дунайських

За словами першого віцепрем’єр-міністра України Юлії Свириденко, на зростання показників експорту вплинуло, зокрема, відкриття альтернативного морського коридору влітку минулого року, який дозволяє Україні експортувати, зокрема, зерно та метал. Аналогічної думки дотримується й голова парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев: «Доступ до морських перевезень залишається ключовим фактором впливу на товарний експорт, і це вкотре підкреслює важливість забезпечення усіх його складових у теперішніх умовах (військове стримування рф у Чорному морі, захист портової інфраструктури, страхування перевезень тощо)», – вважає депутат.

В Кабінеті Міністрів України очікують незабаром ще активнішого вантажопотоку в чорноморських портах України, після того як з 1 березня на повну силу запрацювала страхова програма UNITY, яку реалізують компанії Marsh McLennan і Lloyd’s of London за підтримки урядів України й Великої Британії.  Страхувати за цією програмою тепер можна не лише морські перевезення зерна та інших продовольчих товарів, але й судна, що транспортують усі невійськові вантажі, зокрема руди й метал чи залізничні контейнери. Крім того, й коштує це тепер значно дешевше. Якщо у перші тижні роботи програми UNITY ставки страхування суден сягали 3-4% від вартості вантажу, то нині – нижче 1%.

Але в самому портовому середовищі України вимальовується своя внутрішня криза. На тлі росту судноплавства в портах Великої Одеси порти Дунайського кластеру стрімко втрачають вантажопотік. У квітні 2024-го уперше за 13 місяців через них було відправлено на експорт менше, ніж 1 млн т товарів. Натомість у чорноморських портах цьогоріч обсяги перевалювання ніколи не падали нижче 4 млн т на місяць. Асоціація «Укрпорт» навіть звернулася до уряду з листом, прохаючи вжити заходів для економічного порятунку дунайських портів, які можуть залишитися без роботи, при тому що упродовж 2 останніх років вони активно інвестували у розвиток інфраструктури. Основні пропозиції зводяться до того, щоб встановити пільговий залізничний тариф на транспортування вантажів на дунайському напрямку та домовитися з Молдовою про зменшення плати за транзит у напрямку Рені. Попри всі останні успіхи чорноморського судноплавства цей напрямок не можна усе ще вважати на 100% безпечним і на 100% гарантованим від блокування з боку Росії. Тому Дунайський кластер варто й надалі підтримувати у дієздатному стані, хоч би як «запасний аеродром».

Водночас пожвавлення експорту поки що істотно не вплинуло на вирівнювання сальдо у зовнішній торгівлі. За перший квартал 2024 р. воно становило -6 млрд USD. І це означає, що різниця між обсягами експорту й імпорту надалі поглиблюється. У 2022 р. український експорт дорівнював 44,1 млрд USD, в імпорт – 55,3 млрд USD; у 2023 р. – відповідно 35,9 млрд USD та 62,2 млрд USD. У першому кварталі 2024 р. різниця наблизилася вже до 60%: 10  млрд USD експорту проти 16 млрд USD імпорту. Природа дисбалансу очевидна: Україна суттєво наростила закупівлю за кордоном пального, бо виробляти його в Україні зараз нема технічної можливості, а також товарів, необхідних для ведення воєнної кампанії – і мова не лише про зброю, а й про медикаменти, комплектуючі для оборонної галузі, транспортні засоби тощо. Потреба у таких товарах нікуди не зникла й у 2024 році. А компенсувати ці валютні витрати за рахунок додаткових обсягів виробництва та експорту українська економіка поки що не в змозі.  

Ярослав Ярош