Україна не подолає бідність без розвитку переробної промисловості – Кисилевський
Економіка Машинобудівництво Металообробка Теми дня Точка зоруСправжньою ціллю економічної інтеграції України повинно стати збільшення частки переробної промисловості у ВВП не менш ніж до 20%. Таку думку у коментарі МінПрому висловив заступник голови парламентського комітету з питань економічного розвитку Дмитро Кисилевський.
Він нагадав, що частка переробної промисловості в українському ВВП станом на 2021 рік складала близько 10%. При цьому у країнах Східної Європи, а також Туреччині цей показник складає 20-25%. “І цей розрив має критичне значення, тому що є кореляція між часткою переробної промисловості у ВВП та рівнем бідності, – акцентував Д.Кисилевський. – Так наприклад ВВП по ПКС на душу населення в України близько 14 тис долл., а в вищеозначених країнах він складає в середньому близько 35 тис долл., тобто більш ніж удвічі більше”.
На переконання нардепа, Україна повинна рухатись схожим шляхом, який у повоєнні часи пройшли такі успішні країни як Японія, Південна Корея та Німеччина. “Загальною ідеєю їх відновлення була експортно-орієнтована переробна промисловість. Цікаво, що якщо порівнювати Японію та Південну Корею з іншими країнами, які починали разом з ними з одного рівня, наприклад Індонезія та Філіппіни, то вони згодом продемонстрували значно гірші темпи економічного розвитку”, – акцентував він.
Д.Кисилевський розповів, що автори плану відновлення переробної промисловості визначили напрямки прикладання зусиль, де збільшення обсягів виробництва переробної промисловості матимуть найбільший ефект, а також які інструменти повинні бути сформовані, які закони прийняті, які програми створені для того, щоб цей потенціал реалізувався.
За словами політика, загалом таких напрямків чотири. Перший – велика кількість сировини (сумарно 52%), яку країна вирощує чи видобуває та експортує його в необробленому вигляді. “По-суті це вирок і Україна нажаль на сьогодні є типовою “банановою республікою”. Але ми можемо переробляти більшу частину цієї сировини в товари з більш високою додатковою вартістю”, – сказав він.
Другий – задоволення попиту різних секторів економіки. Наприклад, українське сільське господарство споживає 70% імпортних товарів. Схожа ситуація і в інших секторах економіки – є попит на товари переробної промисловості і необхідно створити умови, щоб він був задоволений товарами, які вироблені всередині країни.
Третій – це попит держави, яка є покупцем значної кількості товарів, яка також може бути вироблена всередині країни. “З одного боку це пов’язано з локалізацією, а з іншого – з відновленням. І якщо ми будемо відновлювати все зруйноване імпортними будматеріалами та обладнанням, то країна буде красивою, але безлюдною, тому що роботи у неї буде вкрай мало”, – підкреслив нардеп.
І четвертим напрямком, на переконання Д.Кисилевського, є заміщення імпорту російських та білоруських товарів, які постачались як на український ринок, так і на ринки країн ЄС та інших наших країн-партнерів.
Також у комітеті визначений і перелік інструментів, за допомогою яких Україна може ефективно розвивати свою переробну промисловість. По-перше, це страхування воєнних ризиків. По-друге, доступ до довгих та дешевих грошей. “Ніхто не буде будувати завод в кредит зі ставкою в 40% і з необхідністю залогу який є еквівалентний його вартості. Тому повинно бути проектне фінансування, та довгі дешеві гроші”, – підкреслив політик.
Третім важливим кроком є спрощення до підключення підприємств до інженерних мереж і четвертим – стимулювання інвестицій у переробку “Зокрема це компенсація інвестицій через податки, розвиток індустріальних парків, розширення локалізації у держзакупках та запуск різноманітних державних пільгових програм зі стимулювання попиту до вітчизняної продукції, а також обмеження експорту сировини. Остання пропозиція не всім подобається, але як показує практика вона є досить ефективною. Наприклад, запровадження мораторію на експорт лісу-кругляка призвело до суттєвого зростання у деревопереробній промисловості та великим інвестиціям. Така ж сама історія раніше відбулась і з виробництвом соняшникової олії в Україні”, – пояснив Д.Кисилевський.
На переконання заступника голови комітету з питань економічного розвитку, також важливим кроком є торговельна дипломатія – Україна повинна домогтись зняття торговельних обмежень на імпорт своєї продукції.
За підрахунками авторів плану, Україна має потенціал будівництва близько 600 заводів переробної промисловості. Сума інвестицій при цьому оцінюється у 90 млрд долл. “Якщо ця політика буде реалізована в повному обсязі, то ми отримаємо за 10 років додаткове зростання ВВП на 75%, близько 575 тис нових робочих місць та 2,7 трлн грн. додаткових надходжень до державного бюджету і доведення частки переробної промисловості у ВВП до 21%”, – резюмував нардеп.
Підпишіться на Minprom у Telegram, щоб залишатися в курсі важливих новин
Відкрити Telegram