Девальвація чи провокація: що загрожує курсу гривні?

Щоосені вітчизняні ЗМІ починають спекулювати на тему валютного курсу, підживлюючись заявами несвідомих чиновників та так званих "експертів", що кожного року пророкують національній валюті стрімке падіння.

Вони пов’язують це з сезонними факторами, слабкістю курсової політики Національного банку, закриттям багатьох зовнішньоекономічних контрактів під кінець року, та навіть банальною звичкою українців запасатися під зиму валютою.

І хоча цього року вересень почався для валютного ринку відносно спокійно, несподіваною провокацією проти гривні став скандал, спровокований нібито нашим північним сусідом за допомогою аналітиків Сбербанку Росії, які підготували "таємний" документ, у якому висловлюються надзвичайно невтішні прогнози: курс у 2014 році сягне щонайменш 8,6 гривні/долар, а Україну взагалі очікує дефолт через надмірний рівень державного боргу.

Причому якщо згадати про падіння резервів Національного банку до 21,6 мільярда доларів, що є історично низьким рівнем, який ледве покриває так званий "критичний імпорт", а також врахувати падіння ВВП чотири квартали поспіль, девальвація здається неминучою.

Але чи насправді є причини для паніки – питання надзвичайно спірне.

Документ є у розпорядженні "Реальної економіки", але його авторство досі залишається невідомим.

Розхитуючи човен

У нинішньому році, незважаючи на заяви деяких скептиків, очікуваного осіннього сплеску на валютному ринку поки що немає.

Наприклад, якщо в останніх числах серпня середній курс на міжбанківському ринку становив 8,13 гривні/долар, то на сьогоднішній день він досяг 8,19 гривні/долар.

Динаміка міжбанківського курсу гривні по відношенню до долара у серпні-вересні 2013 року

Джерело: Укрдилінг

Але чи можна здешевлення валюти на 6 копійок чи менше ніж на 1% назвати "катастрофічним"? Навряд чи. Тим більш, що на готівковому ринку курс вже півтора місяці залишається відносно стабільним, за винятком деяких сплесків.

До того ж, поточне значення навіть менше позначки у 8,3-8,4 гривні, яку, за словами прем’єра Миколи Азарова, очікує уряд.

Динаміка готівкового курсу гривні по відношенню до долара у серпні-вересні 2013 року

Джерело: Укрдилінг

Також не варто забувати, що в цьому році на стабільність гривні працюють ті інструменти, які були задіяні ще раніше: наприклад, обов’язковий продаж 50% валютної виручки експортерами чи норма, що вимагає від банків всі валютні перекази на користь фізичних осіб на суму, еквівалентну 150 тисяч гривень і більше, автоматично конвертувати в гривню.

Звичайно, адміністративні важелі – не панацея, але разом зі спробами залякати населення обіцянками все-таки ввести податок на обмін валют вони мають певний вплив.

До того ж, з початку року Нацбанк виходив з інтервенціями на підтримку гривні лише у березні. І хоча стан резервів НБУ викликає занепокоєння – за 8 місяців вони скоротилися на 14,6%, більша частина ЗВР була витрачена на погашення державних боргів – переважно перед МВФ, кредити від якого і йшли на поповнення ЗВР. До того ж поточний рік є одним із пікових з виплат зобов’язань уряду перед кредиторами.

Але важливим є саме той факт, що валютний ринок демонструє здатність регулювати сам себе, не вимагаючи постійного втручання з боку Нацбанку.

Не менш вагомий і той фактор, що населення почало втрачати інтерес до іноземної валюти. Наприклад, якщо у липні минулого року українці купили в банків на 810 мільйонів доларів більше, ніж здали, а у серпні – на 720 мільйонів доларів більше, то цього року картина вже була протилежною: у липні обсяг купівлі валюти у населення на 30 мільйонів доларів перевищив її продаж, а у серпні продаж валюти населенню перевищив купівлю вже на 140 мільйонів доларів.

Попит на готівкову іноземну валюту з боку населення, мільярдів доларів

Джерело: Національний банк

Крім того, дещо покращується ситуація із зовнішньоторговельним балансом – за 1 півріччя поточного року його дефіцит за даними Держстату становив лише 0,8 мільярда доларів проти 3,8 мільярда доларів у 1 півріччі 2012 року.

Також скорочується від’ємне сальдо рахунку поточних операцій: якщо за січень-липень 2012 року воно склало 7,2 мільрда доларів, то за січень-липень 2013 року – 6,1 мільярда доларів. До того ж, фінансовий рахунок є профіцитним, за 7 місяців поточного року його позитивне сальдо склало майже 8 мільярдів доларів.

