Середні та дрібні індійські виробники чавуну і сталі домагаються заборони на експорт залізної руди з країни, що призвело до зростання цін на сировину на внутрішньому ринку, повідомили SteelOrbis у галузевих колах у понеділок, 26 лютого.
За даними галузі, індійський експорт залізної руди 2023 року сягнув 44 млн тонн, що на 44% більше, ніж попереднього календарного року, тоді як внутрішній попит також зростав, що призвело до зростання цін для малих і середніх підприємств чорної металургії.
“Ми попросили уряд заборонити експорт усіх видів залізної руди, інакше сталеливарна промисловість Китаю запрацює, а наша закриється. Індія має бути експортером сталі, а не залізної руди”, – заявив президент Асоціації виробників губчастого заліза Чхаттісгарха Аніл Накрані.
Він заявив, що п’ять великих виробників заліза і сталі в Чхаттісгарху об’єдналися, щоб лобіювати інтереси в міністерстві сталі після того, як багато хто з них почали зазнавати збитків. Виробники другого ешелону, на частку яких припадає близько 40% виробництва, платять за залізну руду майже вчетверо більше, ніж більші заводи.
Великі заводи можуть домовитися про вигідніші ціни на сировину, як на залізну руду, так і на вугілля, і більшість з них мають власні залізорудні рудники, сказав пан Накрані.
“З одного боку, попит на продукцію чорної металургії дрібних і середніх заводів падає, і водночас вони не можуть конкурувати з великими заводами, що мають власні вугільні та залізорудні шахти. У малих і середніх заводів немає іншого вибору, окрім як закуповувати сировину за вищими цінами через зростання експорту сировини в Китай”, – прокоментував Діпендра Касіва, генеральний директор Асоціації виробників губчастого заліза.
Наприкінці 2022 року уряд Індії скасував експортне мито в розмірі 45% на окатиші, а мито на кускову залізну руду і дрібноту із вмістом заліза менше 58% було знижено до нуля.
