CBAM може підвищити вартість металу з України на 100 євро за тонну – Антипов

Екологія Економіка Металургія Новини Точка зору
CBAM може підвищити вартість металу з України на 100 євро за тонну – Антипов

Європейський механізм вуглецевого коригування імпорту CBAM може створити додаткові витрати на традиційну металопродукцію до €100 за тонну. Про це заявив керівник компанії “Центр екології та розвитку нових технологій” Владислав Антипов.

“Це стосується металу, який виготовляють у доменних печах та кисневих конверторах, а розмір таких витрат залежатиме від ціни на викиди вуглецю в ЄС”,- розповів він.

Антіпов наголосив, що під дію CBAM підпадає приблизно $6 млрд українського експорту, майже 90% якого становить продукція гірничо-металургійної промисловості. Він пояснив, що до 2026 року, тобто на першому етапі CBAM, компанії-імпортери мають лише звітувати про обсяги вуглецевого сліду своїх товарів, а саме викидів від: чорної металургії; алюмінію; добрив; цементу; електроенергії; водню; деяких інших товарів за певних умов.

На другому етапі компаніям доведеться сплачувати так звані CBAM-сертифікати.

За його словами, вуглецеве мито створює не лише ризики для українських компаній, а й можливостями. Адже конкуренти з інших країн також нестимуть аналогічні додаткові витрати.

“Якщо українська економіка зможе здійснити перехід до низьковуглецевого розвитку й запровадити принципи циркулярної економіки, то попри додаткові витрати, пов’язані із CBAM, наші товари стануть більш конкурентними в Європі”, – пояснив Антипов.

Він наголосив, що звітування за CBAM значно відрізняється від українського моніторингу, звітності та верифікації викидів парникових газів” (МЗВ) адже: звіти мають різну форму та процедуру погодження; МЗВ охоплює лише прямі викиди з установки (Scope 1), а CBAM потребує включення Scope 2 та Scope 3, тобто непрямих викидів від виробництва електроенергії та викидів у ланцюжку створення вартості; у CBAM розраховуються викиди по кожній категорії продукції окремо, а для МЗВ враховуються всі валові викиди з установки.

За його словами суперечність між системою оподаткування СО2 в Україні та ЄС є справжньою проблемою.

Адже в Україні відсутня синхронізація МЗВ як системи обліку парникових газів і системи оподаткування тих самих газів.

Антипов зазначив, що звітність МЗВ подається, верифікується та погоджується щорічно, а сплата податків за викиди парникових газів відбувається щоквартально.

Отже, промислові підприємства 3 з 4 кварталів мають сплачувати податки без погодженої цифри щодо викидів парникових газів.

“Цю проблему легко розв’язує переведення сплати податку на викиди парникових газів на щорічну основу, але наш уряд і Верховна Рада не дуже квапляться із цим питанням, – сказав він, додавши, що Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів планує запустити у повноцінному режимі національну систему торгівлі квотами на викиди парникових газів (СТВ) у 2026 році. – У майбутньому планується поєднати українську та європейську системи торгівлі викидами, але на сьогодні ця мета є занадто амбіційною”.

Антипов наголосив, що створення СТВ – важливий крок у напрямку євроінтеграції, який дозволить пом’якшити наслідки CBAM для українських підприємств. Ціна на вуглець залежатиме від політики уряду та рівня промислового виробництва у країні. Він додав, що кліматична політика України наразі залежить від переговорного процесу щодо вступу України до ЄС. Однак її реформа має бути дуже чітко синхронізована з доступністю фінансування для впровадження на конкретних підприємствах.

“Без зрозумілих джерел фінансування, які, на жаль, ще чітко не визначені, усі наші реформи та стратегії залишаться на папері, як і відбувалося останні 30 років”, – підкреслив Антипов.

Новини

24 Квітня 2024

Байден підписав закон про надання Україні 61 млрд дол підтримки

Україна отримала черговий транш допомоги від ЄС на 1,5 млрд євро

Anglo American зберігає видобуток залізної руди на стабільному рівні

Постачання критично важливих акумуляторних металів задовольняє сьогоднішній попит

Заводи Ostchem виготовили 520 тис тонн мінеральних добрив у I кварталі

Енергетики продовжуватимуть вечірне обмеження постачань для промисловості

Інтерпайп пропонує скоригувати систему бронювання працівників

Канада збільшує видобуток залізної руди

Мініекономіки планує пришвидшити підписання промислового безвізу з ЄС

Канада дозволила компанії Airbus використовувати російський титан

Безпілотники атакували меткомбінат у Ліпецьку, якій постачає сталь для російської оборонки

Рада планує надати переваги працюючому “у білу” бізнесу

В енергосистемі зберігається дефіцит електроенергії

Пакистан у березні суттєво збільшив імпорт металобрухту

Сенат США схвалив пакет допомоги Україні на 61 млрд дол

Через недосконалість санкцій російські металурги стали багатшими на $50 млрд

ВСІ НОВИНИ ⇢