За час війни в Україні ввели в експлуатацію три вітроелектростанції

Під час війни в Україні ввели в експлуатацію три вітроелектростанції сумарною потужністю 228,5 МВт, про це розповів голова правління Української вітроенергетичної асоціації (УВЕА) Андрій Конеченков.

Для Тилігульської та Дністровської ВЕС обладнання завезли ще до повномасштабного вторгнення, розповів він в інтервʼю для Української енергетики.

Конеченков зазначив, що для ВЕС на Львівщині німецька компанія Nordex постачала обладнання вже під час війни через Польщу, за умови, що українська компанія бере на себе всі страхові ризики.

Він підкреслив, що на сьогодні в Україні встановлено 1860 МВт вітроенергетичних потужностей. З них 1317 МВт потужностей, тобто 71% загального обсягу, перебуває на тимчасово окупованих територіях у Херсонській, Запорізькій, Донецькій та Луганській областях.

Основні підконтрольні станції розташовані на території Миколаївської, Одеської та Львівської областей.

Конеченков розповів, що також кілька невеликих станцій, по дві-три турбіни, які раніше були в експлуатації, встановлено в Тернопільській та Івано-Франківській областях.

З тих парків, що працюють у великій вітроенергетиці на постачання електроенергії в мережу, в Одеській області він назвав: ВЕС “Южне Енерджі”, Дністровська ВЕС, потужність якої за час війни збільшили з 40 МВт до 60; Овідіопольська ВЕС турецької компанії Guris. Голова УВЕА додав, що у Львівській області зараз працюють перша та друга черги ВЕС “Старий Самбір”.

У грудні 2023 року мають розпочати роботу вітрогенератори Сколівської ВЕС потужністю 54,5 МВт.

Очікується, що у 2024-2025 потужності Тилігульської ВЕС збільшать з 114 МВт до 500 МВт. За його словами, окупанти пошкодили 10 вітротурбін на Херсонщині та Миколаївщині.

“На окупованих станціях були спроби запустити турбіни виробництва компаній GE та Nordex, але з цього нічого не вийшло – перезапустити їх неможливо, бо в росіян немає доступу до цих технологій. Стосовно запуску інших турбін повної інформації немає”, – розповів Конеченков.

Він додав, що данська компанія Vestas збудувала в Ульяновську завод з виробництва трьохмегаватних турбін, тому росіяни добре знайомі з цією моделлю вітрогенераторів.

Але Vestas зробила усе можливе, щоб запуску її турбін на тимчасово захопленій території не відбувалося. За його словами окупанти викопали та демонтували мідні кабелі на Сиваській ВЕС.

Однак вітрову станцію, на відміну від сонячної, розібрати неможливо. Адже висота щогли вітрогенератора становить понад 100 метрів, а вага – близько 200 тонн.

Отже, такий демонтаж потребує відповідних спеціалістів, техніки і технологій. Ймовірно, вцілілі після деокупації турбіни можна буде швидко перезапустити.

“Із сонячними станціями ситуація складніша: є багато розстріляних СЕС, демонтованих панелей. Але найгірша ситуація серед об’єктів відновлюваної енергетики – на Каховській гідроелектростанції. Вона повністю зруйнована. Швидко відновити її майже неможливо, до того ж щодо доцільності відновлення є питання в екологів”, – розповів Конеченков.

Нагадаємо, після деокупації смт Високопілля на Херсонщині українські військові зафільмували наслідки російської окупації, зокрема частково зруйновану сонячну електростанцію та близько 7 мертвих корів.