CBAM може підвищити вартість металу з України на 100 євро за тонну – Антипов

Європейський механізм вуглецевого коригування імпорту CBAM може створити додаткові витрати на традиційну металопродукцію до €100 за тонну. Про це заявив керівник компанії “Центр екології та розвитку нових технологій” Владислав Антипов.

“Це стосується металу, який виготовляють у доменних печах та кисневих конверторах, а розмір таких витрат залежатиме від ціни на викиди вуглецю в ЄС”,- розповів він.

Антіпов наголосив, що під дію CBAM підпадає приблизно $6 млрд українського експорту, майже 90% якого становить продукція гірничо-металургійної промисловості. Він пояснив, що до 2026 року, тобто на першому етапі CBAM, компанії-імпортери мають лише звітувати про обсяги вуглецевого сліду своїх товарів, а саме викидів від: чорної металургії; алюмінію; добрив; цементу; електроенергії; водню; деяких інших товарів за певних умов.

На другому етапі компаніям доведеться сплачувати так звані CBAM-сертифікати.

За його словами, вуглецеве мито створює не лише ризики для українських компаній, а й можливостями. Адже конкуренти з інших країн також нестимуть аналогічні додаткові витрати.

“Якщо українська економіка зможе здійснити перехід до низьковуглецевого розвитку й запровадити принципи циркулярної економіки, то попри додаткові витрати, пов’язані із CBAM, наші товари стануть більш конкурентними в Європі”, – пояснив Антипов.

Він наголосив, що звітування за CBAM значно відрізняється від українського моніторингу, звітності та верифікації викидів парникових газів” (МЗВ) адже: звіти мають різну форму та процедуру погодження; МЗВ охоплює лише прямі викиди з установки (Scope 1), а CBAM потребує включення Scope 2 та Scope 3, тобто непрямих викидів від виробництва електроенергії та викидів у ланцюжку створення вартості; у CBAM розраховуються викиди по кожній категорії продукції окремо, а для МЗВ враховуються всі валові викиди з установки.

За його словами суперечність між системою оподаткування СО2 в Україні та ЄС є справжньою проблемою.

Адже в Україні відсутня синхронізація МЗВ як системи обліку парникових газів і системи оподаткування тих самих газів.

Антипов зазначив, що звітність МЗВ подається, верифікується та погоджується щорічно, а сплата податків за викиди парникових газів відбувається щоквартально.

Отже, промислові підприємства 3 з 4 кварталів мають сплачувати податки без погодженої цифри щодо викидів парникових газів.

“Цю проблему легко розв’язує переведення сплати податку на викиди парникових газів на щорічну основу, але наш уряд і Верховна Рада не дуже квапляться із цим питанням, – сказав він, додавши, що Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів планує запустити у повноцінному режимі національну систему торгівлі квотами на викиди парникових газів (СТВ) у 2026 році. – У майбутньому планується поєднати українську та європейську системи торгівлі викидами, але на сьогодні ця мета є занадто амбіційною”.

Антипов наголосив, що створення СТВ – важливий крок у напрямку євроінтеграції, який дозволить пом’якшити наслідки CBAM для українських підприємств. Ціна на вуглець залежатиме від політики уряду та рівня промислового виробництва у країні. Він додав, що кліматична політика України наразі залежить від переговорного процесу щодо вступу України до ЄС. Однак її реформа має бути дуже чітко синхронізована з доступністю фінансування для впровадження на конкретних підприємствах.

“Без зрозумілих джерел фінансування, які, на жаль, ще чітко не визначені, усі наші реформи та стратегії залишаться на папері, як і відбувалося останні 30 років”, – підкреслив Антипов.