Подробнее Запомнить город


Заводи, які працюють на Mercedes, Porsche та Audi. Що Україна виробляє для світового автопрому

размер текста:

Audi, BMW, Mercedes, Lamborghini, Porsche – відомі автомобільні бренди, заводи яких розташовані далеко за межами України.

Навіть в тій же Росії, яка, начебто, сьогодні повинна відчувати на собі гнів міжнародних інвесторів, є десятки заводів, з конвеєра яких сходять іномарки брендів Mercedes, Toyota, Nissan, Ford та інших світових лідерів автопрому. Зрештою це великий для автовиробників ринок і статус агресора РФ їх не бентежить.

Проте і в Україні є чимало потужностей міжнародних виробників, які працюють на світовий автопром. В іномарках відомих автобрендів, на яких сьогодні пересуваються українці, чимало запчастин і комплектуючих, зроблених саме на українських заводах.

Близькість до кордону з ЄС, дешева робоча сила та достатня кількість сировини роблять Україну привабливою для партнерів європейських автогігантів.

Виготовляють в Україні дрібні деталі майже для всіх європейських автомобілів, у тому числі й преміальних марок. Переважно йдеться про комплекти деталей, які потребують великого обсягу ручної роботи, наприклад укладка кабельних мереж чи пошив автосидінь.

За даними, Ernst & Young, на ринку України працюють 22 світових та регіональних виробники у галузі комплектуючих для авто. На цих підприємствах створено близько 60 тисяч робочих місць, а загальна кількість інвестицій у секторі коливається від 400 до 800 млн євро.

Місце виробництва – Західна Україна

Основна частина іноземних компаній-виробників автокомпонентів сконцентрована у Західній Україні. Такий вибір регіону пояснюється насамперед логістичною близькістю до кінцевих споживачів.

"Україна була і є цікавою для виробництва автокомплектуючих. В Україні достатньо розвинена інфраструктура, є вільні виробничі майданчики та індустріальні парки, доступна та конкурентна кваліфікована робоча сила, конкурентний рівень операційних витрат", – пояснює виконавчий директор урядового офісу із залучення та підтримки інвестицій UkraineInvest Сергій Цівкач.

Найбільш популярною є Львівська область. Логіка проста – за один день доставити продукцію автотранспортом з Львівщини можна практично в будь-яку країну Європи. Крім того, місцева влада максимально сприяла подібним інвестиціям у регіоні.

"Під час пошуку локації для нового виробництва компанії зважають на доступність сировини, енергетичних ресурсів, робочої сили та близькість до ринку споживання. Три із них доступні компаніям у всій Україні, четверта – це те, що актуальне лише для Львівщини. Продукт, вироблений у Львівській області на ринок будь-якої європейської країни, крім Іспанії та Португалії, потрапляє за 1 трак-день", – каже Роман Матис, який з 2015 по січень 2021 року очолював управління інвестиційної політики Львівської обласної державної адміністрації.

За його словами, 20-25 років тому великі європейські компанії при виборі місця для будівництва заводів віддавали перевагу майданчикам у таких східноєвропейських країнах як Польща, Словаччина, Румунія, Угорщина та Чехія. Зараз вони обирають Україну.

За останні 5 років в Україні відкрилося кілька великих заводів, які виготовляють кабельні збірки для європейського автопрому. І для більшості їх власників це вже другий чи навіть третій завод в Україні.

Кабельна Мекка

Близько половини заводів займаються виробництвом кабельних мереж. У 2013 році на український ринок вийшла японська компанія Fujikura, що спеціалізується на виготовленні, зокрема, кабельної продукції для автомобілів німецького концерну Volkswagen Group, в тому числі Porsche та MAN.

За три роки Fujikura відкрила два заводи неподалік Львова, на яких працює близько 2 тисяч людей. Пізніше у компанії заявляли про намір відкрити ще два заводи – на Вінниччині та у Черкасах, на 1,5 тисяч нових робочих місць кожен. І вже через два роки відкрили філію заводу у Немирові (Вінницька область), де працевлаштували 800 людей.