А ці фактори також відіграють певну стабілізуючу роль для курсу гривні, оскільки говорять про те, скільки валюти надійшло до нашої країни. Простіше кажучи, дефіцит того ж платіжного балансу говорить про перевагу відтоку валюти над її надходженням, а профіцит – навпаки.

"Також ми почали скорочувати купівлю російського газу, що безперечно є фактором, який позитивно впливає на курс гривні", – вважає голова Центру ринкових реформ Володимир Лановий.

Немає диму без вогню

І все ж таки, ситуацію зі стабільністю національної валюти дійсно не варто ідеалізувати, оскільки напруга на валютному ринку існує.

Це добре продемонстрував вересень минулого року, коли у перших числах цього місяця гривня різко девальвувала, досягнувши відмітки 8,2 за долар, хоча ще у травні курс знаходився близько 8 гривень/долар.

Динаміка міжбанківського курсу гривні по відношенню до долара у травні-вересні 2012 року

Джерело: Укрдилінг

В умовах, коли дефіцит торговельного сальдо за 1 півріччя 2012 року досяг 7,2 мільярда доларів, дефіцит зведеного платіжного балансу за цей же період склав 1,12 мільярда доларів, а рахунку поточних операцій – 3,7 мільярда доларів, девальвація здавалася неминучою.

До того ж, провокатором цього "провалу" банкіри називали тоді саме Національний банк, який у кінці серпня минулого року виділив великий обсяг рефінансування для банків, провівши аукціон на 3,8 мільярда гривень, які фактично пішли на купівлю долара.

В результаті, самому НБУ і довелося докладати чимало зусиль, щоб зупинити обвал: обсяг інтервенцій НБУ, спрямованих на підтримку гривні, у 2012 році склав близько 7,5 мільрда доларів, що удвічі більше, ніж у 2011 році, а золотовалютні резерви за 2012 рік впали на 23%.

У поточному році гострих факторів, які б говорили про великі ризики девальвації – немає, і навіть купівля валюти "Нафтогазом" на початку вересня, яка нібито стала причиною послаблення гривні на 6 копійок, не спричинила паніки.

Але, з іншого боку, експерти натякають на те, що баланс на валютному ринку хиткий та підтримується в основному завдяки емісії ОВДП.

"Це навіть не приплив державних інвестицій, не кредитування економіки, яке могло б врівноважити баланс на валютному ринку. Це кредитування самої держави. А попит на цінні папери залежить від стабільності курсу. І якщо гривня падає, знижується попит на цінні папери, а відтак гривня починає падати ще більше", – вважає старший економіст CASE Украиїна Володимир Дубровський.

Крім того, ситуація із зовнішньоторговельним балансом покращується лише на перший погляд, оскільки скорочення його дефіциту відбувається в основному за рахунок падіння імпорту – 38,5 мільярда доларів у 1 півріччі поточного року проти 44,1 мільярда доларів у 1 півріччі 2012 року при одночасному скороченні експорту.

Це означає, що експортери продовжують втрачати конкурентоздатність, а відтак, приплив валюти за рахунок експорту – скорочується, до того ж, суттєво: за 1 півріччя обсяг експорту виявився на 6,5% нижче, ніж за аналогічний період рік тому.

Також не варто забувати, що до кінця року Україні доведеться повернути ще 1,6 мільярда доларів в рахунок погашення кредиту МВФ, не враховуючи інші борги – виплати за єврооблігаціями, наприклад.

Це створює додатковий тиск на валюту, оскільки Кабмін опиняється перед вибором: продовжувати "висмоктувати" резерви Національного банку, скуповувати валюту на ринку, чи закривати поточні борги новими, за рахунок емісії тих же валютних ОВДП.

Але все-таки пророкувати черговий "валютний катаклізм" зараз є помилкою, оскільки попит на валюту є значно меншим, ніж у знаковому 2008 році. Хоча б через те, що самі банки через заборону валютного кредитування не мають можливості скуповувати валюту та розхитувати ринок, як раніше.

"Більше того, завжди є сезонні коливання. Відтак, після повернення з відпусток курс трохи підростає, але до кінця року він майже завжди знижується", – вважає член управляючого комітету GARP Вадим Березовик.

І особливо недоречним є пов’язувати валютні сплески із дивними "російськими підступами", оскільки кожного року щонайменше 5-6 авторитетних міжнародних організацій, таких як МВФ, Світовий банк чи агентство Moody’s роблять свої висновки щодо стану української економіки, та стабільності валюти.

І ці заяви не мають якогось впливу на ринку. Відтак, незрозуміло, чому інформаційна атака з боку Росії, якщо вона навіть і була, має призвести до дестабілізації? Значно важливіше звертати увагу на більш фундаментальні фактори, а не на провокації.

Павло Харламов