Подробнее Запомнить город


Екс-суддя КС Микола Савенко: У таких нестабільних умовах не можна ні приймати Конституцію, ні вносити до неї зміни

01.04.09 , forpost
размер текста:

Президент Віктор Ющенко під час щорічного послання про внутрішнє і зовнішнє становище України представив у Верховній Раді своє бачення змін до Конституції. Відповідний законопроект було зареєстровано в парламенті й розміщено на офіційному сайті глави держави.

Про нововведення запропоновані Президентом, а також про легітимність пропонованого шляху прийняття «нової редакції» Основного Закону розповів член Конституційного суду України у відставці, кандидат юридичних наук, доцент Микола Савенко.

– Чи відповідає чинній Конституції запропонована Президентом схема прийняття нової редакції Основного Закону (а не змін до нього) й затвердження документу на референдумі?

– Конституція – це не закон у буквальному розумінні, і

правила законодавчого процесу, який допускає можливість викладення закону в новій редакції, стосовно Конституції не можуть бути застосовані.

Це не буде нова Конституція – можна лише вносити зміни до чинної Конституції. Лише внесення змін – не можна викласти її в новій редакції. Пропонуються зміни до відповідних статей, а вже текст змінюється з урахування внесених змін, але дата прийняття буде збережена – 28 червня 1996 року. І застереження про те, що «викласти її в новій редакції», неприпустиме.

– Тобто у відповідному законопроекті має бути чітко вказано: «внести зміни до статті такої-то», «викласти статтю таку-то в такій редакції»?

– Саме так, як ви кажете. Має бути проект закону про внесення змін до Конституції, а в ньому вже вказуються зміни, які пропонуються.

І є ще одне проблемне питання: не можуть одним законопроектом пропонуватися зміни до розділів І («Загальні засади» – ), ІІІ («Вибори. Референдум» – ) і ХІІІ («Внесення змін до Конституції України – ) і одночасно – до інших розділів. Зовсім різний порядок їх прийняття. Мають бути два окремі законопроекти. Перший, третій і тринадцятий (розділи Конституції – ) – Верховна Рада приймає (рішення про зміни – ) і затверджується на референдумі, а всі інші – Верховна Рада приймає протягом двох сесій.

– А наскільки доцільним є затвердження Конституції в цілому (скажімо, й не так, як пропонує Президент, а після внесення всіх змін до певних статей) на референдумі й чи відповідає воно взагалі чинному законодавству?

– Як я вже сказав,

зміни до першого, третього й тринадцятого розділів остаточно затверджуються референдумом, а в інших випадках цього просто не можна робити.

Конституція визначила, що це (внесення змін до Основного Закону – ) – прерогатива Верховної Ради. Іншого порядку ніхто не може встановлювати без внесення змін.

– Продовжуючи тему референдумів – як ви оцінюєте президентську пропозицію щодо встановлення можливості на референдумі приймати законопроект про скасування чинного закону в цілому чи в окремій частині?

– Якщо ця норма, відповідно до процедури буде внесена Верховною Радою до Конституції (зараз, нагадаю, прийняття законів, скасування й внесення до них змін – прерогатива виключно парламенту), вона має виконуватись. Але досвід інших країн свідчить про елементи небезпеки такого права. Я наведу один приклад – якщо винести на розгляд питання про скасування податків, народ проголосує «за». А хто буде наповнювати бюджет?

Тобто тут є проблеми, і тому не зовсім виваженою можна вважати цю пропозицію.

– Одним із найпомітніших нововведень із запропонованих Президентом є створення двопалатного парламенту. На вашу думку, чи можна таким чином подолати систему протистоянь між главою держави, Верховною Радою й урядом (що загострилися, зокрема, після політреформи 2004 року) і чи не закладають відповідні зміни ризики нових конфліктів?