Німецька компанія LEONI, працює в Україні з 2003 року та виготовляє кабельні мережі для Opel, Porsche, Volkswagen, Audi, Lamborghini та MAN. Донедавна в Україні працював лише один їхній завод – у Стрию Львівської області.

У 2017 році німецька компанія збудувала другий завод в Коломиї на Івано-Франківщині. На ньому працює близько 1,5 тисячі людей, але завод продовжує розширюватися. Ще до карантину на підприємстві заявляли, що кількість працівників до кінця 2021 року зросте до 3,5 тисяч.

Як зазначається у звіті компанії за минулий рік, на обох заводах LEONI на кінець 2020 року працювало трохи більше, ніж 5,9 тисяч робітників. Це майже на півтисячі менше, ніж у докарантинний 2019 рік.

У 2017 році у Бродах що на Львівщині збудувала завод для виробництва кабельної продукції компанія "Електроконтакт Україна", яка є підрозділом німецької фірми Elektrokontakt GmbH. Остання належить всесвітньо відомому французькому концерну Nexans.

Це третій і найбільший завод компанії в Україні, де працюють на 2,5 тисячі робітників. Завод виготовляє кабельні мережі для BMW, Opel, Audi, Mercedes та Porsche. Аналогічні заводи працюють у Перемишлянах і Золочеві.

Підприємство у кризовий 2020 рік показало навіть кращі фінансові результати, ніж у 2019 році. Як зазначено у звіті, чистий прибуток заводів становив майже 32 млн грн. Тоді як у 2019 – трохи більше 24 млн грн.

Ще один виробник електрокабельної продукції для автомобілів – Sebn – повільно розширює географію на схід. В Україні німецько-японська машинобудівна компанія відкрила свій перший завод у 2006 році на Тернопільщині.

Через сім років Sebn вирішив настільки збільшити свою присутність в нашій країні, що протягом одного року відкрив ще два заводи. Перший – у місті Чортків на Тернопільщині, а другий – у Чернівцях.

Три роки тому четвертий український завод група відкрила в Хмельницькому.

В південній частині Луцька розташований завод власником якого є німецька компанія зі 120 річною історією – Kromberg & Schubert. Під його дахом виготовляють електричні бортові кабельні системи для автомобілів BMW, Audi, Mercedes та Volkswagen.

Виробництво в Луцьку запустили ще 15 років тому. За цей час на ньому працевлаштували 5,5 тисяч волинян, як місцевих так і з навколишніх сіл. Цифра може здатись невеликою, але якщо врахувати що це 2% всього населення обласного центру та більше 10% від штату працівників Kromberg & Schubert по всьому світу (35 країн), то показники вже не такі і мізерні.

У 2016 році компанія відкрила ще один завод. На цей раз в Житомирі, де працевлаштували 2 тисячі осіб.

Але це не все…

Хоча кабельна продукція є наймасовішою у галузі виробництва автокомплектуючих в Україні, насправді асортимент продукції набагато ширший.

Наприклад, у 2017 році на Львівщині відкрили спільне підприємство двох великих компаній Bader та Aunde, що займаються пошиттям чохлів для сидінь Audi, Mercedes та ВMW. В тому числі й преміального сегменту – Mercedes-Benz S-класу та Maybach.

Цікаво, що серед клієнтів компанії є навіть американська Tesla.

Фірма Bader GmbH виготовляє шкіряні оббивки сидінь, підлокітників, керма, дверей, панелей приладів, а також важелів перемикання передач, а Aunde – спеціалізується на чохлах для сидінь, але з тканини.

Це третій завод компанії для Bader, яка працює на Львівщині з 2006 року та перший для Aunde в Україні. Загалом на заводах Bader в області працює близько 3 тисяч людей.

На спільному підприємстві "Бадер-Аунде Україна" працевлаштували 800 людей.

З 2003 року на Львівщині у Новому Роздолі працює компанія ODW-Elektrik, яка виробляє багатофункціональні кабелі для автомобілів Volkswagen, BMW, Porsche, Volvo, Opel, магнітні котушки, електромеханічні конструкції для автомобілів, мотоінструментів тощо.

