Верховна Рада розглядає три варіанти економічного бронювання

Наразі в Україні є можливість бронювати підприємства та співробітників на підприємстві за постановами Кабінету міністрів №45 та №76. За цими ухвалами є сім критеріїв для претендентів на бронь. Про це розповів народний депутат України, голова Комітету з питань економічного розвитку ВР Дмитро Наталуха в інтерв’ю OBOZ.UA.

“Це так зване стратегічне бронювання. Це те, що реалізується безплатно. Там є сім критеріїв для того, щоб претендувати на броню. Якщо компанія підпадає під три із цих семи критеріїв, то її можуть забронювати. На сьогодні за такою моделлю стратегічного бронювання заброньовано понад 800 тисяч осіб”, — наголосив Наталуха.

За його словами, уряд пропонує запровадити паралельний механізм, не скасовуючи нинішній, тобто “економічне бронювання”.

Є багато підприємств, які платять стратегічну кількість податків, але при цьому вони не підпадають під ці сім критеріїв або навіть під три з них для того, щоб претендувати на стратегічне бронювання. Але у них є ресурс, є бажання, є потреба”, – зазначив нардеп.

Політик наголосив, що найголовніше в цьому бути впевненими, що технічні фахівці, критичні співробітники компанії продовжуватимуть виконувати свої обов’язки на робочих місцях для того, щоб вони могли надалі планувати роботу підприємства та не зупинятися.

“Звідси народився цей запит насамперед саме від бізнесу, який реалізувався у формі моделей економічного бронювання. Головна різниця в тому, що на відміну від стратегічного бронювання, в економічному бронюванні роль держави загалом мінімальна, якщо не відсутня в принципі. Ідея полягає в тому, що у всіх трьох моделях саме підприємство визначає, які співробітники для нього критичні та яких співробітників воно бажає залишити на своїх робочих місцях для гарантування їхньої подальшої роботи. І, відповідно, за цих співробітників воно готове платити додатковий фінансовий ресурс”, — пояснив Наталуха.

Нардеп розповів, що у першому випадку підприємство має заплатити 20 тисяч гривень військового збору за кожного заброньованого працівника. У другій моделі ця сума складає мінімальну заробітну плату працівника, що починається від 36 тисяч гривень.

І третя модель — для найманих працівників, тобто в юридичних особах, це мінімальна заробітна плата від 36 тисяч гривень. Для фізичних осіб-підприємців це модель збільшеного військового збору – 20 тисяч гривень за заброньовану особу на місяць”, – зазначив політик.

За словами Наталухи, поява одразу трьох законопроектів пов’язана з бізнесом, який пропонує різні моделі. Тому на розгляд буде винесено три найпопулярніші з них, які були б найбільш сприйнятливими для бізнесу.

“Більше того, у нас є дискусія всередині ВР та з Кабміном щодо різних моделей. Тому ми зареєстрували всі три законопроекти, щоби не обмежувати цю дискусію. Щоб на базі комітету провести консультації, реалізувати цей діалог, проговорити всі три моделі, які їх переваги, недоліки, і, зрештою, зупинитися на якійсь одній”, – підсумував він.