К.Оринчак: Україна може увійти до топ-5 країн за ресурсами літію

Українська видобувна галузь демонструє поступове відновлення і сьогодні близько 60% підприємств відновили або продовжують свою роботу. Про перспективи вітчизняної видобувної галузі, проблеми, які виникають сьогодні перед підприємствами та регуляторні нюанси в їх діяльності в інтерв’ю МінПрому розповіла віконавча директорка Національної Асоціації добувної промисловості України Ксенія Оринчак.

Як війна вплинула на українських видобувачів корисних копалин? Скільки виробників галузі сьогодні продовжують роботу?

Війна значно вплинула на видобувну галузь України. Багато підприємств зупинили свою діяльність через безпекові ризики, руйнування інфраструктури та втрату працівників. Проте, незважаючи на всі труднощі, значна частина виробників продовжує працювати, зокрема ті, що знаходяться у відносно безпечних регіонах. За нашими даними, на сьогодні близько 60% видобувних підприємств відновили або продовжують свою роботу.

З яким результатом вітчизняна галузь відпрацювала перший квартал 2024 року? Який є потенціал збільшення виробництва у цьому році?

Перший квартал 2024 року був складним, проте галузь демонструє поступове відновлення. Видобуток корисних копалин зріс на 5% порівняно з останнім кварталом минулого року. Є значний потенціал для подальшого зростання, особливо в разі покращення безпекової ситуації та стабілізації енергопостачання.

Розробка яких родовищ природних копалин, які є в Україні, мають найбільший потенціал розвитку у майбутньому?

Найбільший потенціал розвитку мають родовища літію, титану та рідкісноземельних металів. Ці ресурси є критично важливими для сучасної технологічної індустрії і можуть стати основою для розвитку високотехнологічних галузей в Україні.

Видобуток і надійні поставки з України таких критичних матеріалів є підґрунтям для безпекової співпраці з нашими стратегічними партнерами – США та ЄС. Наприклад, Єврокомісія визначила в якості «critical raw materials» літій і титан, і в Україні запаси літію неофіційно становлять від 500 тис. до 5 млн. тонн на 4 родовищах, що дозволяє нам увійти до топ-5 країн за ресурсами літію. Потенційні запаси титану в Україні оцінено в 20% від світових, а підтверджені – в 7-12%. Виробництво металевого титану є лише у 7 країнах, і Україна має його 3%. Важливо, що Україна немає ніяких обмежень щодо експорту «critical raw materials» до ЄС.

США та ЄС намагаються диверсифікувати ланцюги поставок критичних мінералів. Це пов’язано з тим, що лідер видобутку рідкоземельних металів – це Китай. На його частку припадає до 42% відомих світових запасів цих металів і близько 97% їх світового виробництва. Але геополітична поведінка Китаю, як головного експортера, є слабко передбачуваною.

Україна стикнулась з дефіцитом енергетичних потужностей внаслідок російських обстрілів, наскільки великі перешкоди це створює для видобувної промисловості?

Дефіцит енергетичних потужностей є однією з найбільших проблем для видобувної промисловості. Нестача електроенергії ускладнює роботу багатьох підприємств, знижує ефективність виробництва та створює ризики для безперервності видобутку. Ми активно працюємо з урядом та міжнародними партнерами для вирішення цієї проблеми.

Сьогодні багато промисловців скаржаться на проблеми з бронюванням працівників. Яка ситуація в видобувній галузі і яка на Вашу думку повинна бути “ідеальна модель бронювання”?

Проблема з бронюванням працівників дійсно існує і в нашій галузі. Ідеальна модель бронювання повинна враховувати критичну важливість видобувної промисловості для економіки країни. Потрібно забезпечити можливість для підприємств зберігати ключових спеціалістів, необхідних для підтримки безперебійного виробництва та відновлення інфраструктури.

У минулому році в країні набув чинності закон № 2805 “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення законодавства у сфері користування надрами”. Як це вплинуло на галузь і які спірні питання ще залишились?