В Україні також є компанії, які отримують замовлення невеликих партій дрібної продукції для відомих брендів автомобілів. Так мукачівський завод "Точприлад" випускає динаміки, які можна зустріти на автомобілях Land Rover і BMW.

Філія німецької компанії Bosch збирає та ремонтує у Краковці на Львівщині стартери, які встановлюють на автомобілі багатьох світових виробників.

У Переяславі-Хмельницькому на Київщині працює український завод німецької компанії Kostal, що спеціалізується на випуску автомобільної електроніки. Тут виготовляють кермові колонки, перемикачі, контактні системи для Ford, DAG, Audi, VW, Renault, Lamborghini, BMW, SEAT та Skoda.

Що отримують українці

Рівень заробітку на заводах досить великий, якщо порівнювати з тим скільки працівники отримували раніше.

"На початку 2016 року більшість підприємств платили працівникам на руки менше 100 євро. В оголошеннях про пошук роботи зазначали суму 2800 гривень і ще, можливо, трохи доплачували в конверті. Наприкінці року ми говорили, що зарплата працівників має бути не менше 200 євро. У 2017 році ми говорили вже про 300 євро, а у 2018 році – про 400", – розповідає Роман Матис.

За його словами, з приходом іноземних інвесторів місцевий бізнес отримав більше можливостей для розвитку.

"Хтось продав їм меблі, хтось монтував їм системи зберігання продукції на складах, хтось возить їхніх працівників на роботу, годує, лікує. У 2018 році у Львівській області замірювали мультиплікатор Кейнса, який показав, що одне робоче місце у виробництві створює 1,8 робочих місць у суміжних галузях. Крім того, це суттєво піднімає рівень оплати праці", – каже Матис.

До прикладу, Новий Розділ на Львівщині ризикував перетворитися на депресивне містечко після занепаду державного гірничо-хімічного підприємства "Сірка". Це найбільше підприємство у 30-тисячному містечку.

Однак у 2003 році тут побудували завод німецької компанії ODW-Elektrik, де працевлаштували 500 людей. Зараз на підприємстві працює понад 1300 робітників.

За словами генерального директора ODW-Elektrik Міхаеля Трауда, середня зарплата працівників на заводі зараз складає майже 14 тис грн. За останні 5 років вона зросла на понад 7 тис грн.

Відповідно, конкуренція створює умови для зростання зарплат загалом у регіоні. Особливо зважаючи на соціальний пакет, який пропонують робітникам іноземні інвестори (розвезення на роботу і додому, безкоштовні або пільгові обіди, можливість стажування за кордоном тощо).
Інвестиційний потенціал – до мільярда доларів на рік

Криза, пов’язана із пандемією коронавірусу, суттєво вплинула на доходи компаній. Насамперед через спад автомобільного виробництва у Європі.

Наприклад, прибуток львівських заводів компанії Fujikura у минулому році скоротився втричі із майже 30 до майже 10 млн грн. Четвертий завод Fujikura, який планували відкрити у Черкасах, так і не відкрили.

Чистий прибуток компанії LEONI, як зазначається у звіті за 2020 рік склав трохи більше 37 млн грн. Це суттєво менше, у порівнянні з 2019 роком, коли компанія заробила майже 280 млн грн.

Однак деякі компанії навпаки збільшили дохід. Наприклад, як зазначається у звіті "Електроконтакт Україна" за 2020 рік, чистий прибуток підприємства за підсумками року склав майже 32 млн грн. Доходи, у порівнянні з 2019 роком зросли майже на 8 млн грн.

Інша компанія — "Бадер Україна" — активно розвивається навіть попри кризу. Як зазначено у фінансовому звіті за минулий рік, чистий прибуток склав понад 88 млн грн. Це майже у два рази більше, ніж за аналогічний період 2019 року, коли компанія заробила 47 млн грн.

Відновлення світового автопрому та уроки кризи — Україні на руку.

