Умовами для розвитку експорту є розвиток логістики, валютна лібералізація та прозорі правила бронювання

Розширення логістичних можливостей, валютна лібералізація і прозорі правила бронювання співробітників є важливими умовами для розвитку експортно-орієнтованих компаній в Україні під час війни, вважають у гірничо-металургійній групі “Метінвест”.

Як повідомив генеральний директор “Метінвесту” Юрій Риженков на “саміті експортерів” Forbes “Made in Ukraine”, відкриття коридору в Чорному морі допомогло реалізації продукції.

“Перші кораблі після агропродукції були саме з продукцією “Метінвесту”. Я вдячний Силам оборони, розвідці, нашим партнерам, які зробили це можливим. І зараз це відкриває нові горизонти як для компанії, так і для країни загалом на 2024-й і майбутні роки. Але це лише початок. Потрібно працювати над логістикою, над розширенням вузьких місць. Це і “Укрзалізниця”, і пошкоджені мости, і робота портів. Потужностей портів не вистачає, і там багато чого можна зробити”, – зазначив гендиректор.

Він уточнив, що компанія для післявоєнного відновлення країни будує глобальну стратегію: “У наших стратегічних кроках ми завжди дивимося, який у нас є фундамент. Нині в усьому світі говорять про зелену та цифрову металургію, яка потребує високоякісної сировини або напівфабрикатів. І це те, що може зробити Україна, що надасть поштовху для розвитку країни після війни. Саме з урахуванням цього ми плануємо наші майбутні інвестиції. Вони мають бути пов’язані в один ланцюжок із тим фундаментом, який у нас є в Україні”.

За його словами, зараз українському бізнесу потрібна валютна лібералізація, щоб поліпшити інвестиційний клімат і продовжити інвестувати в Україну. “Якщо ми не будемо впроваджувати якісь способи повернення інвестицій, то ми не зможемо їх залучати в Україну”, – зазначив він.

Крім того, чинні правила мобілізації працівників не дозволяють групі, одному з найбільших донорів Сил оборони України, нарощувати виробництво.

“Ми прозора компанія. Усі наші співробітники зареєстровані у військкоматах і пройшли військово-лікарські комісії. Ми найбільший донор, і це не дає змоги нарощувати обсяги виробництва, яке могло б підтримувати економіку. Тому від держави нам потрібні більш прозорі правила бронювання, які б стимулювали зростання бізнесу, а не лише відтік кадрів у Сили оборони”, – констатував Риженков.

Водночас голова офісу генерального директора групи Олександр Водовіз, який брав участь у панелі “Експорт і людський капітал”, зазначив, що проблема №1 для компанії – брак персоналу. Близько 8 тис. співробітників компанії, тобто кожен шостий, зараз служать в армії, а загалом через ЗСУ пройшли понад 9 тис. осіб.

“На жаль, близько 500 наших співробітників загинули, також близько 500 дістали поранення різного ступеня тяжкості. Десь близько тисячі людей повернулися, але коефіцієнт повернення людей на виробництво – менше 50%. Нам не вистачає людей, щоб запускати домни і добувати додаткову руду. Ми не можемо вийти на деяких підприємствах навіть на 50-60% довоєнних потужностей”, – сказав Водовіз.

Він запропонував варіант, який допоможе вирішити питання із бронюванням працівників: “Ми б хотіли, щоб директорам підприємств, визнаних критичними, надали право, скажімо, 10% персоналу бронювати самостійно. А не проходити ці десять кіл пекла через Міністерство економіки, Генштаб і ще 25 органів, які все це погоджують. І тоді кожен директор підприємства міг би додатково визначати, який персонал є критичним”.