– Усе залежатиме від того, який порядок формування верхньої палати парламенту буде виписано в Конституції й законах. Скажімо, якщо у Казахстані там президент має суттєвий вплив на формування верхньої палати й, по суті, вона традиційно є тим стримуючою для нижньої палати в законодавчому процесі, тому що може блокувати певні рішення.

Якщо у верхній палаті будуть представлені певні політичні й фінансово-економічні сили надати їй значні кадрові повноваження, то, по суті, це буде диктат однієї палати.

А в цілому, як показує досвід інших республік, насамперед, президентських, верхня палата і створювалась як буфер між нижньою, демократичною, палатою і главою держави. Чисельність її представників менша, впливати на них простіше.

Ми намагаємося прикритися представленням інтересів регіонів, а інтереси регіонів, по суті, будуть представлені фінансово-економічними силами чи їх висуванцями.

І забезпечити справедливість у цьому випадку буде проблематично, тому що регіони різні, хоча за правилами має бути рівність. Але про яку рівність може йти мова, якщо в Дніпропетровській, Донецькій області – 6 мільйонів, а в Івано-Франківській – 1 мільйон населення

Можливо, краще повернутися до мажоритарної системи виборів, або встановити пропорціональне представництво регіонів у парламенті – це буде більш справедливо.

А смисл того, що пропонується зараз, – створити бар’єр, щоб президент не безпосередньо протистояв парламенту, а була верхня палата, яка протистоятиме нижній, а потім ще й глава держави з правом вето.

– Якщо будуть прийнятті такі масштабні зміни – хай і не у вигляді нової редакції, а по кожній статті окремо, – чи означає це, що Конституційний суд буде змушений фактично починати спочатку процес тлумачення окремих положень Основного Закону та визначення конституційності законодавчих актів?

– Є загальне правило: інтерпретаційний акт (будемо говорити щодо рішення про тлумачення) діє доти, доки є чинною норма, яка тлумачилась.

Як тільки ця норма втрачає чинність, автоматично припиняється дія і рішення про її тлумачення.

– Але внести таку кількість змін до Конституції – фактично означає завантажити Конституційний суд роботою на десятиліття! А до того ж, згідно з президентським законопроектом, членів КС верхня палата парламенту має призначати не менш як двома третинами від свого складу. Чи не призведе все це до паралізації органу конституційної юрисдикції?

– Тут виникає великий ризик. Можна сказати, що це крок назад, знаючи нашу правову культуру й ті приклади, що мали місце, коли й Верховна Рада, і президент звільняли призначених ними суддів Конституційного суду.

Треба дуже ретельно виписувати механізм дострокового припинення повноважень, тому що суд зовні стає залежним. Треба дивитися, хто буде суб’єктом конституційних звернень: якщо ще й збережуть це право за Сенатом, то тут уже буде спостерігатися диктат верхньої палати.

– Виступаючи зі своїм щорічним зверненням, Президент сьогодні наголосив, що формуванням Кабінету міністрів має відати виключно парламент. Відповідно, й міністрів оборони та закордонних справ, які, за чинною Конституцією, є президентською квотою, мають призначати без участі глави держави...

– Це правильно.

– Тобто Віктор Ющенко пропонує усунути президентів України від формування уряду. Але в той же час у статті 118 пропонованої редакції Основного Закону серед повноважень глави держави вказується: «скасовує акти Кабінету Міністрів України з питань зовнішньополітичної діяльності, оборони і безпеки держави після консультацій з Прем'єр-міністром України». Чинна ж Конституція передбачає лише зупинення актів Кабміну з мотивів неконституційності з подальшим зверненням до Конституційного суду. Чи не призведе поява нової норми до того, що уряд потрапить у залежність від президента – особливо якщо зважати на нечіткість формулювання «безпека держави», під яке можна підвести фактично що завгодно – від військових питань до економічних та інформаційних?

