Україна не подолає бідність без розвитку переробної промисловості – Кисилевський

Економіка Машинобудівництво Металообробка Теми дня Точка зору
Україна не подолає бідність без розвитку переробної промисловості – Кисилевський

Справжньою ціллю економічної інтеграції України повинно стати збільшення частки переробної промисловості у ВВП не менш ніж до 20%. Таку думку у коментарі МінПрому висловив заступник голови парламентського комітету з питань економічного розвитку Дмитро Кисилевський.

Він нагадав, що частка переробної промисловості в українському ВВП станом на 2021 рік складала близько 10%. При цьому у країнах Східної Європи, а також Туреччині цей показник складає 20-25%. “І цей розрив має критичне значення, тому що є кореляція між часткою переробної промисловості у ВВП та рівнем бідності, – акцентував Д.Кисилевський. – Так наприклад ВВП по ПКС на душу населення в України близько 14 тис долл., а в вищеозначених країнах він складає в середньому близько 35 тис долл., тобто більш ніж удвічі більше”.

На переконання нардепа, Україна повинна рухатись схожим шляхом, який у повоєнні часи пройшли такі успішні країни як Японія, Південна Корея та Німеччина. “Загальною ідеєю їх відновлення була експортно-орієнтована переробна промисловість. Цікаво, що якщо порівнювати Японію та Південну Корею з іншими країнами, які починали разом з ними з одного рівня, наприклад Індонезія та Філіппіни, то вони згодом продемонстрували значно гірші темпи економічного розвитку”, – акцентував він.

Д.Кисилевський розповів, що автори плану відновлення переробної промисловості визначили напрямки прикладання зусиль, де збільшення обсягів виробництва переробної промисловості матимуть найбільший ефект, а також які інструменти повинні бути сформовані, які закони прийняті, які програми створені для того, щоб цей потенціал реалізувався.

За словами політика, загалом таких напрямків чотири. Перший – велика кількість сировини (сумарно 52%), яку країна вирощує чи видобуває та експортує його в необробленому вигляді. “По-суті це вирок і Україна нажаль на сьогодні є типовою “банановою республікою”. Але ми можемо переробляти більшу частину цієї сировини в товари з більш високою додатковою вартістю”, – сказав він.

Другий – задоволення попиту різних секторів економіки. Наприклад, українське сільське господарство споживає 70% імпортних товарів. Схожа ситуація і в інших секторах економіки – є попит на товари переробної промисловості і необхідно створити умови, щоб він був задоволений товарами, які вироблені всередині країни.

Третій – це попит держави, яка є покупцем значної кількості товарів, яка також може бути вироблена всередині країни. “З одного боку це пов’язано з локалізацією, а з іншого – з відновленням. І якщо ми будемо відновлювати все зруйноване імпортними будматеріалами та обладнанням, то країна буде красивою, але безлюдною, тому що роботи у неї буде вкрай мало”, – підкреслив нардеп. 

І четвертим напрямком, на переконання Д.Кисилевського, є заміщення імпорту російських та білоруських товарів, які постачались як на український ринок, так і на ринки країн ЄС та інших наших країн-партнерів.

Також у комітеті визначений і перелік інструментів, за допомогою яких Україна може ефективно розвивати свою переробну промисловість. По-перше, це страхування воєнних ризиків. По-друге, доступ до довгих та дешевих грошей. “Ніхто не буде будувати завод в кредит зі ставкою в 40% і з необхідністю залогу який є еквівалентний його вартості. Тому повинно бути проектне фінансування, та довгі дешеві гроші”, – підкреслив політик.

Третім важливим кроком є спрощення до підключення підприємств до інженерних мереж і четвертим – стимулювання інвестицій у переробку “Зокрема це компенсація інвестицій через податки, розвиток індустріальних парків, розширення локалізації у держзакупках та запуск різноманітних державних пільгових програм зі стимулювання попиту до вітчизняної продукції, а також обмеження експорту сировини. Остання пропозиція не всім подобається, але як показує практика вона є досить ефективною. Наприклад, запровадження мораторію на експорт лісу-кругляка призвело до суттєвого зростання у деревопереробній промисловості та великим інвестиціям. Така ж сама історія раніше відбулась і з виробництвом соняшникової олії в Україні”, – пояснив Д.Кисилевський.

На переконання заступника голови комітету з питань економічного розвитку, також важливим кроком є торговельна дипломатія – Україна повинна домогтись зняття торговельних обмежень на імпорт своєї продукції.

За підрахунками авторів плану, Україна має потенціал будівництва близько 600 заводів переробної промисловості. Сума інвестицій при цьому оцінюється у 90 млрд долл. “Якщо ця політика буде реалізована в повному обсязі, то ми отримаємо за 10 років додаткове зростання ВВП на 75%, близько 575 тис нових робочих місць та 2,7 трлн грн. додаткових надходжень до державного бюджету і доведення частки переробної промисловості у ВВП до 21%”, – резюмував нардеп.

Новини

22 Грудня 2023

ДТЕК бачить великий потенціал у розвитку малих модульних реакторів

Україна у 2023 році наблизилася до Європейського зеленого курсу

До декларації щодо гарантій безпеки для України приєдналася вже 31 країна

Енергоатом і американська Holtec планують створити спільне підприємство

Морський експорт компенсував втрати від блокади кордону з Польщею

Пірати захопили судно з прокатом південнокорейської Posco

Фінляндія розробила план щодо відновлення України 

Китай заборонив експорт технологій рідкоземельних металів

120 контейнеровозів змінили маршрут через напади у Червоному морі

Окупанти завдали двох авіаударів по вугільних шахтах у Торецьку

Україна та Молдова підписали домовленості про спільний контроль на пунктах пропуску на кордоні

Країни G7 погодили відтермінування виплати Україною держборгу до 2027 року 

21 Грудня 2023

Марченко заявив про ризики фінансування держбюджету у началі наступного року

Чеський меткомбінат Liberty Ostrava залишився без електроенергії

Судна оминають Червоне море 

Ангола вирішила вийти з ОПЕК

ВСІ НОВИНИ ⇢