Промисловці просять Президента відправити законопроєкт № 5655 на доопрацювання

Низка громадських організацій, науково-технічних підприємств звернулися до Президента В.Зеленського щодо законопроєкту № 5655 про реформу містобудування, прийнятого Верховною Радою.

Лист на главу держави підписали президент Українського союзу промисловців і підприємців Анатолій Кінах, президент Національної спілки архітекторів України Олександр Чижевський, президент Асоціації народних депутатів України Сергій Тарута, керівник Всеукраїнської спілки виробників будматеріалів Костянтин Салій та ін.

Експерти відзначають, що з процесу роботи над законопроектом було виключено багато зацікавлених та важливих для будівельного ринку учасників, які заявляли, що документ не є комплексним та в підсумку зберігає низку корупційних ризиків.

Зокрема, не враховано всі зауваження Національного агентства з питань запобігання корупції.

«Цим законопроектом нівелюються права місцевих рад та державних органів по контролю за проектуванням та виконанням будівельно-монтажних робіт. Документ передбачає дискримінаційне страхування лише двох учасників процесу створення об’єктів будівництва, тоді як до розробників проектної документації та інших учасників запропоновано непідйомний штраф. Такий у законопроєкті передбачений в розмірі  30 прожиткових мінімумів, що суперечить усталеній практиці наших європейських сусідів», – йдеться в зверненні.

При наявності безумовно позитивних норм, наприклад, пов’язаних з подальшим розвитком цифровізації України, в законопроекті, крім згаданих вище недоліків, є також багато інших помилок, які вимагатимуть доопрацювання.

Відтак, промисловці та експерти з містобудування просять Президента призупинити підписання законопроєкту № 5655 та надати Верховній Раді 2-3 місяці для його доопрацювання – за участі українських фахівців. Це дозволить максимально наблизити законодавство до європейського та надати майбутнім вітчизняним та іноземним інвесторам необхідні гарантії.

Як відзначив Анатолій Кінах, важливо створити дієву базу для повоєнної відбудови житлової, транспортної та ін. інфраструктури.

«Вже відбулася низка міжнародних заходів – в Лугано і Берліні – щодо цього, зараз треба формувати відповідні фонди, проводити роботу над можливістю залучення заморожених російських активів за кордоном на потреби нашої відбудови. Все це потребує не тільки чіткого плану, але й створення сприятливого інвестиційного клімату, атмосфери довіри, сучасної нормативної бази та адресного використання ресурсів», – наголосив лідер ділової спільноти.