– Тут ще одна проблема. За логікою, має бути єдиний порядок формування колегіального органу, тобто треба взагалі визначитися з інститутом президента, його повноваженнями – або ми надаємо йому дійсно владні повноваження, або ж ми визнаємо його символом нації, хоча до останнього ми не звикли й не розуміємо цього. Потрібно, зокрема, й визначити, які питання зовнішньої політики має вирішувати президент, а які – уряд. І тоді ми або повинні надати президенту важелі виконання цієї зовнішньополітичної функції, або ж Кабмін просто зведе нанівець його повноваження, не забезпечуючи виконання всіх прийнятих ним (президентом – ) рішень, договорів тощо.

Я думаю, що будуть висновки й Венеціанської комісії, й інших міжнародних експертів щодо цього проекту конституційних змін. Конституція – це елемент компромісу й балансу. Моя позиція однозначна:

в таких нестабільних умовах не можна ні приймати Конституцію, ні вносити до неї зміни – ми маємо вже досвід 2004 року.

... ...
 


Комментарии
комментариев: 0

...
Новости партнеров


Дайджест
В Украине хотят снизить комиссию, которую банки взимают за обслуживание карт. Такой шаг, по идее, должен привести к снижению цен в магазинах, поскольку ритейлеры признают, что перекладывают свои расходы по эквайрингу на конечного потребителя. Однако эксперты сомневаются, что товары подешевеют.
15.04.21
Семь стран ЕС выступили в защиту равных условий для атомной энергетики в достижении целей Green Deal. Главная задача зеленого перехода - отказ от ископаемых видов топлива, сжигание которых приводит к выбросам СО2. Атомные электростанции абсолютно вписываются в эти требования.
14.04.21
В Украине расширен перечень долгов, которые можно взыскивать со счетов граждан в банках, а сами финучреждения стали подключаться к автоматизированной системе списания
Потребление, торговля и внутренние инвестиции остаются важными и наиболее устойчивыми драйверами роста экономики Украины. А это означает заметно возрастающую роль организованного сетевого ритейла. Источник: https://biz.censor.net/r3259384
Обплутали шахрайським павутинням ледь не всі ТЦ Києва: у столиці викрили мережу так званих «кол-центрів» з російським корінням. Аферисти, якими керував Володимир Бова, привласнювали кошти наївних громадян, прикинувшись інвестиційними консультантами. Хто стоїть за масштабним «кидаловом», і як працює ця схема?
Що відбувається на ринку нафтопродуктів після домовленості уряду та трейдерів щодо зниження цін на пальне та боротьби з нелегалами?
13.04.21
13.04.21, GMK Center
СВАМ лишит Украину конкурентных преимуществ – доступа к ресурсам железной руды. СВАМ дискриминирует кислородно-конвертерную технологию, которая использует в качестве основного сырья для производства чугуна и стали железорудное сырье.
13.04.21, Антикор
Коли президент Володимир Зеленський та його команда прийшли до влади, вони обіцяли соціальний ліфт для молоді. І вони його зробили. Уродженець Херсона 1988 року, конвертатор Євген Пуля сміливо може казати, що команда Зеленського надає можливості росту для молоді. Але звичайно не всім, тільки наближеним особам до офісу президента.
12.04.21
30 жовтня 2019 року в Україні набув чинності закон про концесію. Як він змінив правила гри на ринку та чи дозволить оновити інфраструктуру в країні?
09.04.21
Верховная Рада приняла за основу законопроекты о реструктуризации валютных кредитов, многие из которых украинцы взяли еще до мирового кризиса 2008 года, и до кризиса 2014-2015 годов, вызванного агрессией России, когда из-за девальвации гривны суммы валютных займов выросли в разы. Идея в целом выглядит правильно, но что не так с этими законопроектами.
08.04.21
06.04.21
02.04.21
01.04.21
31.03.21
30.03.21
29.03.21
26.03.21
25.03.21
23.03.21
22.03.21
16.03.21
12.03.21
09.03.21
05.03.21
02.03.21
01.03.21
26.02.21
24.02.21


Жми «Подписаться» и получай самые интересные новости портала в Facebook!