Сергій Цівкач каже, що ситуація з коронавірусом посилила позиції України на світовому ринку комплектуючих для авто саме через зручну локацію.

Пандемія вплинула на збої глобальних ланцюгів постачання, більшість компаній, які постачали компоненти з Азії, зараз шукають можливостей розміщення виробництв ближче до ринку Європи.

"За підрахунками UkraineInvest, завдяки релокації, а саме регіоналізації європейських компаній, Україна може залучати від 550 мільйонів до 1 мільярда доларів на рік. Галузь виробництва автокомплектуючих може бути однією зі складових виробничої релокації", — каже Сергій Цівкач.

Для виробництва автомобіля потрібні кілька тисяч різних компонентів, що виробляються по всьому світу, включаючи країни Азії. Штраф за зупинку конвеєра може коштувати близько 50 тис євро за 1 хвилину. Щоб уникнути таких покарань, більшість компаній подовжують термін доставки.

"Як повідомляли деякі компанії (виробники рівня 1), час доставки від постачальників компонентів рівня 2 збільшився з 15-20 днів до 200-300 днів. Україна розташована поблизу більшості європейських виробників OEM (англ. Original equipment manufacturer — оригінальні виробники обладнання), внаслідок чого логістичні випробування мінімальні. Тому Україна є ідеальним місцем для релокації більшості компаній з Азії", — підкреслює Сергій Цівкач.

Зараз уже кілька компаній в процесі відкриття нового виробництва. Наприклад ірландська глобальна технологічна компанія APTIV оголосила про плани запуску нового, 4-го в Україні заводу з виробництва електрокабельної продукції для автомобілів, який буде відкритий в Черкасах до кінця 2021 року.

"Aptiv Service — один із найпотужніших світових виробників сервісів та електрокабельного обладнання для великих автомобільних брендів: Audi, Mercedes-Benz, Fiat, Škoda Auto. Зараз триває активна підготовка персоналу: першими працівниками стануть 300 фахівців, але вже за 1,5 року планують розширити штат до 3000-3500", — каже Ольга Магалецька, керівник Офісу Національної інвестиційної ради при президентові.

Зазвичай відкривають нові потужності ті компанії, які вже мають досвід роботи в Україні.

Наприкінці серпня ЕY разом UkraineInvest, Національною інвестиційною радою та Міністерством закордонних справ провели онлайн-зустріч з провідними світовими компаніями галузі виробництва автокомплектуючих.

Зараз, за словами Сергія Цівкача, UkraineInvest веде комунікацію ще з 8 компаніями, які активно цікавляться можливістю розміщення виробництва в Україні. Окрім України, вони розглядають й інші країни, тому інформація про назви цих компаній не розголошується.

Окрім зручної логістики за рахунок географічного розташування, відносно дешевої робочої сили, порівняно із європейськими країнами та ресурсів, Україна може пропонувати інвесторам ще дві речі — державну підтримку інвестицій та податкові пільги.

Йдеться про закон "Про державну підтримку інвестиційних проєктів зі значними інвестиціями в Україні", затверджений у лютому цього року та податковий режим для ІТ-галузі "Дія Сіті", який поки що прийняли у першому читання.

"Виробництво автомобільної електроніки потребує залучення девелоперів та спеціалістів досить високого класу. Режим "Дія Сіті" буде вигідний насамперед для розробників, дизайнерів та інженерів автомобільної галузі з точки зору податкового навантаження, адже він дозволяє працювати "по білому" і платити лише 6,5% податків", — зазначає Ольга Магалецька.

І зацікавлення у тому, щоб створювати в Україні центри для висококваліфікованих працівників автомобільної індустрії вже є.

За словами Романа Матиса, перед початком карантину три компанії-автовиробники говорили про потенційний інтерес відкрити у Львові свої науково-дослідницькі підприємства.

"Їм дуже сподобалося те, що у Львові є технічний університет, де на деяких технічних спеціальностях навіть викладають англійською мовою. Дві компанії — Draexlmaier (постачальник автомобілів. - ЕП) і BMTS Technology (розробка та виробництво турбокомпресорів для вихлопних газів в автомобілях. - ЕП) — заявляли про це публічно", — каже Роман Матис.