Закон №2805 значно покращив правове регулювання користування надрами. Він вносить численні зміни до Кодексу України про надра, Закону України «Про нафту і газ», Гірничого закону, Земельного кодексу України, які являють собою по суті комплексну та найбільш ґрунтовну реформу нормативно-правового регулювання у надрокористуванні за багато років.

Ось декілька важливих, на мій погляд, прикладів. Надрокористувач може повністю розпоряджатися своїм правом на користування надрами – продати чи внести до статутного капіталу. Асоціація підтримувала цю реформу, яка вперше в українському законодавстві зробила спецдозвіл реальним активом. Також з’явився стимул розвитку так званого «малого надрокористування». Для землевласників ділянок площею до 25 га з покладами корисних копалин місцевого значення з’явилася можливість отримати їх у користування за «наскрізним» спецдозволом або ж на видобування без аукціону.

В Кодексі про надра врегулювано правову невизначеність з дією дозвільних документів під час війни. Також Закон скасував низку неактуальних дозвільних документів. Нині необхідність оформлення гірничого відводу передбачена лише для шахт та рудників, а розробка родовищ та переробка мінеральної сировини провадяться згідно із затвердженими самими ж надрокористувачами планами (крім нафти і газу) та проектами робіт, без зайвих погоджень.

В Кодексі про надра також тепер чітко визначено, що рішення про надання, продовження, переоформлення, внесення змін до спецдозволу має бути прийнято протягом 25 робочих днів з моменту отримання заяви разом з документами.

В напрямку цифровізації Закон створив Єдину державну інформаційну систему користування надрами, що має відкритий та безоплатний доступ через Державний геологічний веб-портал «Інтерактивна карта користування надрами та геології України». А подання заяв на отримання спецдозволів здійснюється виключно через електронний кабінет надрокористувача, який міститьвсю дозвільну інформацію, включаючи етапи проходження заяви та про подання Держгеонадрами позовів до суду. Більше того, паперовий бланк спецдозволу вже не є обов’язковим та надається у формі витягу із реєстру на вимогу надрокористувача.

У законопроекті було враховано переважну більшість побажань нашої Асоціації і добувного бізнесу загалом. Асоціація особливо відзначає, що наші пропозиції було практично повністю враховано у тексті Закону. Це, перш за все, скасування обов’язку сплати збору за продовження спецдозволу.

Асоціація змогла впровадити до тексту Закону – вперше в українському законодавстві – під час проведення експертизи та оцінки ресурсів та запасів корисних копалин використовувати РКООН-2009, класифікацію CRIRSCO, PRMS та інші міжнародні стандарти. Також стосовно процедури розширення на 50% площі ділянки надр законодавцями також було включено запропоновану Асоціацією норму про доплату збору виключно за ті запаси, що входять в межі ділянки, заявленої на нове розширення площі.

Також у минулому році Верховною Радою була спрощена процедура оцінки впливу на довкілля. Чи повністю вирішена ця проблема?

Асоціація вітає кроки уряду та парламенту, які дійсно у 2023 році дозволили спростити процедуру ОВД. Закон 3227, ухвалений 13 липня 2023 року, спрямований на посилення цифровізації та скорочення строків ОВД, усунення дискреційних повноважень і ризиків, зокрема:

– скорочено строки громадського обговорення повідомлення про плановану діяльність;

– саме ж повідомлення про плановану діяльність та оголошення про початок громадського обговорення звіту з ОВД тепер можна заповнювати у цифровому форматі безпосередньо у Єдиному реєстрі з ОВД, тобто відхилення цих документів державними органами тепер неможливе у зв’язку з їх нібито невідповідністю затвердженій формі;

– скасовано вимогу публікацій оголошень у ЗМІ. Натомість пропонується ширше залучити місцеві територіальні громади для забезпечення належного інформування громадськості не менш ніж у 3 публічних місцях населеного пункту;

– громадськість зможе зареєструватися на веб-сайті Єдиного реєстру з ОВД для адресного інформування про оприлюднення в ньому інформації та документації;

– нарешті визначено вичерпний перелік підстав для відмови у видачі висновку з ОВД та підстав, за яких планована діяльність може бути визнана недопустимою. Це також усуває дискрецію у діях органів влади.

