Екологічний податок ЄС зруйнує економіку України

Європейський екологічний податок СВАМ у 2026 році коштуватиме українським виробникам мільйони, якщо не буде проведено швидких змін. Але Україна має шанс відтермінувати його введення, якщо вдасться до нагальних заходів. Про це йдеться у статті Politico під назвою “The EU’s carbon tax may devastate a country it is trying to keep alive: Ukraine”.

“В той час, як ЄС обіцяє фінансувати військові зусилля України, скільки б часу це не тривало, він також наполегливо просуває новий закон, який у нинішньому вигляді може виснажити понівечену війною українську економіку. Йдеться про податок, який ЄС планує запровадити на цілу низку продукції вуглецевоємного імпорту, зокрема, на залізо та сталь”, – вказує видання. 

Відколи почалося повномасштабне вторгнення Росії, Україна, яка і так залежала від експорту до ЄС, стала ще більш прив’язана до постачань своєї продукції в Європу, оскільки чорноморські торговельні шляхи були закриті через військову небезпеку. В результаті Україна зазнає серйозного економічного удару у 2026 році, коли CBAM почне діяти, акцентує журналіст: країна може втратити $1,4 млрд. 

“Проте, у законі про СВАМ є пункт про форс-мажорні обставини – або стихійне лихо – для виняткових обставин, і війна та військові дії підпадають під цю категорію. Але Брюссель не дав чітких сигналів, що запропонує Києву виключення з-під дії механізму”, – наголошує Politico. 

Якби податок на викиди вуглецю в ЄС набув чинності сьогодні, кажуть опитані виданням експерти, це призвело б до падіння експорту у межах 1,4 млн тонн чавуну, що еквівалентно втратам у розмірі $600 млн. Експорт напівфабрикатів також впав би на 1,3 млн тонн, що в сумі склало б $640 млн недоотриманого доходу.

“Україна буде поставлена на коліна”, – попередив Йожеф Ксапо, директор з технологій та стратегії “АрселорМіттал Кривий Ріг”, найбільшого металургійного заводу країни.

“ЄС, звісно, не зацікавлений у знищенні української економіки, зовсім навпаки.  Частково через це норми щодо СВАМ містять положення про форс-мажорні обставини, яке дозволяє ЄС робити винятки. Мохаммед Шахім, євродепутат від Нідерландів, що очолює роботу профільного комітету парламенту, сказав, що учасники переговорів вважають це формулювання “українським кейсом”, – вказує видання.  

Однак Європарламент не може ухвалити цю норму самостійно – цей крок має зробити виконавча влада ЄС у Брюсселі (Європейська комісія). Поки що вона цього не зробила, хоча ще має час, адже механізм почне діяти лише у 2026 році. Водночас, потрібно пам’ятати, що такі кроки не відбуваються за одну ніч. Переговори про членство зазвичай тривають роками. Інтеграція законів ЄС у національне законодавство – це довгий процес, а війна ще більше ускладнює ситуацію.

“Сагатом Саха, науковий співробітник Центру глобальної енергетичної політики Колумбійського університету, здивований, що ситуація з податком на викиди вуглецю не розглядається як нагальна проблема. Він попереджає: з наближенням виборів у ЄС це питання може бути відкладено на місяці, оскільки основні інституції ЄС змінять персонал і законодавців”, – попереджає Politico.