Інша перевага для великих інвесторів — закон про підтримку інвестицій. Галузь виробництва автокомплектуючих підпадає під дію цього закону, якщо мінімальний розмір інвестицій буде 20 млн євро і більше. У цьому разі держава може надати підтримку до 30% від такої інвестиції.

До пандемії коронавірусу однією із суттєвих проблем для великих заводів в Україні була трудова міграція за кордон. Особливо актуальним питання було для західних областей. Про це неодноразово говорив і гендиректор ODW-Elektrik Міхаель Трауд.

Зараз, за його словами, проблем із персоналом немає, тож це гарний час для розширення виробництва. Особливо, зважаючи на те, що після кризи автогіганти збільшуватимуть випуск нових машин.

Володимир Рихліцький

... ...
 


Комментарии
комментариев: 0

...
Новости партнеров


Дайджест
29.07.21
Додатковою загрозою для зриву опалювального сезону є фінансова розбалансованість ринку. Ще раз наголошую – ціна на ринку електричної енергії не покриває собівартість її виробництва! Це може значно ускладнити проведення ремонтної кампанії та унеможливить формування належних запасів вугілля.
29.07.21
Цены на продовольствие на мировых рынках бьют рекорды. Этим умело пользуются отечественные агрохолдинги, активно вывозя аграрное сырье на экспорт. Государство отказалось контролировать экспорт сельхозпродукции, поэтому уже осенью мы можем получить продовольственный дефицит на внутреннем рынке.
Цены на бензин и дизельное топливо постоянно росли с начала лета, а автогаз, стоимость которого долгое время оставалась стабильной, резко подорожал в июле.
28.07.21
28.07.21
По Раде прошёл слух, что парламентское большинство попытается уже к началу шестой сессии в сентябре рассмотреть все 11 300 правок к законопроекту №5600, который повышает налоги практически для всех отраслей экономики и простых украинцев.
Неофициальное трудоустройство в Украине сокращается, но его уровень все еще очень высок — в тени трудится каждый пятый украинец. Власть начала новый этап борьбы с неформальной занятостью. К чему это приведет?
26.07.21
26.07.21
Украина - одна из беднейших стран в Европе. Наши зарплаты сегодня не сопоставимы с европейскими. Поэтому многие украинцы едут за границу на заработки. Зато мы успешно догоняем Евросоюз по уровню цен на продукты питания. Да что там догоняем: по многим наименованиям цены в наших супермаркетах давно обогнали европейские.
23.07.21
Украине обещают $245 млн и еще помочь привлечь $1 млрд частных инвестиций — это капля в море на фоне проблем с возможным прекращением транзита российского газа.
23.07.21
Министр развития громад и территорий Алексей Чернышов заявил, что Кабмин намерен в ближайшие три года построить инфраструктуру для 25 индустриальных парков. Звучит все это, безусловно, смело и амбициозно. Вопрос в том, насколько можно верить правительству?
22.07.21
22.07.21
Украина обозначила свою позицию по Северному потоку-2, но это вряд ли поможет изменить позиции США и Германии. Поэтому нашей власти следует серьезно задуматься над разработкой альтернативных планов на случай, если загруженность нашей ГТС упадет.
22.07.21
Второе чтение одиозного законопроекта №5600 перенесли на следующую сессию, которая начнется 7 сентября. В нынешней редакции з/п создает непомерную фискальную нагрузку на бизнес и потому не может быть принят. Вопрос в том, смогут ли власть и бизнес найти компромиссное решение за столь короткое время?
21.07.21
20.07.21
16.07.21
13.07.21
09.07.21
08.07.21
07.07.21
06.07.21
05.07.21
02.07.21
01.07.21
29.06.21
25.06.21
24.06.21
18.06.21
17.06.21
16.06.21


Жми «Подписаться» и получай самые интересные новости портала в Facebook!