Такі новації прискорюють та полегшують процедуру ОВД. Разом із тим, з боку бізнесу озвучуються і нові пропозиції з удосконалення процедури, що особливо важливо у добувній сфері – так, наприклад, наразі йде активна дискусія щодо запровадження видачі висновку з ОВД в одному пакеті зі спецдозволом, аби надрокористувач міг відразу повноправно приступити до робіт на ділянці. Асоціація наразі також активно вивчає це питання та комунікує з учасниками ринку.

На Вашу думку які ще питання санкційного тиску на країну-агресора залишились поза увагою країн ЄС. У яких напрямках санкції потрібно підсилювати і який зиск з цього можуть отримати українські видобувні підприємства?

Санкційний тиск на країну-агресора залишається важливим інструментом для стримування агресії. Ми вважаємо, що потрібно підсилювати санкції не тільки у фінансовому секторі, енергетиці та технологіях, а в тому числі – в напрямку добувної промисловості, яка, як відомо, підживлює фінансами та сировиною кремлівський режим. Це може обмежити можливості агресора фінансувати військові дії та створити умови для розвитку української промисловості, зокрема видобувної, шляхом забезпечення доступу до нових ринків та технологій.

Так, наприклад, Асоціацією для промоції впровадження санкцій проти російської залізорудної промисловості було направлено листи із вимогою запровадити відповідні санкції з боку ЄС, який, на відміну від США та Великобританії, досі не вжив заходів саме щодо залізорудної галузі рф.

Листи було направлено на ім’я Президента Єврокомісії пані Урсули фон дер Ляйєн, Голови Європейської ради пана Шарля Мішеля, а також до Ради Європейського Союзу. Крім того, ми звернулися до European Steel Association (EUROFER), до профільного комітету Єврокомісії, що здійснює підготовку пропозицій щодо санкцій, і направили наразі 22 звернення про ініціювання санкцій до міністрів закордонних справ та до постійних представників у ЄС від основних держав-членів, що активно підтримують позиції України (Польща, Литва, Латвія, Естонія, Фінляндія, Нідерланди, Італія, Бельгія, Данія, ФРН, Чехія).

Нами направлено 5 листів до депутатів Європарламенту, які є ініціаторами політичних рішень з підтримки України. Таким чином, ми очікуємо відповідей та конкретних дій, і робота в цьому напрямку безумовно триватиме.

Асоціація давно працює і в напрямку міжнародної діяльності для розблокування вільного судноплавства через українські порти. Ми раді повідомити, що врешті, в результаті всіх злагоджених дій української дипломатії 04.12.2023 відбулося ухвалення Асамблеєю ІМО резолюції на підтримку зусиль України з безпечного судноплавства у Чорному морі та надання технічної допомоги.

Також Асоціація розпочала кампанію з припинення преференцій для росії в участі у CRIRSCO (Комітеті з міжнародних стандартів звітності про запаси корисних копалин). Як відомо, метою CRIRSCO є розробка і просування уніфікованих глобальних стандартів звітності по запасах корисних копалин, це своєрідна єдина технічна «мова» у геології та видобуванні.

Коди CRIRSCO використовуються, коли інвестиції потрібно залучити через фондові біржі, тому міжнародні гірничодобувні компанії використовують стандарти CRIRSCO для прийняття інвестиційних рішень. Росія є членом CRIRSCO, розробивши свій шаблон звітності, який визнано Комітетом, в той час як Україна поки що ні, втім, ще напередодні війни доволі активно просунувшись у цьому питанні. І тому відсторонення росії від членства, від визнання та застосування її шаблону дозволить перешкодити залученню нею інвестицій та виходу на фондові біржі світу.

Василь Январьов